studia philologica

361 Pages·2012·3.38 MB·English

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

STUDIA PHILOLOGICA

ЗБІРНИК
СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ВИПУСК 2

РІВНЕ 2018
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

STUDIA PHILOLOGICA

ЗБІРНИК
СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ВИПУСК 2

РІВНЕ 2018
УДК 81+82:811.11+811.13
ББК 81+83
S 90
Studia Philologica : зб. студент. наук. праць / редколегія:
S 90 О.В. Деменчук, О.В. Константінова, О.І. Павлова [та ін.]. – Рівне
: РДГУ, 2018. – Вип. 2. – 360 с.
Studia Philologica : The Collection of Students’ Scientific Works
/ EB: O.V. Demenchuk, O.V. Konstantinova, O.I. Pavlova et al. – Rivne
: RSUH, 2018. – Issue 2. – 360 p.

У збірнику студентських наукових праць «Studia Philologica»
розглянуто низку питань, що стосуються актуальних проблем сучасної
філології: германського та романського мовознавства, зіставного
мовознавства, лінгвістики тексту, термінознавства, перекладознавства,
літературознавства.
The Collection of Students’ Scientific Works «Studia Philologica»
focuses on the topical issues of contemporary philology: Germanic and
Romance Linguistics, Contrastive Linguistics, Text Linguistics, Terminology,
Translation, and Literature Studies.

Редакційна колегія:
Головний редактор – Деменчук О.В., д-р філол. наук, професор.
Відповідальний редактор – Константінова О.В., канд. філол. наук, доцент.

Члени редакційної колегії:
Павлова О.І., канд. філол. наук, професор; Аладько Д.О., канд. філол. наук,
доцент; Калініченко М.М., канд. філол. наук, доцент; Кучма Т.В., канд. філол.
наук, доцент; Михайлова Є.В., канд. філол. наук, доцент; Орел І.І., канд. філол.
наук, доцент; Павловська Л.О., канд. філол. наук, доцент; Тарасюк Н.Ю.,
канд. філол. наук, доцент; Чеберяк А.М., канд. філол. наук, доцент.

Рекомендовано до друку вченою радою
Рівненського державного гуманітарного університету
(протокол № 5 від 31.05.2018 р.)

© Автори публікацій, 2018
© Рівненський державний гуманітарний університет, 2018
Збірник студентських наукових праць
«STUDIA PHILOLOGICA»
____________________________________________________________________

ЗМІСТ

ГЕРМАНСЬКЕ ТА РОМАНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО

Аліфанова О.В. Мовні засоби вираження заперечення 7
Винарчик М.П. Le Portfolio européen des langues 12
Сабадош О.М.
Гапонюк О.А. Семантична структура зоонімічних фразеологічних 17
одиниць у сучасній німецькій мові
Ковбасюк Н.С. Семантичні характеристики фразеологічних одиниць 22
із семантичним компонентом (денотативний аспект)
Максимюк Г.М. Роль порівняння у мовній репрезентації картини світу 26
Маліжко П.Р. Вербалізація концептуальної ознаки “привабливість” 31
як складової концепту ФЕМІНІННІСТЬ
Миронова А.М. Концептуальна ознака “розумовий потенціал” 37
в англійській мові
Москалик Ю.В. Особливості вживання інфінітиву 42
в сучасній німецькій мові
Панасенко C.В. Фразеологізми на позначення задоволення 48
в англійській мові
Стецюк О.М. Роль і місце російських запозичень у сучасній 53
англійській мові
Толмачова К.М. Посилена англіцизація сучасної французької мови 57
як одна з її основних проблем
Щеулін В.В. Лексичні засоби вербалізації концепту ВІЙНА 61
в англійській мові

ЗІСТАВНЕ МОВОЗНАВСТВО

Бичков Л.О. Фразеологічні аналоги з компонентом-орнітонімом 67
в англійській та українській мовах
Лютікова Є.А. Типологія компліменту: англо-українські паралелі 72

ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ

Віннікова Д.С. Стильові риси художньо-публіцистичного тексту 78
соціально-критичного напрямку (фейлетон)
Газдун С.В. Фонографічна стилізація мовленнєвих аномалій 82
у романі Деніела Кіза “Flowers for Algernon”
Гошилик Н.С. Лінгвостилістичні характеристики заголовків 87
Когуч Ю.А. англомовних статей на екологічну тематику
(на матеріалі газети “The Guardian”)

3
Збірник студентських наукових праць
«STUDIA PHILOLOGICA»
____________________________________________________________________

