Населення Волині в XVI - першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники

644 Pages·26.417 MB·Ukrainian

by  Ворончук І.О.

Ірина ВОРОНЧУК
йлсєлеї її 1Я
П Ч ^ п ґ т / І "1
БО Л И Н !
в XVI - першій половині XVII ст.
родинд,
дотозосподлрсшбо,
деспогрлсрічні
чинники
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний науково-дослідний інститут українознавства
та всесвітньої історії
Ірина ВОРОНЧУК
ІчлселейНя
n i\ L v J V bnrpl 1
ВОЛС1Н]
в XVI - першій половині XVII ст.:
родина.,
дотозосподлрсшбо,
детозрЛфічні
чинники
Монографію опубліковано
за фінансової підтримки
Американської Ради
Наукових Товариств
(ACLS)
КИЇВ
2012
УДК 94(477.82):[зі4.і+зі6.з6] «15/16» Затверджено до друку вченою радою Інституту
української археографії та джерелознавства
ББК 6з.з(4Укр-4Вол)45-2
ім. М. С. Грушевського НАН України
В75 (протокол № 4 від 2і червня 2011 р.)
Затверджено до друку вченою радою
Національного науково-дослідного інституту
українознавства та всесвітньої історії
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України (протокол № 4 від 13 грудня 2011 р.)
Рецензенти:
д-р іст. наук, професор Г. В. Боряк,
д-р іст. наук, професор В. І. Ульяновський,
д-р іст. наук, професор Н. М. Яковенко
Редактор: Л. О. Біда
Ворончук І. О.
В75 Населення Волині в XVI - першій половині XVII ст.: родина, домогосподар-
ство, демографічні чинники: Монографія / І. О. Ворончук - К.: 2012. - 712 с.: іл.
ISBN 978-966-02-6249-2
Монографію присвячено висвітленню проблем повсякденного життя різних страт
волинського соціуму XVI - першої половини XVII ст. Вперше в українській історіогра­
фії на підставі значного комплексу документальних і наративних джерел розглядається
найширший спектр проблем соціальної історії ранньомодерного часу, а саме: практи­
ка укладання шлюбів, характер шлюбної моделі, типологія шлюбно-сімейних форм,
їх взаємозв’язок зі шлюбною моделлю та прокреаційною поведінкою, вплив шлюбної
моделі на структуру родини тощо. Розкриваються внутрішні мотивації та механізми
демографічної поведінки тогочасних людей, конкретний вияв і зміст яких зумовлюва­
лися впливом цілого комплексу об’єктивних і суб’єктивних чинників: економічних, со­
ціальних, правових, релігійних, політичних тощо. На підставі документальних джерел
зібрано статистику та обраховано дітність шляхетської родини. Застосовуючи класифі­
каційну схему родинних структур британського дослідника Пітера Ласлетта, визначено
типологію та обчислено коефіцієнти родинних та домогосподарських структур різних
соціальних верств волинського суспільства. Переглянуто загальну оцінку чисельності
населення Волині середини XVII ст. в бік її збільшення. Висновки автора спираються
на створені за джерелами додатки: багатошлюбності волинської шляхти, дітності шля­
хетських родин, схеми селянських родинних і домогосподарських структур, каталоги
природних катаклізмів, татарських нападів та таблиці понесених внаслідок цих нападів
втрат волинської людності.
Для істориків, демографів, соціологів, культурологів, правознавців, учителів, студен­
тів.
