Table Of Content

2 3 ЗМIСТ Цей звіт містить результати проекту «Рейтинг ВНЗ «Компас–2011», який було ініційовано і профінансовано компанією «Систем Кепітал Стислий огляд дослідження та його основних результатів ...........................................................................................................................................................................................5 Менеджмент» за сприяння Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах ................................................................................................................................................................................................................8 Рейтинг ВНЗ «Компас–2011» підготовлено в межах реалізації програми «Сучасна освіта», яка є невід’ємною частиною корпоративної со- ціальної відповідальності компанії «Систем Кепітал Менеджмент». Розділ 1. Міжнародні та вітчизняні університетські рейтинги: останні результати та новації...........................................................................................................22 1.1 Міжнародні університетські рейтинги та подібні проекти ..............................................................................................................................22 Цьогорічний «Рейтинг ВНЗ «Компас» виходить учетверте. За час свого існування він здобув схвальну оцінку міжнародних і вітчизняних екс- 1.2 Огляд основних українських університетських рейтингів у 2010–2011 роках ..............................................................................................45 пертів. За ці роки «Компас» став одним із найбільш авторитетних українських проектів з ранжування вищих навчальних закладів, на який звертають увагу головні цільові аудиторії цього проекту: абітурієнти та роботодавці. Окрім того, рейтинг цитують представники академічної Розділ 2. Методологія дослідження рейтингу ВНЗ України «Компас–2011» ....................................................................................................................................................58 спільноти, університетського та урядового менеджменту. 2.1. Відбір ВНЗ для участі у рейтингу ....................................................................................................................................................................58 2.2. Методологія збору даних ................................................................................................................................................................................59 На міжнародному рівні «Компас» вперше було презентовано у 2009 році під час четвертої конференції міжнародної експертної групи з 2.3. Методологія формування рейтингу ВНЗ ........................................................................................................................................................61 рейтингів (IREG, International Ranking Expert Group), що відбулася в Астані (Казахстан) у червні 2009 року. Також досвід «Компасу» презенту- вався в рамках Першої Євразійської конференції з рейтингів у Москві (Росія) у листопаді 2009 року та міжнародного форуму Європейського Розділ 3. Загальний рейтинг вищих навчальних закладів України «Компас-2011» ...................................................................................................................................65 фонду освіти (ETF) «Кооперація між бізнесом та освітою» у грудні 2009 року в Брюсселі (Бельгія). 3.1. П’ятірка найкращих ВНЗ України ....................................................................................................................................................................65 Окрім цього, команда проекту «Рейтинг ВНЗ «Компас» регулярно бере участь у міжнародних заходах, які стосуються рейтингування універ- Розділ 4. Рейтинг вищих навчальних закладів України за напрямками підготовки ..................................................................................................................................76 ситетів, на кшталт міжнародної конференції університетів світового класу або конференцій міжнародної експертної групи з рейтингів (IREG). 4.1. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців бізнес-економічних спеціальностей ................................................................................................76 4.2. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців юридичних спеціальностей ..............................................................................................................78 Партнери і подяки: 4.3. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців інженерно-технічних спеціальностей ..............................................................................................79 Керівництво проекту висловлює вдячність всім учасникам дослідження, особливо адміністрації тих вищих навчальних закладів, які сприяли 4.4. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців з інформаційних технологій ............................................................................................................80 дослідженню і погодилися надати інформацію про випускників ВНЗ, представникам компаній-роботодавців, які взяли участь в опитуванні. 4.5. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців з архітектурно-будівельних спеціальностей ...................................................................................81 Ми також хочемо висловити подяку усім організаціям та установам, які брали участь у реалізації проекту, зокрема, інформаційно-аналітич- ному центру «БЕСТ» та Національній академії педагогічних наук України за надану методологічну допомогу. Розділ 5. Регіональні рейтинги вищих навчальних закладів України ...................................................................................................................................................................82 5.1. Західний регіон ................................................................................................................................................................................................82 Автори 5.2. Центральний регіон ..........................................................................................................................................................................................84 Андрій Кашин, координатор проектів, Київський міжнародний інститут соціології; 5.3. Південний регіон ..............................................................................................................................................................................................85 Юлія Сахно, аналітик, Київський міжнародний інститут соціології; 5.4. Східний регіон ..................................................................................................................................................................................................86 Сергій Курбатов, к.