Гошилик Н.С. Засоби вербалізації авторського концепту 92
Себій М.С. COMMON GROUND у політичному дискурсі
прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо
Гришина Є.А. Функціонування модальних дієслів на позначення 97
припущення: гендерний аспект
Гуляйгродська Р.Г. Лінгвостилістична природа і стилістичні функції 101
метафор та епітетів у повісті Рея Бредбері
“Кульбабкове вино”
Кузнєцова М.В. Особливості використання виражальних засобів мови 108
в портретному описі героїв роману Е.М. Ремарка
“Dreі Kameraden”
Лавренюк І.М. Реалізація мовленнєвої агресії в сучасному 112
молодіжному дискурсі
Марченко Д.І. Лексико-граматичні засоби реалізації 117
мовленнєвого акту ‘згоди / незгоди’ в англомовному
художньому дискурсі
Неліпович Г.О. Функції фразеологічних одиниць на позначення 124
інтелектуальних характеристик людини
у публіцистичних текстах
Олексієнко Л.О. Специфіка дослідження структурно-семантичних 128
трансформацій у дискурсі сучасної англомовної
реклами (на матеріалах американських
друкованих видань)
Преступенко Д.Ю. Англійські іменникові словосполучення на позначення 133
‘person’: лінгвальний аналіз
Приміч О.В. Функціонально-стилістичні ознаки 138
інтернет-комунікації
Саливончик К.В. Структурно-семантичні особливості фразеологізмів 144
із компонентом ‘багатий’ – ‘бідний’
(на основі економічних текстів
сучасної англійської та німецької мов)
Смолько А.Р. Мовні девіації у сучасній французькій пісні 149
(на матеріалі творчості Stromae та Maître Gims)
Томах Ю.В. Евфемізми як інструмент маніпуляції у ЗМІ 155
Фефелова К.Є. Статус мовленнєвого акту подяки 160
Хомич К.П. Прагматичні та функціональні особливості 165
енігматичного тексту (на матеріалі французької мови)

ТЕРМІНОЗНАВСТВО

Кічула М.М. Терміни екології: основні ознаки та вимоги 170
Кравчук А.О. Англійська літературознавча термінологія: 175
структурний аспект

4
Збірник студентських наукових праць
«STUDIA PHILOLOGICA»
____________________________________________________________________

ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО

Алексєєва В.О. Специфіка перекладу метафоричних термінів 181
у науково-технічній літературі
(на матеріалі наукової фантастики)
Антіпіна П.А. Переклад речень із присудком у формі сталого виразу 184

Ахмедова Е.Д. Особливості україномовного відтворення 189
фонографічних стилізацій
(на матеріалі роману Д. Кіза “Квіти для Елджернона”)
Білоус К.О. Сленг як проблема перекладу кінотексту 194
Герасимова Н.І. Відтворення образу самотності у тексті 200
українськомовного перекладу алегоричної казки-
притчі Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”
Дейнеко А.І. Відображення національної картини світу в цілісному 204
фразеологічному значенні
Кірея Г.І. Особливості перекладу онімів 210
(за твором Дж.Р.Р. Толкіна “Гобіт або Туди і Звідти”)
Колесник Ю.А. Особливості україномовного відтворення лексичного 216
нонсенсу (на матеріалі роману Дж. Джойса “Улісс”)
Кравчук А.Г. Особливості перекладу реалій англійською 221
в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”
Купрієнко Ю.В. Лексичні труднощі перекладу англомовних газетних 226
Мірущенко Ю.В. заголовків українською мовою
Ларкіна К.В. Функціонування безособових речень в англійській та 231
українській науково-технічній літературі та
особливості їх перекладу
Мак В.В. Функціонально-стилістичні особливості перекладу 235
англомовного політичного дискурсу
Макогон С.А. Власні назви Дж. Р. Р. Толкіна в українських 241
перекладах (на матеріалі роману-казки “The Hobbit, Or
There And Back Again”)
Михлик І.О. Відтворення діалектної лексики при перекладі 246
англомовної художньої літератури українською мовою
Ольховська А.С. Технологія “пам’ять перекладу” у структурі фахової 250
Скнипа С.Є. підготовки майбутніх перекладачів
Панкова Є.В. Аспекти дослідження перекладу термінолексики 256
англомовної та україномовної терміносистеми сфери
торгівлі
Петрова О.Є. Стратегії англо-українського перекладу рекламних 261
текстів
Петрусенко І.Є. Жанрово-стилістичні проблеми перекладу науково- 267
популярних текстів

5
Збірник студентських наукових праць
«STUDIA PHILOLOGICA»
____________________________________________________________________