УДК 94(477.82): [314.1+316.36] «15/16»
ББК 6з.з(4Укр-4Вол)45-2
ISBN 978-966-02-6249-2 © І. О. Ворончук, 2011
ЗМІСТ
До читача 6
ВСТУП 8
• -'іДОМШ Вкі'.'*?" н і
1
Демографічна ментальність волинської шляхти
(«аби людина в подружньому житті роки свої проводила»)
1.1. Історичне поняття родини............................................................................................і8
1.2. Типи родин та їх класифікація...................................................................................26
1.3. Джерела з історії та реконструкції шляхетської родини................................40
1.3.1. Актова документація ґродських і земських судів Волині
як джерело реконструкції родинних структур.................................................40
1.3.2. Ступені спорідненості: «кревні», «повиноваті», «близькі» та «рідні»....53
1.3.3. Родинна термінологія.............................................................................................56
1.4. Шлюбна модель та її чинники......................................................................................6і
1.5. Прокреаційна поведінка волинської шляхти.......................................................91
1.5.1. Багатошлюбність......................................................................................................92
1.5.2. Смертність.................................................................................................................105
1.5.3. Плідність і дітність................................................................................................119
1.5.4. Коефіцієнт дітності шляхетської родини........................................................131
2
Структура й типологія шляхетської родини
2.1. Шляхетський двір як господарсько-економічний комплекс........................137
2.2. Мешканці шляхетського двору: родина й домочадці.......................................146
2.2.1. Коефіцієнт шляхетської родини.......................................................................154
2.3. «Служба» шляхетського двору...................................................................................157
2.3.1. Слуги........................................................................................................................158
2.3.2. Челядь......................................................................................................................170
2.3.3. Система взаємозалежностей «пан-слуга»......................................................175
2.4. Коефіцієнт шляхетської родини-домогосподарства............. ..........................187
2.5. Служба та коефіцієнт магнатського двору..........................................................194
4 1 ІЛСЧ'ГК'ННЯ В( )Л( ]111
в XVI - першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники
К- 'тлу Тііі Г ШІТ****'
А яИ ЗД аіЖ йц» -
з
Структура й типологія селянської і міщанської родин
3.1. Селянська родина, її структура й типологія.......................................................202
3.1л. Джерела з історії селянської родини...............................................................202
3.1.2. Вплив системи господарювання на селянську родинну структуру.........217
3.1.3. Селянське домогосподарство............................................................................229
3.1.3.!. Селянська родина......................................................................................229
3.J.3.2. Підсусідки й коморники...........................................................................254
3.1.3.3. Селянська служба: челядь і наймити....................................................261
31.3.4. Коефіцієнт, структура й типологія селянського
домогосподарство....................................................................................265
3.2. Стуктура й типологія міщанської родини...........................................................229
3.2.1. Джерела з історії міщанської родини..............................................................229
3.2.2. Волинські міста та їх класифікація.................................................................254
3.2.3. Структура міського диму та його заселеність..............................................261
3.2.3.!. Міщанська родина та її коефіцієнт.....................................................265
3.2.3.2. Сусіди............................................................................................................229
3.2.3.3. Підсусідки й коморники..........................................................................254
3.2.3.4. Служба й челядь.........................................................................................261
3.2.3.5. Шляхетські двори в містах. Коефіцієнт міського диму................319
розділ
ц
Вплив природних та воєнно-політичних катаклізмів
на структуру української родини
(«Господи, спаси від голоду, пошесті і татар»)
4.1. Кліматичні негоди, неврожаї, голод, пошесті й пожежі...............................325
4.1.1. Природні чинники й розвиток суспільства..................................................325
4.1.2. Клімат Волині в XVI - першій половині XVII ст. Неврожаї та голод....332
4.1.3. Пошесті й хвороби...............................................................................................341
4.1.4. Пожежі......................................................................................................................353
4.2. Руйнівний вплив татарських нападів на родинні структури.....................356
4.2.1. Кримський ханат і його політика......................................................................357
4.2.2. Неспроможність литовського та польського урядів захистити
південно-східні кордони......................................................................................361
4.2.3. Військові сили Кримського ханату й тактика грабіжницьких нападів...371
4.2.4. Доля українських бранців...................................................................................378
4.2.5. Татарські напади на Волинь..............................................................................387
4.2.6. Демографічні втрати Волині внаслідок татарських нападів......................393
5
ЗМІСТ
цшщ
5
Залюдненість Волині на середину XVII ст.
5.1. Методологічні засади обрахунків населення....................................................418
5.2. Обчислення волинської людності..........................................................................436
5.2.1. Селянство..................................................................................................................436
5.2.2. Міщанство.................................................................................................................438
5.2.3. Шляхта.......................................................................................................................439
5.2.4. Духовенство.............................................................................................................446
5.2.5. Населенняфільварків............................................................................................449
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ 455
ДОДАТКИ 457
I. Номенклатура багатошлюбності волинських жінок
(XVI - перша половина XVII ст.).........................................................................457
II. Номенклатура багатошлюбності волинських чоловіків
(XVI - перша половина XVII ст.)..........................................................................481
III. Дітність волинських шляхетських родин
XVI - першої половини XVII ст.............................................................................494
IV. Реконструкція селянських домогосподарських та родинних структур
XVI - першої половини XVII ст.............................................................................525
V. Природні катаклізми, пошесті та пожежі на Волині
в XV - першій половині XVII ст.............................................................................566
VI. Каталог татаро-турецьких нападів на українські землі
в XV - першій половині XVII ст.............................................................................577
VII. Людські втрати Волині внаслідок татарських нападів протягом
XVI - першої половини XVII ст.............................................................................604
Список використаних джерел та літератури 614
Список ілюстрацій 640
Іменний покажчик 642
Географічний покажчик 694
ДО ЧИТАЧА
Представляю читачам монографію, якій віддано щонайменше
15 років копіткої праці, а від часу її задуму до втілення - ще більше.
