Люстрації королівщин українських земель XVI-XVIII ст

315 Pages·10.522 MB·Ukrainian

by  Майборода Р. (уклад.)

ЛЮСТРАЦІІ
КОРОЛІВЩИН
УКРАЇНСЬКИХ
ЗЕМЕЛЬ
XVI - XVIII ст.
Національна Академія наук України
Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського
Науково-довідкові видання з історії України
Випуск 49
ЛЮСТРАЦІЇ КОРОЛІВЩИН
УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
XVI - XVIII ст.
Матеріали до реєстру
рукописних та друкованих текстів
Уклала Раїса МАЙБОРОДА
Київ 1999
Пропоноване науково-довідкове видання є першою спробою ката­
логізації відомостей про люстраційні описи королівщин українських
земель ХУІ-ХУІІІ ст. Довідник містить дані про виявлені на сьогодні
рукописні і друковані тексти люстрацій та дотичні їм матеріали. Не
претендуючи на вичерпність, каталог має на меті закласти основи
створенню повного банку даних про люстрації королівщин України XVI-
XVIII ст., що стало б важливим етапом на шляху розробки програми їх
публікації.
Для науковців та всіх, хто цікавиться історією України.
Відповідальний редактор Наталя Яковенко
Технічна редакція Майї Притикіної
Художнє оформлення Георгія Сергеева
Комп’ютерне складання Людмили Косун
Оригінал-макет Тамари Масленниковоі
Видання підготовлене
за підтримки Каси ім. Юзефа. Мяноеського
Польської фундації сприяння розвитку цауки
Praca powstała przy wsparciu
Kasy im. Józefa Mianowskiego
Fundacji Popierania Nauki
Підготовлено на комп’ютерному обладнанні,
наданому Інститутові української археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського Фондом Катедр Українознавства (США).
Програма українознавчих досліджень, фундатором якої є ФКУ,
фінансується за рахунок благодійних пожертв
українських громад США і Канади
О Раїса Майборода, упорядкування,
передмова, 1999
© Інститут української археографії та
джерелознавства ім. М. Грушевського
ISBN 5-7702-05550-4 НАН України, 1999
З М І С Т
Передмова------------------------------------------------------------------- 5
Зведена таблиця відомостей про люстраційні описи
королівщин України ХУІ-ХVIII ст.------------------- 57
Реєстр збережених рукописних текстів люстра-
цій та інших, пов'язаних з ними, архівних
матеріалів----------------------------------------------------------109
Алфавітний перелік видань, що містять тексти
люстрацій та фрагменти з них------------------------------151
Хронологічний перелік опублікованих текстів
люстрацій та фрагментів з них---------------------------------161
Покажчик українських старосте, описаних у
люстраціях--------------------------------------------------------173
Вживані скорочення-----------------------------------------------307
З

ПЕРЕДМОВА
Серед явищ суспільного життя багатонаціональної Речі Пос­
политої, складовою частиною якої була Україна, помітне місце
госідають люстрації - періодичні урядові акції, що провадились
за ухвалою сейму спеціально створюваними ним комісіями з
метою обрахування прибутковості та подальшого оподаткування
державних маєтностей, традиційно званих королівщинами*
У пропонованій роботі використовується, головним чином, традиційний для польської
та вітчизняної історіографії термін “королівщини”. Однак, слід зазначити, що хоча
названий термін і є широковживаним, ставлення до нього далеко неоднозначне, про
що свідчить польська історична література останніх років. Більшість авторів, не
вдаючись у додаткові термінологічні дослідження, продовжує широко користуватись
здавна апробованим поняттям “королівщини". Деякі, практикуючи вживання звичного
“королівщини', вводять до наукового вжитку низку синонімів. Так, Є. Луцінський,
досліджуючи еволюцію королівщин Корони з кінця XIV до XVII стм вдається до
вживання таких термінів, як осідлості, маєтки, волості, добра тощо у поєднанні з
означеннями королівські, монарші, пануючого. (Luciński J. Rozwój królewszczyzn w
Koronie od schyłku XIV wieku do XVII wieku. - Poznań, 1970. - S. 3).
Однак є історики, які при визначенні категорій володінь, що досліджуються,
віддають перевагу іншим термінам. Зокрема, відома дослідниця А.Сухені-Грабовська
свого часу пропонувала користуватись поняттям dobra Rzeczypospolitej мотивуючи це
тим, що маєтності, які на той час називались королівщинами, становили власність Речі
Посполитої, що є цілком зрозумілим, виходячи з концепції державного устрою Польщі
як елекційної монархії і з огляду на широкі повноваження польського сейму (див.:
Lustracje województwa płockiego... S. XII). В інших своїх працях авторка використовує
також таке означення, як 44domena królewska” (Sucheni-Grabowska A. Odbudowa domeny
królewskii w Polsce 1504-1548. - Wrocław, 1967; та Próby aukcji dochodów z dóbr domeny
królewskiej w świetle lustracji z lat 1615-1620 // Przegląd Historyczny. - 1967. - T. LVIII. -
Zesz. 2. - S. 221). Однак інший історик Вл. Палуцький, кваліфікуючи королівщини
як державні володіння (państwowe dobra ziemskie) і наближаючись таким чином до
позиції А.Сухені-Грабовської, висловленої нею у 1974 р., виступає проти форсованого
використання терміну “domena królewska”. При цьому він апелює до праці 1913 р. Я.