ф.н., Національна академія педагогічних наук України; Література ............................................................................................................................................................................................................................................................................................................143 Координатори проекту: Від компанії «Систем Кепітал Менеджмент» – Наталя Гнилицька, менеджер з проектів. Від Київського міжнародного інституту соціології – Андрій Кашин, координатор проектів. 4 5 Стислий огляд дослідження та його основних результатів Цей звіт містить результати проекту «Рейтинг ВНЗ України «Ком- керівники відділів кадрів та HR-відділів (менеджери з персоналу), а пас–2011», який було ініційовано і профінансовано компанією «Сис- також керівники компаній. У перебігу польового етапу дослідження тем Кепітал Менеджмент» за сприяння Фонду Ріната Ахметова «Роз- було опитано представників 964 компаній. виток України». Проект спрямовано на розв’язання такої актуальної проблеми для української системи вищої освіти, як брак інформації Опитування експертів: В опитуванні експертів брали участь пред- стосовно об’єктивної оцінки її ефективності з позиції безпосередніх ставники провідних компаній, які до своєї діяльності постійно за- споживачів (абітурієнтів, батьків, студентів і випускників), громад- лучають фахівців певних напрямків спеціалізації, без яких діяльність ськості і потенційних інвесторів-роботодавців. цих компаній неможлива (наприклад, будівельна компанія не може функціонувати без фахівців з будівництва, архітекторів). У рамках проекту підготовлено рейтинг ВНЗ, що відображає упо- Опитування проводилося методом онлайн-опитування і, частково, добання й задоволеність освітою з боку випускників і роботодав- методом опитування за допомогою електронної пошти та особисто- ців. Його учасниками є ВНЗ III–IV рівня акредитації, незалежно від го інтерв’ю за місцем роботи респондента. Для проведення онлайн- своєї організаційно-правової форми, що здійснюють підготовку опитування використовувався сайт SurveyMonkey.com. У компані- бакалаврів, спеціалістів і магістрів з п’яти напрямків спеціалізації: ях потенційними респондентами були керівники відділів кадрів та бізнес-економічні спеціальності, правознавство, інженерно-технічні HR-відділів (менеджери з персоналу), а також керівники компаній. спеціальності, інформаційні технології (IT), архітектурно-будівельні Всього у перебігу польового етапу дослідження було опитано пред- спеціальності. ставників 344 компаній. Методологічна довідка (опис дослідження) Опитування випускників ВНЗ 2005–2010 рр.: Опитування проводи- лося методом особистого та телефонного інтерв’ю. Для проведен- Польовий етап дослідження «Рейтинг ВНЗ України «Компас» про- ня особистого опитування використовувалась мережа інтерв’юерів водився у січні – березні 2011 року із застосуванням методів особис- КМІС. У результаті реалізації цього компонента дослідження було того і телефонного інтерв’ю, опитування за допомогою електронної опитано 1182 випускників із 233 ВНЗ. пошти та онлайн-опитування. Головні результати дослідження Така дослідницька методологія була обрана з огляду на те, щоб до- сягнути якомога більше випускників різних ВНЗ та важкодосяжних 1) Загальний рейтинг вищих навчальних закладів України респондентів (роботодавців, експертів). У загальному рейтингу було оцінено 234 вищих навчальних закладів України. Відповідно до мети дослідження його методологія передбачала до- За результатами цьогорічного рейтингу ВНЗ, до п’ятірки найсильні- слідження таких цільових аудиторій: ших увійшло 7 вищих навчальних закладів. 5 із них розташовані в • Представників компаній-роботодавців. Києві, по одному — в Донецьку і Львові. • Експертів. Перше місце у рейтингу зберіг Національний технічний університет • Випускників ВНЗ, що беруть участь у рейтингу. України «Київський політехнічний інститут» (87 балів). На другому місці другий рік поспіль — Київський національний уні- Всеукраїнське опитування представників компаній-роботодавців: верситет імені Т.Шевченка (81 бал). Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю за місцем Третє місце рейтингу — за Київським національним економічним роботи респондента. У компаніях потенційними респондентами були університетом імені Вадима Гетьмана (53 бали). 6 7 Стислий огляд дослідження та його основних результатів Стислий огляд дослідження та його основних результатів • інженерно-технічних спеціальностей (110 ВНЗ); Географічне розташування вищого навчального закладу може віді- Найкращим ВНЗ Південного регіону може вважатися Національний • інформаційних технологій (103 ВНЗ); гравати вагому роль як для абітурієнтів при виборі місця навчання, гірничий університет України (Дніпропетровськ; 1 місце в регіональ- • архітектурно-будівельних спеціальностей (36 ВНЗ). так і для роботодавців при побудові системи співпраці з ВНЗ. З огля- ному рейтингу і 6 — в загальнонаціональному). Друге місце серед ду на це, було складено окремі рейтинги вищих навчальних закладів вищих навчальних закладів Південного регіону ділять Дніпропетров- Лідери рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців бізнес-економічних для різних регіонів. ський національний університет і Одеський національний політех- спеціальностей нічний університет. Третє — Державний вищий навчальний заклад За результатами проведених опитувань, перше місце за підготовкою Загалом у рейтингу було представлено: «Український державний хіміко-технологічний університет», Одесь- фахівців бізнес-економічних спеціальностей отримав Київський на- • 43 ВНЗ Західного регіону; кий державний економічний університет і Національна металургійна ціональний університет ім. Тараса Шевченка (90 балів).. • 82 ВНЗ Центрального регіону; академія України. • 62 ВНЗ Південного регіону; Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців юридичних спеціаль- • 47 ВНЗ Східного регіону. СХІДНИЙ РЕГІОН: Донецька, Луганська, Харківська області. ностей За підготовкою фахівців юридичних спеціальностей, найсильніші ЗАХІДНИЙ РЕГІОН: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Серед ВНЗ Східного регіону перше місце має Донецький національ- позиції в Україні, як і раніше, має Національна юридична академія Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька ний технічний університет (Донецьк), який на загальнонаціонально- ім. Ярослава Мудрого (90 балів), яка однаково високо оцінюється і області. му рівні має 5-те місце. випускниками, і роботодавцями. Друге місце серед ВНЗ Східного регіону має Національний технічний Основним освітнім центром Західного регіону є Львів: саме там роз- університет «Харківський політехнічний інститут», третє — Націо- Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців інженерно-технічних ташовані два найсильніші ВНЗ регіону — Національний університет нальна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. спеціальностей «Львівська політехніка» (перше місце у регіональному рейтингу і Перше місце за підготовкою фахівців інженерно-технічних спеціаль- п’яте — в загальнонаціональному) і Львівський національний уні- ностей третій рік поспіль впевнено тримає Національний технічний верситет імені Івана Франка (друге місце у регіональному рейтингу і університет України «Київський політехнічний інститут» (86 балів). шосте — в загальнонаціональному). На четвертому місці, із незначним відривом від третьої сходинки, — Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців з інформаційних тех- ЦЕНТРАЛЬНИЙ РЕГІОН: м. Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (46 балів) нологій Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська об- і Київський національний університет будівництва і архітектури (45 За підготовкою фахівців з інформаційних технологій першу пози- ласті. балів). цію рейтингу впевнено тримає Національний технічний університет П’яту сходинку рейтингу розділили Національний університет України «Київський політехнічний інститут» (100 балів), який за цим В Центральному регіоні наявні найкращі можливості для отримання «Львівська політехніка» (41 бал) і Донецький національний техніч- напрямком найвище оцінюється як роботодавцями, так і випускни- хорошої освіти, хоча вони зосереджуються майже виключно в Києві. ний університет (40 балів). ками. У центральному регіоні (переважно у Києві) зосереджена найбільша кількість вищих навчальних закладів (82 у рейтингу); у Києві розта- 2) Рейтинг вищих навчальних закладів України за напрямками під- Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців з архітектурно-буді- шовано 5 із 7 найкращих на загальнонаціональному рівні ВНЗ. готовки вельних спеціальностей Перелік найсильніших ВНЗ регіону практично дублює рейтинг най- Для визначення найсильніших ВНЗ із підготовки фахівців окремих За підготовкою фахівців архітектурно-будівельних спеціальностей кращих ВНЗ в масштабах країни: перше місце має НТУУ «КПІ», друге спеціальностей було складено окремі рейтинги ВНЗ за напрямками перше місце за оцінками усіх груп респондентів має Київський на- — КНУ ім. Т.Шевченка, далі ідуть КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, НаУ- підготовки: ціональний університет будівництва і архітектури (100 балів). КМА і Київський національний університет будівництва і архітектури. • бізнес-економічних спеціальностей (198 ВНЗ); ПІВДЕННИЙ РЕГІОН: АР Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Мико- • юридичних спеціальностей (90 ВНЗ); 3) Регіональні рейтинги вищих навчальних закладів України лаївська, Одеська, Херсонська області. 8 9 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Основні моделі університету ХХІ сторіччя на ефективні позиції в соціально-політичній структурі — стає конче Роль знання набуває на етапі постіндустріального розвитку суспіль- В ХХІ столітті система університетської освіти зазнає радикальних актуальним завданням для всіх країн, які претендують на лідерство ства фундаментального функціонального значення. Цей момент та фундаментальних змін. Ці зміни обумовлені змінами економіч- у сучасному світі»- коментує професора Флоріду російський дослід- вдало формулює російський професор Геннадій Ашин: «Знання — ної, соціальної, політичної, культурної та інших систем суспільства. ник Андрій Окара [3, 41] це інтелектуальний капітал, який відрізняється від природних, тру- Те, що настає принципово нова епоха, соціальні мислителі поміти- дових, грошових ресурсів тим, що передаючи (або продаючи) його, ли ще в 60-х–70-х роках минулого сторіччя. Зокрема, Деніел Белл Наприкінці ХХ сторіччя процес пошуку назви сучасного стану циві- сам творець не втрачає цю інформацію; він розвиває та нарощує цей ідентифікує перехід передових країн світу до постіндустріального лізації приходить до того, що значна кількість дослідників погоджу- інтелектуальний капітал» [7, 9]. І далі: «В традиційному суспільстві суспільства, основу якого складає економіка послуг і виробництво ється, що центральною галуззю виробництва, навколо якої конститу- домінувала «еліта крові», в індустріальному — еліта багатства, в по- нових технологій, Алвін Тоффлер пише про «футурошок» і початок юються соціальні, політичні та культурні конструкти сучасності, стає стіндустріальному суспільстві ці еліти витісняє еліта знання» [7, 18]. «третьої хвилі», Ліотар проголошує початок епохи постмодерну та виробництво, поширення та практичне застосування знання. Звідси відповідний крах метанарацій, які визначали соціально-політичне та терміни, якими прийнято називати сучасне суспільство у західному Саме на цьому етапі знання перетворюються на принципово неза- культурне життя попередньої доби, Жан Бодріяр проголошує поча- академічному дискурсі: суспільство знань або суспільство навчання. вершені технології формування майбутнього, фактично замикаючи ток ери симуляції та перехід до домінування вторинного, штучного Сам термін «суспільство знань» («knowledge society») вперше ви- на собі як економічну, так і соціальну систему постіндустріального існування. користовує в 1966 році Роберт Лейн [4]. Пізніше до цього терміну суспільства. «Найважливішою новою якістю в суспільстві навчання звертаються такі знакові постаті соціальної думки, як Амітай Етціоні, стала здатність вчитися тому, як вчитися («to learn how to learn»)», Деніел Белл в 1967 році таким чином характеризує нове, постінду- Пітер Друкер і сам Даніель Белл. Вже в 90-х роках концепт «суспіль- — наголошують Джусі Валімаа та Девід Хоффман [5, 269]. На дум- стріальне суспільство: «Це суспільство, в економіці якого відбулася ство знань» розробляють Ніко Штер та Мануель Кастельс [5, 267]. ку Філіпа Альтбаха, процеси, пов’язані з глобалізацією, в сучасному зміна пріоритету від виробництва товарів до надання послуг, про- світі трансформували не лише економіку та культуру, а й систему традиційному університету місце трансляції існуючого знання, а як ведення досліджень, організації системи освіти та підвищення якості освіти: «Виникнення глобальної системи знань, в якій комунікація місце виробництва нового знання. Класифікація Карнеги в редакції життя; в якому клас технічних спеціалістів став домінуючою профе- стає прозорою, а результати досліджень та інша інформація легко 1994 року рекомендує ідентифікувати дослідницький університет на сійною групою, а запровадження нововведень все більш залежить поширюються по всьому світу, використання англійської мови як го- підставі таких критеріїв: 1) наявність повного комплекту бакалавр- від досягнень теоретичного знання. Постіндустріальне суспільство ловної світової мови наукового спілкування, експансія інформацій- ських програм; 2) особливий акцент для