Українська Галицька Армія. Том IV

296 Pages·46.671 MB·Ukrainian

by  Микитюк Д.

УНРАїНСЬНА ГАЛИЦЬНА
АРМІЯ
Army of the W estern
Ukraine (Galicia)
ln commemoration of the fiftieth anniversary of its
creation and struggle for the liberation of Ukraine
(1918 - 1920)
,
L'ARMEE UKRAINIENNE
DE GALICIE
Cinquantieme Anniversaire de sa formation et de ses
luttes pour Іа liberation de I'Ukraine (1918 - 1920)
VOL. lV.
Published Ьу D. Mykytiuk, Second Lieutenant of Ukrainian Army
Winnipeg 1 9 6 8 Canada
r
українська алицька
Армія
У 50-РІЧЧЯ її УЧАСТИ У ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАННЯХ
Том четвертий
(МАТЕРІЯЛИ ДО ІСТОРІї)
ВИДАВ ХОРУНЖИй УСС ДМИТРО МИНИТЮК
Вінніпеr 1 9 6 8 Канада
Обгортка мистця Е. Козака
Всі права застережені.
АІІ rights are reserved.
Copyright.
Відбито 1000 примірників.
Printed in Canada
Друковано в друкарні Видавництва "Канадійського Фармера"
462 Hargrave St., Winnipeg 2, Manitoba
Любомир Манарушна
поручник УГА
ЧОРТИІВСЬИА ОФЕНЗИВА
ЧАСТИНА І, 11 і ІІІ.
Сnово від автора:
В осені 1934 попрохав був мене тодішній редактор видань Ви­
давничої Кооперативи "Червона Калина", кол. четар Лев Лепкий,
написати спомин до чергового ~~єн~а,;е~ "ЧерІіоної Кал~~:('.. _най­
краще про Чортківську Офензиву."Jrо поміщеного в калєндар1 на
Щ-?....Е~-~~~ сп2мину,_ _д,одало видавництво "Ч. К." заввагу такОГО"
ЗМІСту:
"Про період боїв, що його звичайно називаємо "Чортківсь­
кою Офензивою" досі появилося обмаль споминів, а ще менше
джерельних інформац,і,!t. Тим самим залишилося з того часу ба·
га то невисвітленихщ е моментів. Дотепер немає ще докладній;
шої прачh_а~~о...!іілий• . ~~р~~"~!!Ц.J.:Іаст\:!!-! ані про поодинокі його
моменти. :Може замітка на марrінесі спогаду цього старшини 11.
Корпусу УГА спонукає також і інших жиючих учасників, доки­
нути своє слово хочаби на сторінках "Літопису Червоної Калини".
Ініціятива видавництва найшла деякий відгомін. Від того часу за·
чали появлятися частіше спомини про події звязані з Чортківською
офензивою, і то не лише у виданнях "Ч.К.", але навіть і у пресі. Також і
в клюбі кол. вояків УГА, Т-ві "Молода Громада" у Львові, від­
булося кілька дискусійних вечорів, на яких учасники подій з часу
"Ч.О." обмінювалися своїми споминами та поглядами.
Згодом звернулася була до мене Управа Видавництва "Ч. К."
з п~?позицією ~uго~о~и~,~~~У ..1 1.І?.а.~"~ ~!>(),, ~~~P!.I<iв~~fl:.
~~~ , що мала би появитися окремою книЖкuю в серп видань
~воної Калини". На це я засаднича погодився з тим однак за·
стереженням, що мушу перед уділенням остаточної відповіді зо·
рієнтуватися в матеріялах, якими я міг би розпоряджати при
писанні тієї моєї праці. Перегляд матеріялів виявив однак, що їх
було таки~:. •~ ~~~~ що треба було би почати обширне листу­
вання з учасниками цих подій, щоби мати можливість до такої праці
приступити. А що при моїх тодішних обовязках та заняттях мусіло
би це тривати доволі довго, що поважно припізнило б видання такої
книжки, то я переказав мої побоювання Управі Видавництва та за­
пропонував їй звернутися з такою пропозицією до б. пор. УГА д-ра
Івана Карпинця, що саме в тому часі містив на сторінках "Літопису
· Ч.К." дуже солідно написану студію про історію 8-ої Бриrади.