Рутковського “Studia nad organizacją własności ziemskiej w Bretanii XVII w.”, в якій
останній наголошував на суттєвій різниці між польськими королівщинами і
володіннями короля в Англії (Pałucki Wł. Drogi і bezdroża skarbowości polskiej XVI i
pierwszej połowy XVII wieku. - Wrocław i etc. - 1974. - S. 3.).
Щодо джерел, то в них поряд з терміном “королівщини” трапляються такі ви­
значення, як dobra Rzeczypospolitej, dobra królewskie, grunty stołu królewskiego та інші.
5
Інститут люстрування у Польщі має понад як двохсотлітню
історію (1563-1789). Всього за цей період було проведено близько
двох десятків люстраційних акцій різного масштабу. Деякі з них,
асамелюстрації 1564-1565,1569-1570,1616-1620,1659-1668,1765,
1789 рр., в історичній літературі прийнято вважати генеральними,
виходячи передусім з їхнього територіального охоплення, а
також політичної та фінансово-економічної актуальності1.
Королівщини українських земель підпадали майже під усі най­
більш значущі люстраційні описи XVI-XVIII ст., але репрезен­
тативність їх у люстраціях різних років далеко неоднакова. Це
пояснюється багатьма причинами і, насамперед, змінами в адмі­
ністративно-територіальній приналежності українських земель.
Економічна концепція люстрування була досить простою і
залишалась майже без змін протягом всіх 225 років існування
цього інституту. Вона включала кілька основних моментів. По-
перше, обстеження (ревізію) господарсько-фінансового стану
державних маєтностей - численних міст, містечок, сіл, про­
мислових об’єктів, адміністративно-територіально об’єднаних у
староства, тенути (держання), війтівства*. По-друге, детальну
реєстрацію одержуваних у результаті експлуатації названих
володінь прибутків. Нарешті, обрахування на підставі даних про
1 Kutrzeba St. Histoija źródeł dawnego prawa polskiego. - Lwów etc.» 1925. -
T. 1. - S. 39-41; Sucheni-Grabowska A. Próby aukcji dochodów z dóbr domeny
królewskiej w świetle lustracji z lat 1615-1620 // Przegląd Historyczny. - 1967.
-T. LVIII. - Zesz. 2. - S. 221. (Далі: Sucheni-Grabowska A. Próby aukcji docho­
dów...); Lustracje województwa płockiego 1565-1789 / Wyd. A. Sucheni-Grabow­
ska, S.M. Szacherska. - Warszawa: PWN, 1965. - S. XIII. (Далі: Lustracje woje­
wództwa płockiego...); Płaza St. Źródła drukowane do dziejów wsi w dawnej Pols­
ce. Studium bibliograficzno-żródłoznawcze. - Warszawa; Kraków: PWN, 1974.
-S. 177.
Іноді в джерелах навіть зазначалось: ліострація або опис прибутків: lustratia
albo spisanie prowentów (AGAD. - MK. - Dz. XVIII. - Sygn. 11. - F. 119). Деякі
дослідники також вживають як синонім слова “ліострація” словосполучення
“реєстрація прибутків з королівщин” (Див.: Lustracja województw ruskiego,
podolskiego i bełskiego. 1564-1565 / Wyd. K. Chłapowski, H. Żytkowicz. -Warsza­
wa; Łódź: PWN, 1992. - S. XIII. (Далі: Lustracja województw ruskiego, podolskie­
go i bełskiego. 1564-1565...).
6
прибутки і витрати розміру державного податку з королівщин,
відомого в історії під назвою кварти, або четвертого гроша.
Однак роль люстрацій державних маетностей далеко не
обмежувалась суто економічними завданнями, як це може уяв­
лятися з першого погляду. Генезис та розвиток люстраційного
руху відбувалися на тлі глибоких політичних змін, пов’язаних з
перетворенням Польщі зі станової монархії на шляхетську
республіку. Кожна з люстраційних акцій, що проходила в Речі
Посполитій у ХУІ-ХУІІІ ст., набувала широкого політичного
звучання, ставала предметом дискусій на воєводських сеймиках,
засіданнях сейму, у суспільстві в цілому.
Мета люстрації як акції визначила великою мірою формуляр
та зміст документа з однойменною назвою, що складався
люстраційними комісарами після її завершення. Люстрації, або
люстраційні акти (протоколи) оформлялися по кожному на­
селеному пункту окремо і, об’єднані разом, утворювали масивні
люстраційні книги, що іноді територіально охоплювали кілька
воєводств.