навчання на рівні докто- передбачає виникнення інтелектуального класу, представники якого них технологій — це ключові фактори, що впливають на світову сис- рантури (PhD); 3) пріоритет наукових досліджень; 4) отримання до- на політичному рівні виступають в якості консультантів, експертів теми освіти» [6, 3]. Тобто, сучасна техніка та технології спрощують помоги від держави у розмірі більше 40 млн. доларів на рік. Всього або технократів» [1, 102]. До речі, популярну в сучасній західній соці- доступ до знання, забезпечують його вільну циркуляцію. Фактично, у 1994 році в США цим критеріям відповідали 59 університетів [18]. альній думці концепцію «творчого класу», запропоновану професо- в цій галузі наразі сформовано глобальну макросистему, наслідки ром університету Торонто Річардом Флоріда в 2002 році, дуже легко функціонування якої відчуваються вже зараз. На думку одного з провідних сучасних експертів в галузі вищої осві- «вивести» з останнього положення Деніеля Белла. Річард Флоріда ти Джаміля Салмі [8], саме дослідницький університет є центром вважає представниками креативного класу всіх, чия робота полягає Професор Альтбах визначає і «ключові фактори змін» («key engines сучасної академічної системи та її найбільш престижним сегментом, у створенні «насичених сенсом нових форм». Сюди він відносить of change»), які університет як соціальна інституція зазнає в ХХІ сто- що знаходить відображення у домінуванні цих закладів у світових науковців, інженерів, університетських професорів, архітекторів, по- річчі. Це масовий характер університетської освіти в більшості країн університетських рейтингах. Дослідницькі університети виробляють етів, тобто «усіх тих, чия економічна функція полягає в створенні світу; вплив на освіту інформаційних і комунікаційних технологій; нове знання, присуджують найбільш високі наукові ступені та за- нових ідей, нових технологій та (або) творчого змісту». Загальна дебати навколо того, чи є університетська освіта приватним або ж лучають до роботи висококваліфікованих викладачів. Саме ці уні- чисельність представників творчого класу на американському рин- суспільним благом; поява глобальної економіки знань [6, 11]. Відпо- верситети залучені до співпраці на глобальному рівні та відповіда- ку праці, на думку Річарда Флоріди складає близько 30% або 38,3 віддю системи вищої освіти на виклики сучасності стала поява і роз- ють найвищім світовим стандартам у даній галузі. Звідси — значні млн осіб [2]. «Успішних будівників нового майбутнього вірніше було виток нових форм університетської діяльності, які більш адекватно фінансові витрати на їх утримання. Так, розмір лише ендаумента б визначити як «амбітний креативний клас» — «homo creativus». відповідають реаліям сьогодення. Серед них особливе місце посі- (endowment) — добровільних пожертвувань на потребу провідних «Створення» таких людей — їх виховання, навчання, просування дає дослідницький університет, який позиціонується не як властиве 10 11 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах впливового гравця на ринку праці в національному та глобальному раціоналізовану епоху, стан спробував в 2009 році Джаміль Салмі. альтернатива для відповідних інвестицій у цю справу — свідоме масштабі. На думку німецьких дослідників Пітера Вейнгарта та Са- Формулюючи робочу дефініцію університету світового класу, Джа- позиціонування певного національного проекту на, використовую- біни Маасен, підприємницький університет може бути визначений міль Салмі приходить до такого визначення: «Переконливі резуль- чи термінологію Емануїла Валерстайна, периферію цивілізаційного завдяки чотирьом організаційним елементам: 1) реальному меха- тати діяльності кращих освітніх інститутів, які полягають у високій розвитку. Тим більше, що (і тут ми повністю погоджуємося з україн- нізму оцінки організаційної діяльності; 2) тенденцією до формулю- якості знань випускників, здатності проводити найсучасніші дослі- ським філософом Сергієм Кримським): «Насправді глобалізація не вання власних організаційних цілей; 3) працюючим процедурам та дження та брати участь у трансфері технологій, по суті, можуть бути відміняє дію національного чинника історії. Йдеться лише про те, що практикам реалізації цих цілей та 4) професійним університетським обумовлені трьома групами факторів: а) високою концентрацією та- в нашу епоху розвиток національних держав залежить від їх здат- менеджментом [10]. Показово, що безпосередньо пов’язаний з під- лантів серед викладачів і студентів; б) значними фінансовими мож- ності до вироблення діянь загальнолюдського значення» [17, 283]. приємництвом маркетинговий аспект університетської діяльності ливостями, які дозволяють створити ефективне освітнє середовище оцінює новий рейтинг Таймс — один з найвпливовіших рейтингів та проводити найсучасніші наукові дослідження та в) оптимальною Джаміль Салмі ідентифікує три основні стратегії побудови універ- світових університетів. Зокрема, серед його індикаторів — розмір управлінською моделлю, що включає в себе бачення стратегічної ситету світового класу, реалізація яких можлива, якщо це завдання прибутку від науково-дослідної діяльності в перерахунку на одного мети, інноваційні підходи та гнучкість, які дають можливість при- стане загальнонаціональним пріоритетом. Перша стратегія — це мо- наукового співробітника [20]. ймати рішення та оперативно здійснювати управлінську діяльність дернізація кількох обраних університетів. З фінансової точки зору без бюрократичних затримок» [11, 7]. даний варіант буде найдешевшим, але на рівні залучення талано- Університет світового класу є свого роду інтегральною моделлю витих викладачів і студентів і формування відповідної корпоратив- елітного вищого навчального та науково-дослідницького закладу Тобто, університет світового класу виникає там, де перетинаються ної культури та моделі управління тут виникають значні проблеми. в глобальному освітньому просторі. Серед найбільш ґрунтовних можливості для максимального залучення талановитих викладачів Друга стратегія — це об’єднання вже існуючих університетів у нові західних університетів — просто вражаючий. У випадку Гарварду він праць, присвячених аналізу цієї моделі, слід зазначити нещодавно і студентів, значний фінансовий ресурс та ефективний університет- навчальні заклади. З фінансової точки зору це — більш затратний в 2010 році склав 27,4 млрд. доларів [19], a Прінстон отримав в тому видану монографію одного з провідних сучасних експертів в галузі ський менеджмент. Конструювання цього «перехрестя» — це важка, варіант, але він надає більше можливостей для залучення талано- ж році 14,4 млрд. доларів [9]. вищої освіти, координатора з питань вищої освіти Світового банку, кропітка, фінансово затратна справа, що потребує мобілізації зна- витих викладачів і студентів, а також створення сучасної корпора- доктора Джаміля Салмі «Виклики створення університетів світового чних інтелектуальних, фінансових та управлінських ресурсів. Але тивної культури та управлінської моделі. «Я не настільки багатий, Філіп Альтбах вважає, що, оскільки дослідницькі університети го- класу» («The Challenge of Establishing World-Class Universities», 2009) щоб купувати дешеві речі», — проголошує відомий афоризм. Третя, тують еліту для своїх суспільств, їх потрібно сприймати окремо від [8], переклад російською мовою [11]. Теоретичним аспектам аналізу найдорожча стратегія побудови університету світового класу — це інших закладів системи масової університетської освіти. Лише ці феномену університету світового класу присвячені роботи професо- створення нових університетів. Тут, у містичній точці «ab origine», університети мають право називатися університетами світового кла- ра Колумбійського університету Генрі Левіна з колегами [12]. Інтер- виникає можливість зібрати команду найкращих викладачів, дослід- су і мати відповідний рівень автономії, академічних свобод і сталої ес викликають роздуми з приводу принципів побудови університету ників і студентів з усього світу, запровадити найсучаснішу управлін- фінансової підтримки з боку держави [6, 15]. До речі, ці заклади світового класу з боку представників університетського менеджмен- ську модель та адекватну управлінську культуру. В цілому, були б нагадують нам інститути системи академії наук і відповідних акаде- ту, зокрема віце-канцлера Стеффордширського університету Кріс- гроші, а їх завжди не вистачає. Але чи варто заощаджувати на роз- мій, які Україна «успадкувала» від колишнього СРСР. Тож коли по- тін Кінг [13] та президента Університету Південного Уельсу Джона виткові освіти і науки? рушується питання про об’єднання академічних установ з освітніми, Ніланда [14]. Специфіка створення університету світового класу в у нас виникає цілком логічне запитання: «Чи варто руйнувати те, що Японії є предметом публікацій професора Університету Тохоку Акі- Інноваційна спрямованість університетської діяльності в сучасних формально відповідає сучасним світовим стандартам в академічній йоши Йонезава [15]. умовах галузі?» Драматичні цивілізаційні зміни визначають конфігурацію сучаснос- «Всі хочуть мати університет світового класу. Але проблема полягає ті починаючи з 60-х років ХХ сторіччя. Помічений ще в 1970 році Своєрідним доповненням моделі дослідницького університету є під- в тому, що «ніхто не може сказати, що являє з себе цей університет Алвіном Тофлером «футурошок», швидкий «наступ» майбутнього, приємницький університет (enterprising university), зосередженої на та як його побудувати», — стверджував Філіп Альтбах у 2004 році у створив своєрідне поле, в якому формується проект сучасності та ефективному менеджменті університету з метою його успішного статті «Ціни та переваги університету світового класу» [16]. Ради- шляхи його подальшого розвитку. Особливе місце, яке в цьому полі позиціонування в якості центральної інституції економіки знань та кально виправити подібний, безперечно неприпустимий у сучасну посідає освіта взагалі, і університетська освіта зокрема, не викликає 12 13 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах жодних сумнівів, але формує певні парадокси, головний з яких має час, нарешті, знайдено і код як основа знання стає фундаментом редньому розділі: це дослідницький університет, підприємницький в основі протиріччя між: нової культурної (або посткультурної) реальності, в якій розгорта- університет та університет світового класу. Усі ці моделі розгляда- а) інституційною спрямованістю освіти на формування майбутнього, ється існування людини глобальної інформаційної доби? Людини, ють інтернаціоналізацію як необхідний та важливий напрям діяль- адже саме освіта значною мірою формує свідомість, систему цін- головною місією якої стає виробництво нового знання. ності університету в сучасних умовах. ностей та основи світорозуміння майбутніх поколінь; та б) обумовленою традицією орієнтацією на ретрансляцію вже існую- Формування глобального освітнього простору та виклики інтерна- Увагу рівню інтернаціоналізації приділяють і провідні міжнародні чого знання з відповідним консервативним, а часом, навіть, ультра- ціоналізації університетські рейтинги. Так, у започаткованому в 2010 року рей- консервативним забарвленням. Активне формування глобального освітнього простору стало по- тингу «Таймс» інтернаціоналізація, поряд з оцінкою науково-дослід- всякденною реальністю ХХІ століття. Слідом за великим бізнесом і ницької діяльності, оцінкою інституціональних характеристик уні- Але в умовах суспільства знань остання тенденція виступає запо- транснаціональними компаніями, які його репрезентують, в процес верситету і його економічної та інноваційної активності, є одним із рукою цивілізаційного відставання та різкого зниження конкуренто- глобалізації активно включилася університетська освіта. Той факт, п’яти критеріїв. Індикатори, за якими оцінюється цей критерій, — це спроможності того чи іншого освітнього проекту в сучасному гло- що властива епосі модерну модель університету (класичним при- співвідношення вітчизняних та іноземних студентів і співвідношення бальному полі. Коли змінюється світ, відповідним чином змінюється кладом якої є модель, запропонована Вільгельмом фон Гумболь- вітчизняних та іноземних викладачів. Загальна вага критерію інтер- й університетська освіта, точніше, саме вона повинна виступати дтом ще в ХІХ столітті, що розглядає університет крізь призму двох націоналізації складає 5% загальної ваги даного рейтингу [20]. каталізатором цих змін. Адже університет традиційно є місцем збе- головних функцій: навчання та дослідження) повинна бути ради- рігання існуючого та продукування нового знання. Саме інноваційні, кально реформована аби адекватно відповідати вимогам сучасності, Присутній цей критерій і в одному з провідних вітчизняних універ- «незавершені» знання визначають специфіку сучасного етапу істо- не викликає сумнівів. ситетських рейтингів «ТОП 200 Україна», який оцінює рівень інтер- ричного розвитку, та, відповідно, визначають місію університету. озні трансформації, зокрема, формується радикальне відчуження націоналізації через кількість іноземних студентів, а також членство знання від природи природного — в цьому зв’язку варто згадати Протягом останнього десятиліття в англомовній літературі дискусія університетів у міжнародних асоціаціях університетів, у Великій хар- Однією з фундаментальних характеристик сучасної цивілізації є її ін- вчення французького філософа та соціолога Жана Бодріяра про точилася навколо кількох концептуальних моделей університету в тії університетів, в Євразійський асоціації університетів, в мережі уні- новаційний характер. «Аналізуючи інновації, ми відкриваємо один із симулякри, зокрема, симулякри другого та третього рівня («вироб- контексті сучасного