6
Д-р Карпинець цю пропозицію прийняв і написав довшу працю,
яку при кінці; 1938, або з ПО'jатком 1939-го року передав до друку
"Червоній Калині". На жаль воєнні події унеможливили їі появу.
Машинопис стрінула та сама доля, що й деякі інші готові вже праці
та матеріяли, що пропали або на рідних землях, або в Музеї Визволь­
ної Боротьби України в Празі.
По появі І-го тому "Українська Галицька Армія" у Вінніпеrу звер­
нувся до мене ії видавець з побажанням написати працю про Чорт­
ківську Офензиву. Маючи досвід ще зі Львова про труднощі виготов­
лення саме такої праці, я від того відмовлявся, бо не бачив ніяк мож­
ливости, тимбільше в нинішних наших умовинах, їі написати. Щойно
як в часі своєї останньої поїздки до Европи видавець відвідав мене
в Німеччині, то ми договорилися, що я таку спробу зроблю, якщо по­
щастить мені роздобути давні австрійські мапи зі Східньої Галичини
в архіві Військово-географічного Інституту у Відні, бо без такого ма­
теріялу годі було б і думати про виготовлення такої праці, та якщо
побр. Микитюк постарається підшукати на американському конти­
ненті друковані матеріяли до тієї теми.
Виготовлена мною тепер студія про боєві операції У. Г. Армії в
часі Чортківської Офензиви не може ~!И, очевидно, така вичерпна,
ЯК Це МОГЛО бути КіЛЬКадеСЯТЬ років ТОМУ. Автор не мав- доступу ДО­
всіх-матеріялів з того часу, яких зреrnтоЮ~і так було не багато, але
й нема вже між нами тих наших товаришів з УГА, що займали відпо­
відальні пости при командах більших зєднань, і через те мали по­
гляд на цілі та завдання поодиноких боєвих акцій і могли послужити
авторитетними інформаціями про ті чи інші рухи та перебіг Чортків­
ської Офензиви.
Без отриманих інформацій від живучих ще кол. товаришів з
УГА, учасників червневого наступу, було б дуже важко, а подекуди
й зовсім неможливо, відтворити образ боєвих акцій усіх зєднань армії
з того часу, тимбільше, що про деякі бриrади не було ані споминів,
ані ніяких інших матеріялів та згадок. Що правда, ті товариші
слушно зауважували у своїх листах, що вони не мають спромоги ба­
гато сказати, бо вони можуть що найбільше пригадувати собі ще
те, що діялося на боєвих відтинках їхніх куренів чи полків - але
все ж ці інформації уможливили мені доповнити бракуючі в мате­
ріялах дані про рух та боєві операції поодиноких бриrад Галицької
Армії в тому часі.
На цьому місці складаю мою щиру подяку всім тим Товаришам
Зброї, що з великою терпеливістю відповідали на мої численні листи
та запити і таким чином допомогли мені виготовити працю про
один з найбільше замітних періодів боєвих акцій Галицької Армії на
·
захщньо-украшських землях, а якии не наншов ще дос1 належного
ному опрацювання та насВІтлення в по-воєнній літературі.
7
Хочу ще кількома словами згадати про погляди, що з ними при·
йшлося мені стрінутись в часі виготовлювання тієї праці. Деякі то­
вариші дивувалися, що я "завдаю собі стільки труду та пишу працю
на тему, що нею нині вже ніхто не цікавиться, крім, може, учасників
цих подій, а їх вже залишилося дуже небагато". Думаю, що такий
погляд є помилковий. Такі праці виготовлюємо не для нас, а .ДJ.!J..
історії. Уважаю, що обовязком учасників історичних подій є пере­
дати майбутнім поколінням наші переживання ~ часів збройної та
політичної боротьби українського народу за державну незалежність
та залишити їм таким чином якнайбільше джерельного матеріялу.
Чи манбуТНІ ПОКОЛІННЯ це ВИКОриёіfіі<fть - Це Є ВЖе ІХНЯ справа.
Надіюся, що так, бо ці події з перед пів століття є ще і нині куди
більше актуальні, чим воно, на перший погляд, могло б видаватись.