Ряпалова А.О. Особливості прагматичної та соціокультурної 272
адаптації при перекладі художнього тексту
Свенцицька О.В. Специфіка лінгвокультурологічного аспекту перекладу 278
художнього тексту (на матеріалі роману О. Забужко
“Музей покинутих секретів”)
Сухова А.В. Особливості перекладу англомовних бізнес-ідіом 282
Токар О.В. українською мовою
Татарчук А.Д. Переклад комічного 288
Тригубчук М.В. Відтворення гендерно-маркованих одиниць 292
в українських перекладах творів художньої літератури
Цуп О.В. Відображення емоційного стану протагоніста 298
в українському перекладі роману Джона Фаулза
“Колекціонер”
Черемісін М.В. Стилістичні особливості метафори та її перекладу 303
у романі Д. Брауна “Код да Вінчі”
Яковець О.В. Особливості перекладу іноземних запозичень 307
українською мовою в англомовних технічних текстах

ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО

Бурлака І.С. Вплив англійського готичного роману на творчість 312
Айріс Мердок та Джона Фаулза
Васильєва О.Є. Стилістичні особливості сучасної авторської казки 316
(на матеріалі растаманської казки)
Голинець Ю.І. Художня специфіка жанру історичного роману 321

Житинська Н.Ю. Символ тварин у французьких легендах 327

Заєць А.О. Творчість В. Вітмена у контексті розвитку популярної 332
культури США ХІХ століття
Матіїв О.В. Образ Музи у поетичній рецепції “П’ятірного грона 337
нездоланних співців”
Федорів О.В. Основні тенденції розвитку фантастичної прози у ХХ 342
столітті
Чобанюк М.В. Жанрова своєрідність роману Джона Фаулза 347
“Колекціонер”

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ 354

6
Збірник студентських наукових праць
«STUDIA PHILOLOGICA»
____________________________________________________________________

ГЕРМАНСЬКЕ ТА РОМАНСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО

Аліфанова О.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Анотація. У статті подано аналіз поглядів сучасних вчених на категорію
заперечення та мовні засоби її вираження; розглянуто лексичні, та граматичні
засоби реалізації даної категорії Зроблено спробу класифікувати види
заперечення за виявленими способами їх реалізації у англомовному
художньому дискурсі.
Ключові слова: заперечення, мовні засоби, вербалізація, дискурс.
Annotation. The article represents the analysis of the views of modern
scholars on the category of negation and language means of its expression; lexical
and grammatical methods of its realization. An attempt was made to classify the
types of negation according to the ways of its realization in the English literary
discourse.
Keywords: negation, language means, verbalization, discourse.

Актуальність дослідження зумовлена антропоцентричною
спрямованістю сучасного мовознавства та підвищеною зацікавленістю
сучасних вчених таких як: В.А. Семушина, Л.С. Бархударов, Д.А. Штелінг,
О.В. Мурашова, І.А. Бехта, К.А. Долінін, Г.К. Хамзіна та інші у проблематиці
вивчення мовних засобів вираження заперечення в сучасному дискурсі.
Мета статті: визначити мовні засоби вираження заперечення та виявити
специфіку їх вживання в англійській мові. Мета передбачає вирішення таких
завдань:
1. уточнити поняття категорії заперечення та її місце в сучасному
мовознавстві;
2. класифікувати мовні засоби вираження заперечення.
Матеріалом дослідження слугували англомовні словники [12, c. 14] та
фрагменти англомовного художнього дискурсу.
Заперечення – це одна з властивих для всієї мовної картини світу
спочатку існуючих нерозчленованих семантично смислових категорій, які
неможливо визначити за допомогою найпростіших семантичних елементів.
Заперечення може бути виражено негативними словами, негативним
префіксом, негативною формою дієслова, а також може не виражатися окремо,

7
Збірник студентських наукових праць
«STUDIA PHILOLOGICA»
____________________________________________________________________