суспільства знань, про які ми говорили у попе- верситетів Чорноморського регіону, в Міжнародній асоціації універ- основних механізмів вражаючих темпів науково-технічного прогре- ництво» та «симуляція» відповідно) [29]. ситетів [21]. Зведення інтернаціоналізації до формального членства су в другій половині ХХ та на початку ХХІ ст. і відповідної зміни життя в міжнародних організаціях, на нашу думку, має проблематичний ха- людини як на рівні повсякденних поведінкових практик, так і на рівні «Не можна не помітити: сьогодні спостерігається нічим не прикри- рактер. Зокрема, ми критикували це положення ще в 2007 році [22]. фундаментальних світоглядних парадигм. Дещо спрощено та уза- те тяжіння до віртуального та пов’язаним з ним технологіям. І, якщо гальнено можна сказати, що інновація в сучасному світі є тотальною віртуальне дійсно означає зникнення реальності, то воно, мабуть, і Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що інтернаціоналіза- відкритістю новому — в технічному, технологічному, психологічно- є поки погано усвідомленим, але сміливим специфічним вибором ція виступає сутнісною характеристикою сучасного університету, а її му, соціальному та інших значеннях, а екзистенціальний імператив самого людства: людство вирішило клонувати власну тілесність та рівень відображує ефективність функціонування конкретного освіт- інноваційної людини — орієнтація на майбутнє як фундаментальну власне майно в іншому, відмінному від попереднього всесвіті, воно, нього закладу та є необхідною умовою його конкурентоспромож- світоглядну цінність» [28, 275]. по суті, відважилося зникнути як людський рід, щоб закарбувати ності в глобальному освітньому просторі. себе у роді штучному, значно більш життєздатному та ефективно- Процес інтернаціоналізації, його основні форми та можливі наслідки Якщо припустити, що формування другої, соціальної природи лю- му», — пише Жан Бодріяр в книзі «Паролі» [30, 31-32]. І далі: «Поле є предметом бурхливих дискусій у західній академічній літературі. дини з відповідним типом знань завершується на індустріальному віртуального — це ні що інше, як область цифрації, кодування, об- Дискурс інтернаціоналізації, починаючи з 80-х років ХХ століття, етапі розвитку суспільства, структурними одиницями якого висту- ласть, де різноманітні предмети вимірюються однією і тією ж мірою, поступово формується на основі досліджень в галузі «міжнародної пають національні держави, то зараз відбувається активне творення в якості якої постає подвійність, комбінація нуля та одиниці» [30, 52]. освіти» («international education»), яким в порівняльній педагогіці третьої, віртуальної та технологічно орієнтованої природи людини традиційно позначали «академічні дисципліни, предметом яких є принципово націленої на майбутнє вже в масштабах глобальної пла- Але ж, як помітив ще давньогрецький філософ Клеобул, міра є най- порівняльні дослідження різноманітних освітніх систем, існуючих у нетарної ойкумени. Внаслідок цього процесу відбуваються гранді- важливішим за все — можливо, цю сакраментальну «міру» в наш світі» [23, 185]. 14 15 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Як зазначає Хуго Хорта: «Протягом останніх десятиліть двадцятого структурним елементам. Академічні ієрархії, які склалися і десяти- студент знаходиться в іншій країні аніж інституція, що надає освітні століття тема інтернаціоналізації постійно набувала ваги та все біль- літтями визначали університетське життя країни, стикаються з но- послуги» [27]. На думку Найджела Хілі: «В університетському кон- ше привертала увагу дослідників та управлінців. Для вищої освіти, вими формами конкуренції, але вже в глобальному освітньому полі. тексті інтернаціоналізація найбільш пов’язана з функцією навчання а точніше, для провідних національних університетів, орієнтованих І часом те, що вважалося якісним освітнім продуктом в національ- та переорієнтацією з виробництва місцевої продукції, що задоволь- на дослідницьку діяльність, швидкі зміни в освітньому середовищі ному контексті, виявляється неконкурентоспроможним в контексті няє вимоги локального покупця до виробництва транснаціонального означали необхідність все більш активно співпрацювати та конку- світовому. Але чи не найгірше управлінське рішення в даній ситуації освітнього продукту, який задовольняє вже покупця глобального» рувати на глобальному рівні. Це, окрім інших наслідків, призвело до — ігнорування глобальних освітніх процесів. Своєрідна академічна [26, 334]. Можна додати, що в сучасних умовах поняття «місцевого того, що в умовах глобальних освітніх перегонів їх незаперечне лі- інтроверсія, свідоме «відключення» власної освітньої установи від освітнього продукту» поступово втрачає свій сенс, адже цей продукт дерство в рамках власної освітньої системи значило менше, а часом глобальних освітніх тенденцій і процесів веде до ізоляції, яка ви- все більшою мірою повинен бути адекватним продукту глобальному. значно менше, аніж раніше. Як наслідок, інтернаціоналізація вищої штовхує на периферію цивілізаційного розвитку не лише освітню Крізь призму глобалізації університетського життя розглядають освіти та відповідних інституцій стала вирішальним стратегічним систему, а й суспільство в цілому. процес інтернаціоналізації Венді Чан і Клайв Діммок. На їхню думку, пріоритетом» [24, 387-388]. Згідно з визначенням, запропонованим «університетська інтернаціоналізація є процесом інтеграції міжна- ЮНЕСКО, «інтернаціоналізація є однією із форм, в яких вища освіта До того ж, як зауважує Хуго Хорта, «університети, які раніше за інших родного, міжкультурного та глобального виміру до мети, функцій і відповідає на можливості і проблеми глобалізації. Інтернаціоналіза- заявили про себе в глобальних освітніх перегонах, мають фору у цих конкретних освітніх практик певного університету» [23, 185]. Таким ція охоплює багато питань, серед яких навчальні програми, процес змаганнях. Це відбувається тому, що вони належать до країн з до- чином, інтернаціоналізація як процес означає створення певного ме- викладання та навчання, дослідження, інституційні угоди, мобіль- мінуючою науковою системою, мають більше ресурсів для здобуття ханізму, моделі або ж алгоритму входження освітньої інституції до ність викладачів і студентів, різноманітні форми співробітництва та міжнародного визнання та активних дій в міжнародному просторі. глобального освітнього простору. Вони розглядають три подібні мо- багато інших» [25, 6]. Вони створюють певний бренд, і тому автоматично вважаються та- делі: 1) інтернаціоналістську, універсалістську модель, яку, на думку кими, що можуть називатися «університетами світового класу»» [24, авторів, наслідують британські університети; 2) транслокальну мо- Тобто процес інтернаціоналізації містить певний суттєвий виклик 389]. Він також вважає, що держава зацікавлена в підтримці амбіцій дель, яка значною