Люстрації близькі за формою та характером вміщеної інфор­
мації до таких добре відомих видів господарчої документації, як
економічні реєстри та інвентарні описи маєтків*. І це не випад­
ково. Економічні реєстри і особливо інвентарі були знаною і
апробованою роками формою контрольної документації, яка
широко практикувалась при оцінці господарсько-фінансового
стану королівщин задовго до люстрацій. Крім того, саме ці доку­
менти поряд з привілеями, декретами, маніфестами, протестами,
Спроби порівняльного аналізу економічних реєстрів (двірських рахунків) та
люстрацій свого часу були зроблені відомим дослідником Я. Рутковським.
Наголошуючи на їх близькості, він кваліфікував люстрації як оціночні (sza­
cunkowi) рахунки земських маєтностей. Див.: Rutkowski J. Badania nad pod­
ziałem dochodów w Polsce w czasach nowożytnych. - Kraków, 1938. -T. 1,-
S. 18. (Далі: Rutkowski J. Badania nad podziałem dochodów...). Грунтовне порів­
няння люстрацій з близькими за часом інвентарними описами маєтків на ма­
теріалах Плоцького воєводства проведене польською дослідницею А. Сухе-
ні-Грабовською (Lustracje województwa płockiego... S. XIX-XXV).
7
граничними актами та ін. служили письмовими джерелами
інформації для люстраторів при складанні люстраційних актів
і фактично визначали характер даних, що вносилися до люс­
траційних описів.
Ось чому люстрації, як і інвентарі, містять відомості про
соціальну структуру сільського населення, передусім селян -
кметів, загродників, халупників, чиншовиків, дворову челядь, їхню
чисельність, рівень забезпечення землею та робочою худобою, роз­
міри та види повинностей, число осілих ланів та пусток. У люс­
траційних актах подано багато статистичних даних, що стосуються
фільваркового господарства-його галузей, врожайності зернових
культур, кількості одержуваного сіна, хмелю, прибутків, що над­
ходять з промислових об’єктів. Не менш докладними є свідчення
люстрацій щодо економічного та громадського життя міст і
містечок.
Однак, незважаючи на подібність змісту, акценти в інвентарях
та люстраціях розставлені дещо по-іншому. Люстрація фак­
тично є узагальненням вміщеної у так званих люстраційних
інвентарях конкретної господарської інформації. Разом з тим
підпорядкованість люстраційного опису визначенню основних
статей прибутків з королівщин та їх розмірів як головній меті
змушувала люстраторів включати в опис усі ті відомості, які,
можливо, не мали прямого відношення до люстрації, але давали
змогу обгрунтувати відсутність належних прибутків або суттєве
зниження їх рівня. Ось чому в люстраційних актах, крім чисто
статистичного узагальненого матеріалу, з’являються відомості,
які дозволяють певною мірою уявити окремі деталі повсякден­
ного життя людей. Це хоча і побіжні, але досить суттєві заува­
ження щодо природних умов проживання, згадки про стихійні
лиха, епідемії, військові спустошення та наслідки міжусобних
зіткнень.
Люстрації містять дані про численні соціальні конфлікти між
посесорами королівщин та сільськими громадами у селах і
цеховими організаціями у містах. Чимало місця в люстраційних
протоколах займають описи замків, кордонів та топографії на­
8
селених пунктів. Тут, як правило, подавалась докладна інфор­
мація про привілеї, надані містам, цехам, окремим особам.
Останнє дає цікавий матеріал для дослідження руху земельної
власності, а також проблем генеалогії окремих магнатсько-
шляхетських родів. Слід наголосити, що у багатьох випадках
люстратори не обмежувались лише згадками про пред’явлені їм
у ході люстрації документи, а подавали їх у повному викладі в
люстраційному протоколі. Поява в люстраційних актах різного
роду привілеїв, декретів, королівських листів, складенйх, як пра­
вило, задовго до люстрації, а також протестів, маніфестів, скарг
цехів, сільських громад та окремих осіб суттєво збагачують
іиформативні можливості люстраційних актів, розширюють ча­
сові межі вміщених у них відомостей.
Вагоме значення люстрацій королівщин як джерела великою
мірою обумовлюється також юридичним статусом люстраційних
комісій, які формувались і затверджувались сеймом і були фак­
тично уособленням центральної влади. І хоча в джерелах трап­
ляються приклади непокори люстраційним комісарам, у цілому
слід зазначити, що авторитет їх серед місцевого населення був до­
сить високий. Свідченням цього є як самі люстраційні протоколи,
що містять численні звернення до люстраторів, так і матеріали
актових книг різних регіонів України за люстраційні роки. Крім
того, іноді сейм надавав люстраційним комісіям право вирішення
питань, не пов’язаних безпосередньо з проведенням люстраційних
описів, що також суттєво розширювало сферу їх впливу на
розв’язання місцевих проблем і, як наслідок, вело до збагачення
люстраційних протоколів додатковими даними. У цілому сеймовий
мандат люстраційних комісій, як слушно зауважили упорядники
люстрацій Плоцького воєводства 1565-1789 рр., надає люс­
траційним актам особливого значення серед джерел з історії
Польщі нового часу2.
Рішення про впровадження в суспільну практику Польського
королівства інституту люстрування було прийняте на Пйотр-
ківському сеймі 1562-1563 рр. З-поміж багатьох інших на
2 Lustracje województwa płockiego... S. XIV.
9