Вони були початком того непевного і складного положення в цілому
світі, що його нині ми всі бачимо та переживаємо. Ця обставина на­
бирає ще й з того приводу більшого значення, що наслідком нашого
розпорошення по цілому світі багато молодих українців не лише опа·
нували чужі мови, але і чимало з них працює по чужих наукових ін­
ститутах, маючи змогу інформувати про такі події та їх наслідки згідно
з історичною правдою і зацікавлених чужинців. А така інформація ле·
жить не лише в інтересі самого українського народу. Вона є важлива та
корисна також і для чужинців, бо сучасні і майбутні політики мати·
муть лише тоді змогу не повторяти помилок своїх попередників, коли
вони на основі переконливого, обєктивного матеріялу, будуть про них
поінформовані. -
При кінці ще два завваження технічної натури. Товариші з УГА
без сумніву спостережуть, що подані в моїй праці військові cтyrmi
старшин не покриваються в багатьох випадках з тими, що вони їх ма·
ли при кінці наших визвольних змагань. Це не є ніяка помилка з моєї
сторони. Тому, що темою моєї праці були події з червня 1919, то я
подавав зрозуміло ті військові ступні старшин, що вони їх мали в
тому часі. Військові ступні старшин, з якими вони закінчили службу
в Галицькій Армії є подані в двох перших томах · "УГА", зокрема в
другому томі (стор. 301-347). Там є також подані підвищення поза
чергою, що були проголошені чи то під час Чортківської Офензиви,
чи безпосередньо по ії закінченні. З тієї самої причини вживаю в
тексті означення "Галицька Армія", не "Українська Галицька Армія",
бо назва "УГА" була заряджена щойно пізніше.
Бад (одесберr (Німеччина), вересень 1966.
8
ЧАСТИНА І.
ПЕРШИЙ ВІДВОРОТ.
В місяцях березні та квітні 1919 зауважено було поважне скріп­
лення польськиХЗ~:РОГнИХ""ё'ііЛ~отиукраїнському фронті в Гали­
чині. Вже при кінці березня появилися були на підльвівському від­
тинку вперше в більшій кількості познанські полки, а в квітні й трав­
ні на відтинках І -го і ІІІ -го Корпусів відділи перевезеної з Франції
армії ген. Галлєра. Ставало чимраз більше наявним, що польська ко­
манда перекинула поважну частину своїх тодішних збройних сил на
протиукраїнський фронт.
Скопцентровапня сил проти Галицької Армії та проти частин Діє­
вої Армії на Холмщині та Волині уможливили полякам дві обставини.
Одною було вимушене в зимі Антантою, на німцях, завішення зброї на
Горішньому Шлеську і в Познанщині, а також перемиря з чехами в
спорі за Тешинський Шлеськ та за інші спірні сумежні території, а
другою було те, що большевики були в тому часі так зайняті боями
на інших фронтах, що Польщу залишали вони зовсім у спокою.
Начальна Команда Галицької Армії була свідома цього, що не­
~~старч~~~!І() ()З§р_9~!1Сі_ У:,';\~ ~Р~,~~ ,л едве чи зможе встоятися перед­
наступом переважаючих 1 дооре виряжених ворожих сил. Тому НКГА
- передбачаючи ворожий наступ - виготовила була плян відтягнен­
ня Армії з дотеперішнього довгого фронту за Дністер з опертям о Кар­
пати 1). Провідною думкою того пляну було затримати бодай якусь,
хоча б і невелику, частину західньо-українських земель в руках влади
ЗОУНР та в такий спосіб дати можливість виступати їі дипльоматич­
ним представникам, що змагалися на міжнародньому терені за долю
західньо-українських земель, як представникам Уряду, що перебуває
ще на власній території. Начальна Команда Г.А. надіялася, що на
тому скороченому фронті, ще і до того з доступом до заходу, що було
важне з огляду надоставу зброї, набоїв та виряду, армія буде могти
довше боронитись, ніж на довгому і під стратегічним оглядом дуже
непригожому фронті від Сокаля на півночі, довкола Львова аж до
хирівсько-карпатського полудневого відтинку. Політичний провід з
тим пляном однак не погодився побоюючись, що на вбогій території
між Дністром і Карпатами не буде можливости прохарчувати армію
і населення.
1) Віктор Курманович, rен.-хор.: "Відворот УГА за Збnуч" - "Діло" ч. 117,
Львів 1934. Стаття була відтак передрукована в "Літописі І'Їервоної Калини" ч. 5,
Львів, травень 1934 і в І-ому томі УГА, Вінніпеr 1958, стор. 445.
9