мірою спирається на націоналістичні цінності та системі національної вищої освіти та університетам як її головним своїх кращих університетів стати частиною глобального освітнього бажання домінувати лише у певному, обмеженому регіоні (автори простору: «У глобальному світі вищої освіти більшість національних досліджують цю модель на прикладі університету Гонконгу) та 3) урядів зацікавлена в тому, щоб мати щонайменше один університет, глобальну модель або ж модель успішної інтернаціоналізації націо- який би вважався міжнародним дослідницьким університетом і був нальних інституцій у світовий простір [23, 201]. Як на мене, україн- би здатним до глобальної конкуренції та співпраці з аналогічними ським університетам варто орієнтуватися на глобальну модель. закладами з інших країн» [24, 397]. користанням авіації та обумовленим поширенням англійської мови На нашу думку, «інтернаціоналізація» є, якоюсь мірою, «порож- як спільної мови бізнесу політики та науки» [26, 334]. Критерії оцінки ефективності функціонування університету в кон- ньою» концепцією, адже реальне наповнення цього процесу відбу- тексті суспільства знань вається «тут і зараз». У сучасному швидкоплинному світі теоретичні Сучасна освіта реально долає національні межі, і в просторі, що Швидкі зміни, які відбуваються у сучасному світі не можуть не тор- конструкції надто відстають від процесів, які відбуваються, що ста- виникає поза цими межами, відбуваються активні процеси пошуку катися університету та системи оцінки його ефективності. Звичайно, вить глобальне питання радикальної зміни самих фундаментальних нових форм, змістів, методів, парадигм навчання та дослідження. класичні підходи до розуміння місії університету, запропоновані в основ когнітивного поля людства. Мабуть, тому дефініції «інтернаці- Термін «транснаціональна освіта» був легітимований ще в 2000 році XIX сторіччі Вільгельмом фон Гумбольдтом та Генрі Ньюменом [31], оналізації» в англомовній літературі часто «прив’язані» до цих про- в Кодексі прийнятних практик поширення транснаціональної освіти не завжди можуть допомогти зорієнтуватися сучасних реаліях уні- цесів. Типовим в цьому зв’язку є визначення інтернаціоналізації, яке («Code of good practice in the provision of transnational education»), верситетським управлінцям та аналітикам. І одне з ключових питань формулює Найджел Хілі: «Інтернаціоналізація часто представляєть- прийнятому Радою Європи та ЮНЕСКО. Згідно з цим документом, тут: як університету стати успішним та ефективним саме в умовах ся феноменом ХХ – початку ХХІ століття, пов’язаним з інноваціями транснаціональна освіта являє собою «всі типи програм та освіт- сучасного інформаційного суспільства, основу якого складає про- в галузі інформаційних та комунікаційних технологій, масовим ви- ніх послуг вищої освіти (включаючи дистанційне навчання), в яких цес виробництва і поширення знання? 16 17 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Коментарі членів експертної ради рейтингу «Компас» з приводу університетських рейтингів та університетської освіти в сучасних умовах Найбільш простий підхід до цієї проблеми — проаналізувати провід- тів і випускників як основних споживачів освітніх послуг. Далеко не ні міжнародні університетські рейтинги та індикатори, з яких вони останню роль у формуванні позитивного іміджу університету віді- складаються. Якщо узагальнити відповідні підходи, то ми побачимо, грає професійна рекламна та інформаційна стратегія, з відповідним що сучасний елітний університет світового класу повинен мати по- позиціонуванням навчального закладу у ЗМІ. тужну команду співробітників, які здійснюють реальні наукові дослі- дження. Саме на оцінці науково-дослідницького потенціалу універ- Третім критерієм оцінки ефективності університетської діяльності ситету базується Шанхайський рейтинг; помітну роль цей індикатор є віртуальна активність навчального закладу, його зрима присут- відіграє в рейтингах «Таймс» і QS. Науково-дослідницький потенціал ність у мережі Інтернет. На оцінці цього аспекту університетської розраховується виходячи з кількості публікацій у провідних акаде- діяльності базується міжнародний рейтинг Вебометрикс, половину мічних журналах, частоті цитування надрукованих статей, кількості «ваги» якого складає кількість зовнішніх посилань на сайт навчаль- співробітників, які отримали найпрестижніші міжнародні нагороди ного закладу. Можна прогнозувати, що у зв’язку зі стрімким розви- у своїй галузі, кількості наукових публікацій у перерахунку на од- тком різноманітних форм дистанційного навчання та поширенням ного співробітника та інших показників. Його можна також назвати сучасних комунікаційних технологій цей індикатор матими тенден- інноваційним потенціалом університету, що відображує конкретний цію до постійного підвищення своєї ваги. внесок даної інституції у процес виробництва нового знання. І, нарешті, в якості четвертого критерію постає ступінь залучення Другим критерієм оцінки ефективності ми би назвали імідж уні- університету до глобального освітнього простору, або рівень інтер- верситету серед основних цільових аудиторій. Цей індикатор вра- націоналізації. Цей критерій включається до більшості провідних Ми поставили декілька питань стосовно міжнародних університет- ними університетами. Взагалі, змагальність — один із фундамен- ховують рейтинги «Таймс» і QS. Він включає оцінку університету міжнародних університетських рейтингів. До того ж він досить легко ських рейтингів та інших аспектів університетської освіти в сучасних тальних принципів функціонування соціальної реальності. Людині колегами та експертами в галузі освіти і роботодавцями. Мабуть, вимірюється, адже головним показником тут стає співвідношення умовах членам експертної ради рейтингу «Компас» та отримали від завжди цікаво знати, хто краще за інших виконує певні функції, та також варто залучати до оцінки ефективності університету студен- іноземних і вітчизняних викладачів і студентів. них нижченаведені коментарі. На наші запитання відповідали: виокремити кращих з кращих, побудувавши відповідну ієрархічну - Василь Кремень (Президент Національної Академії педагогічних схему. Тобто, розробка рейтингів та інтерес до них має глибоке со- наук України); ціально-психологічне підґрунтя. - Вальдемар Сівінскі (засновник і президент польського освітнього фонду «Перспективи», віце-президент Міжнародної експертної гру- Стосовно міжнародних університетських рейтингів слід зазначити, пи з ранжирування й кваліфікацій); що це відносно новий феномен, виникнення якого пов’язане з ак- - Леся Оробець (народний депутат України, голова підкомітету з пи- тивним формуванням світового освітнього простору. Цей процес тань базової освіти Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради розпочався наприкінці минулого сторіччя в контексті глобалізації. України). Сучасна людина значно