тобто як компонент значення слова або всього речення. Заперечення може
виражатися експліцитно і імпліцитно.
Експліцитне заперечення виражається окремими словами або мовними
елементами – негативними афіксами, частками, займенниками, прислівниками,
сполученнями, приводами, предикативами та ін. Імпліцитне заперечення
виражається неявно, тобто в реченні або слові немає ніякого негативного
елементу, але по значенню воно негативне [8].
Що стосується заперечення в структурі англійського речення, то за
характером вираженого в реченні ставлення до дійсності їх поділяють на
позитивні і негативні. Заперечення нерідко супроводжується твердженням як
потенційним, так і вираженим.
Речення, що включають граматично оформлені заперечення і твердження,
називаються негативно-ствердними. Такі речення можуть бути як простими,
так і складними. При безсполучниковому зв'язку частин складного речення
поєднання ствердження / заперечення може бути одним із засобів зв'язку, що
служать також і для вираження значення порівняння.
О.В. Мурашова і В.А. Семушина виділяють наступні семантичні групи
заперечення: 1. Заперечення, що виражає неіснування або відсутність.
наприклад: Aliens do not exist. 2. Заперечення, що виражає відмову-спростування.
Даний тип заперечення відображає нереальність існування за допомогою
конструкції “невірно, що...”. Наприклад: It is not true that aliens exist [9].
На основі цієї класифікації та класифікацій інших дослідників, крім
описаних вище семантичних груп заперечення, можемо виділити такі
різновиди: 1) невміння: I do not know how to sew; 2) небажаність: No, I can buy
milk myself; 3) заборона: You can not make noise! Sister is learning the lessons; 4)
докір: You never wash your dishes; 5) протест: I will not go anywhere with you if
you continue to dress like that.
Проаналізувавши класифікації різних вчених, можна дійти висновку, що
всі семантичні категорії заперечення так чи інакше пов’язані. Хоч вони і мають
різні відтінки заперечення, все ж вони схожі семантично. Тому ми вважаємо,
що всі семантичні категорії заперечення можна висловити у трьох формах:
1. Відмова (невміння, небажаність, протест…).
2. Спростування (заперечення існування чогось або когось).
3. Заперечення задля впливу на людину (заборона, докір…).
Категорія заперечення відображає ставлення мовця до повідомлюваного:
за допомогою заперечної форми він спростовує істинність висловленого раніше
або ймовірного судження. З огляду на суб’єктивно-репрезентативну природу
заперечення деякі мовознавці кваліфікують цю категорію як складову
широкого поля модальності [1].
Категорія оцінки в сучасній лінгвістиці досить багатогранна семантично
й складна структурно, що уможливлює вираження різних видів оцінки. Проте,

8
Збірник студентських наукових праць
«STUDIA PHILOLOGICA»
____________________________________________________________________

за визначенням дослідників, сфера будь-яких оцінних значень ґрунтується на
опозиції „добре”/„погано” [3]. І саме ця загальнооцінна дихотомія в мовленні
часто збігається з бінарним протиставленням ствердження / заперечення.
Зокрема, заперечні одиниці виражають негативне ставлення мовця до
повідомлюваного або до співрозмовника, який помиляється. Дехто з
дослідників навіть встановлює чітку відповідність на рівні комунікативних
актів між запереченням і несхваленням, позаяк заперечний комунікативний акт
вказує на незгоду із партнером і негативну оцінку його переконань [8].
Заперечення є операцією, яка має комунікативну природу, тому до її
прагматичних властивостей відносяться відхилення або коригування думки
адресата. Воно має вираз в різних комунікативних реакціях: незгоди,
неприйнятті, заборони, заперечення, відмови, спростування, невдоволенні,
осудженні, несхваленні, тощо.
Дві негативні частки іноді оформляють стверджувальне речення (речення
з подвійним запереченням), оскільки в ньому відбувається заперечення
заперечення. Щодо структурних типів, в англійській мові заперечення в реченні
може бути виражено:
а) у підметі: A woman become like their mothers. That is their tragedy. No
man does.That's his tragedy. That is not very pleasant. Indeed, it is not even decent.
в) у додатку: I know nothing, Lady Blacknell.
г) в обставинах часу: I never saw a woman so altered; she looks quite twenty
years younger.
д) при всьому реченні в цілому (за допомогою негативного сполучника):
There were no cucumbers in the market this morning, sir [13].
Говорячи про способи вираження заперечення в англійській мові, слід
відзначити, що існують різні підходи до класифікації даних. Наприклад, такі
лінгвісти, як Бархударов Л.С. і Штелінг Д.А. виділяють три способи вираження:
- негативні займенники: Nobody wanted to talk about it after that.
- прислівники: Never thought that he was a spy.
- негативні сполучники: neither ... nor, not ... nor… But neither of you knew
him as I did [5].
Розглядаючи заперечення як логіко-граматичну категорію,
В.Н. Бондаренко дає таку класифікацію засобів вираження заперечення в мові:
1) негативні афікси: в англійській мові префікси з негативним модусом
dis-, mis-, un-, de-, in- (il-, ir-, im-) і суфікс -less привносять значення відсутності
властивості або якості; 2) негативні частинки: not, no;
3) заперечні займенники і прислівники: в англійській мові речення
набуває негативний сенс, якщо в ньому вживається одне з негативних
займенників: no (ніякої, ніодин), none (ніхто, ніщо, жоден), neither (ні той, ні
інший (з двох)), nobody, nothing (нічого, ніщо), no one (ніхто) або негативних
прислівників: never (ніколи), nowhere (ніде, нікуди); часткове заперечення події,

9