Книга писалася довго, оскільки автор намагалася висвітлити значне
коло проблем українського повсякдення та соціальної історії, які або
загалом не досліджувались у вітчизняній історіографії, або були не­
достатньо висвітлені, а подеколи й перекручені. Тож з’ясування бага­
тьох із них вимагало тривалих документальних пошуків та опрацю­
вання значного кола джерел з метою підготовки достатньої наукової
бази для висвітлення поширених у тогочасному повсякденному житті
соціальних практик та аргументованого спростування застарілих
історіографічних стереотипів і міфів, що не відповідають тодішнім
життєвим реаліям.
Збір даних для створення статистики потребував багаторічної
копіткої дослідницької роботи з документальним матеріалом, яка
протягом 1995-2010 років проводилася в різних архівних зібраннях
України та Польщі. Саме з метою створення статистики для
аргументованого обрахунку дітності української шляхетської родини
було підготовлено «Родоводи волинської шляхти XVI - першої поло­
вини XVII ст. (реконструкція родинних структур: методологія, мето­
дика, джерела» К., 2009), на підставі яких виведено достовірніший
коефіцієнт української шляхетської родини, а також встановлено деякі
ментальні стереотипи демографічної поведінки українського насе­
лення досліджуваного періоду. На документальній основі створено й
усі інші таблиці, вміщені під рубрикою «Додатки».
Отже, нарешті маю приємну нагоду висловити щиру подяку всім,
хто виявляв підтримку та зацікавленість у підготовці та написанні цієї
7
ДО ЧИТАЧА
праці. Найпершу подяку складаю Інституту відкритого суспільства у
Празі тафондупідтримкинауковихдослідженьПольськоїАкадемії Наук
- Касі ім. Юзефа Мяновського (Kasa im. lózefa Mianowskiego Fundacja
Popierania Nauki), завдяки фінансовій підтримці яких було започатко­
вано дане дослідження та здійснено довготривалі документальні по­
шуки в багатьох архівосховищах Польщі.
Велика моя подяка адресується також Раді американських науко­
вих товариств (American Council of Learned Societies), яка підтримала
задум та ідею книги, а потім і видання даної монографії.
Моя щира подяка професору Національного університету «Києво-
Могилянська академія» Наталії Миколаївні Яковенко, яка була першим
читачем рукопису, за висловлені нею поради і зауваження, а також ре­
цензентам заступнику директора з наукової роботи Інституту історії
України НАН України Геннадію Володимировичу Боряку та професорові
кафедри давньої та нової історії Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка Василю Іринарховичу Ульяновському.
Висловлюю подяку заступнику директора історичного музею
міста Львова Олені Миколаївні Роман за допомогу у виготовленні з
портретної галереї музею фотографій тогочасних історичних діячів,
вміщених у монографії.
Моя вдячність за всебічну допомогу теперішнім колегам по відділу
історичних пам’яток Національного науково-дослідного інституту
українознавства та всесвітньої історії Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України, науковим співробітникам Миколі Борисови­
чу Висотіну, Владиславу Вікторовичу Безпальку та молодшому науко­
вому співробітнику Мар’яні Миколаївні Кучерук.
Насамкінець висловлюю вдячність моїм дочкам Данусі й Вероніці,
які протягом багатьох років не лише всіляко підтримували мене у моїх
наукових пошуках, а й надавали реальну допомогу.
ВСТУП
«Ніхто не знає чисельності всього світу
між XV та XVIII ст. Статистики не зу­
міли дійти єдиної думки, ґрунтуючись на
нечисленних і ненадійних цифрах, що їх
пропонують їм історики. На перший по­
гляд, на цих сумнівних засадах нічого не
можна збудувати. Одначе варто спробу­
вати.»
Фернан Бродель.
Матеріальна цивілізація,
економіка і капіталізм,
XV-XVIII ст. Структури повсякденності:
можливе і неможливе. - К., 1995. -Т.І.-С. 13.
Історія народонаселення здавна привертала увагу дослідників.
Нею цікавилися Платон і Арістотель, Августин і Григорій Великий,
учені-гуманісти та філософи доби Просвітництва1. Понад сто п’ятдесят
років тому до наукового вжитку було введено термін «демографія»,
який символізував виокремлення досліджень, присвячених народона­
селенню, в самостійну галузь знання. Проте, на думку деяких учених, у
своєму нинішньому втіленні історична демографія народилася не так
давно2. Юрій Безсмертний називав сучасну історичну демографію од­
нією з наймолодших гуманітарних наук3.
Річ у тім, що впродовж останніх десятиріч, починаючи з кінця бо -
початку 70-х років XX ст. в західноєвропейській та американській на­
уковій практиці відбувався інтенсивний пошук нових теоретичних
засад і методичних підходів, наслідком яких став значний поступ
історико-демографічних досліджень. Ідеться не лише про розширен­
ня тематики, географії та хронології, а й про докорінні зміни, що сто­
суються пізнавальних орієнтацій і дослідницьких парадигм. Деякі
дослідники навіть називають ці зміни «оксамитовою революцією» в
гуманітаристиці4. Якщо до 50-х років минулого століття в центрі уваги
1 Шелестов Д. К. Демография: история и современность. - М., 1983; Его же. Историческая
демография. - М., 1987.
2 Вишневский А. Г., Кон И. С. Предисловие // Брачность, рождаемость, семья за три века:
Сб. ст. - М., 1979. - С. 3; Dupaquier ]. Introduction & la dćmographie historique. - Paris, 1974;
Ibidem. Introduction // Histoire de la population franęaise. - Paris, 1988. - T. I. - P. 1-2.
3 Бессмертный Ю. Л. Жизнь и смерть в средние века. Очерки демографической истории
Франции. - М., 1991. - С. 7.
4 Пушкарева Н. Л. Женщины России и Европы на пороге Нового времени. - М., 1996. - С. 5;
Ее же. Зачем он нужен этот гендер? Новые концепции и новые подходы к анализу про­
шлого // Социальная история: Ежегодник. 1998/99. - М., 1999. - С. 155.
9
західноєвропейських істориків, демографів, соціологів були проблеми,
пов’язані з економічними передумовами зростання і спадів населен­
ня, вивчення демографічної динаміки, густоти залюдненості окремих
регіонів, чисельності різних соціальних груп, то з бо-х років головним
об’єктом їх вивчення стають такі феномени, як модель шлюбу, сімейні
стосунки, становище жінки в родині та суспільстві, її права і обов’язки,
діти в родині та ставлення до них, взаємини батьків і дітей тощо.
Відбулось оновлення і збагачення методів дослідження, зокрема
завдяки розробленню цілої низки нових методик було з’ясовано такі
складні питання, як структура родини, типологія домогосподарства
тощо. Внаслідок цього історична демографія як наукова дисципліна за­
знала принципових змін, із допоміжної галузі соціально-економічного
аналізу вона поступово перетворилася на один із напрямів історично­
го синтезу, з описової історії народонаселення - на аналітичну історію
багатоаспектних за своєю сутністю демографічних процесів і стала
складовою частиною історичної соціології або соціальної історії в ши­
рокому розумінні слова.
Водночас глибоку внутрішню трансформацію в цей час пережива­
ла і сама соціальна історія, яка під впливом школи «Анналів» з теорії
перетворилася на історіографічну практику. Наприкінці бо-х років
минулого століття виник новий напрям під назвою «історія повсяк-
дення», або «історія знизу». Його послідовники виступають із гаслом:
«від вивчення державної політики та аналізу глобальних суспільних
структур і процесів звернімось до маленьких життєвих світів, до по­
всякденного життя простих людей»5. Головним предметом своєї уваги
вони вважають не ключові історичні події або життя визначних осіб,
а повсякденне житя «маленьких людей», безіменних учасників істо­
ричного дійства, які не завжди самі можуть впливати на хід подій, але
найбільше зазнають на собі нищівної сили колеса історії.
Принципова специфіка «історії повсякдення» полягає у двох голов­
них особливостях. По-перше, це інтерес до «суб’єктивної сторони іс­
торії». Прибічники напряму намагаються зрозуміти й проаналізувати
мінливий світ сприйняття, переживання, поведінку людей, вплив на
них соціальних структур і процесів. По-друге, це ставлення до об’єкта
дослідження як до співавтора, встановлення діалогу з досліджуваним,
5 Hobsbawm Е.). From Social History to the History of Society 11 Daedalus, 1971 (100). - P. 20-45;
Ullrich V. Entdeckungsreise in den historischen Alltag 11 Geschichte in Wissenschaft und Un-
terricht, 1985. - N 6. - P. 403; Оболенская С. В. «История повседневности» в историографии
ФРГ // Одиссей. Человек в истории: Личность и общество. - М., 1990. - С. 183; Заярнюк
А. Про те, як соціальна історія ставала культурною // Україна модерна. - К.; Л. - 2005. -
№ 9. - С. 249-269.