менше обмежена національними рамками, аніж її попередники, вона мислить та сприймає дійсність у світово- 1. Чому міжнародні університетські рейтинги стали настільки попу- му масштабі. Звідси — бажання знати, які з університетів займають лярними в останні роки? Чи стануть вони ще більш популярними, найвищі шаблі в світовій освітній ієрархії та можуть називатися уні- або це захоплення рейтингами зійде нанівець? Що може прийти на верситетами світового класу. зміну їм? Зараз можна говорити про все більший і більший інтерес до роз- Василь Кремень: Ідея порівнювати університети не така вже і нова. робки університетських рейтингів. Свідчення цього — зростання їх Вона сягає, щонайменше, кінця ХІХ сторіччя, коли на рівні повсяк- кількості та значний інтерес ЗМІ до рейтингів. Презентація результа- денної свідомості з’явилась диференціація між елітними та звичай- тів одного з найавторитетніших міжнародних університетських рей- 18 19 Коментарі членів експертної ради рейтингу «Компас» з Коментарі членів експертної ради рейтингу «Компас» з приводу університетських рейтингів та університетської приводу університетських рейтингів та університетської освіти в сучасних умовах освіти в сучасних умовах тингів, Шанхайського, у якій мені доводилося брати участь, збирає 2. Як Ви вважаєте, важливо чи ні вищим навчальним закладам кра- мацією, технологіями, а також іншими ресурсами. Адже навчальні провідних експертів та представників інтелектуальної еліти з усього їни бути представленими в міжнародних університетських рейтин- заклади, здатні заробляти «на життя» не лише студентськими, дер- світу. Серед найновіших професійних проектів у цій галузі слід від- гах? Які позитивні результати появи університетів в рейтингу для жавним чи благодійними коштами, але й інноваційним продуктом, значити розроблений німецькими та нідерландськими науковцями країни в цілому, системи вищої освіти і для самого університету? виходять на принципово інший рівень освітньої і наукової перспек- багатовимірний глобальний рейтинг університетів U-Multirank, ре- тиви. зультати якого будуть представлені у травні 2011 року, та рейтинг Василь Кремень: Так, це принциповий момент для системи вітчизня- репутації світових університетів від журналу Times Higher Education, ної університетської освіти, який зафіксований в Програмі економіч- При цьому не меншу роль відіграє концентрація навчального закла- який був оприлюднений у березні цього року. них реформ на 2010-2014 роки. Поява кращих вітчизняних універ- ду на конкретних критеріях того чи іншого рейтингового відбору. Ав- Думаю, в майбутньому рейтинги будуть спиратися на більш науково ситетів у провідних міжнародних рейтингах буде сприяти зростанню торитетний рейтинг не лише називає кращих, але й мотивує решту обґрунтовані системи оцінки якості освіти та науково-дослідницької авторитету України в сучасному світі, значно збільшить можливості до руху в потрібному напрямку. Якщо Шанхайський рейтинг визна- діяльності університетів, що дозволить побудувати більш об’єктивну співпраці цих університетів з партнерами за кордоном та їх доступ чає першість 500 університетів, оцінюючи переважно їх науково-до- картину світової освітньої ойкумени. до найсучасніших інноваційних технологій, зробить вітчизняну уні- слідницький потенціал і відповідні здобутки у цій сфері, то рейтинг верситетську освіту більш привабливою для зарубіжних студентів. Times цікавиться ще й думкою колег по академічному середовищу, а Вальдемар Сівінскі: Популярність міжнародних рейтингів універси- Відомо, що освіта та науково-дослідна діяльність посідає централь- також роботодавців. Найбільш близьким до Times українським рей- тетів безпосередньо пов’язана з процесом глобалізації. Цей процес не місце в економічних системах найрозвинутіших країн світу. Міс- тингом є «Компас», який уже кілька років поспіль вимірює практич- пришвидшився, особливо в галузі вищої освіти на початку цього сто- це серед кращих університетів світу в провідних університетських ну цінність освіти, отриманої у кращих навчальних закладах України, ліття. Нові засоби зв’язку (Інтернет, мобільні телефони) та можли- рейтингах — це своєрідний квиток в елітний клуб, учасники якого її відповідність вимогам реального сектору економіки, а також їх вості подорожувати (завдяки доступному повітряному транспорту) створюють парадигму розвитку сучасної цивілізації. здатність гарантувати кращим випускникам найбільш надійні пер- дозволили викладачам, дослідникам і студентам шукати по всьому спективи працевлаштування. світі можливості, наукових партнерів або пропозиції щодо прове- Вальдемар Сівінскі: Наявність університетів країни серед 400 або дення досліджень. Для того щоб зробити правильний, раціональний Наразі тривають спроби розробити більш повний спосіб подання ін- 500 найкращих у світі, надає багато престижу університету та країні 3. Які дії університетів, керівників системи освіти, громадськості, вибір, вони почали шукати інформацію про університети, незалеж- формації про вищі навчальні заклади однакового типу, побудувати в цілому. Це підкреслює високу якість університету й одночасно по- бізнесу можуть стимулювати зміни в українських університетах і но від їхнього розташування. Міжнародні університетські рейтинги свого роду міст, що пов’язує національні і міжнародні рейтинги. легшує університету отримання грантів, формування консорціумів, їх появу у міжнародних університетських рейтингах? Який підхід до здатні надати таку інформацію, звичайно, з певними обмеженнями. підписання угод з провідними університетами світу. Це, у свою чер- створення університетів конкурентоспроможних на світовому рівні Час появи перших світових рейтингів не є випадковим. Вони стали Леся Оробець: Цьогорічної популярності університетським рейтин- гу, дозволяє університетам наймати найкращих викладачів і дослід- (університетів світового класу) найбільш прийнятний для України? можливими лише з виникненням всесвітніх електронних баз даних гам, як відомо, надав Президент України, окресливши чітку задачу ників і приймати тільки найкращих студентів. Це схоже на отримання про наукові публікації. виходу хоча б одного нашого вищого навчального закладу у «топ- престижної акредитації. Не дивно, що університети, які знаходяться Василь Кремень: Хочу нагадати думку одного з провідних сучасних На відміну від багатьох інших новацій, після декількох років між- 500» провідних міжнародних рейтингів. у «топ-500», повідомляють про цей факт на своїх сайтах, і говорять експертів в галузі вищої освіти Джаміля Салмі про те, що універ- народні рейтинги поступово втратили свою привабливість. Це Мотивація даного заклику має такі самі корені, що й обґрунтування про це завжди, коли можливо. ситет світового класу виникає там, де органічно поєднуються три пов’язано з тим, що кількість критеріїв, спільних для університетів у потреби в проведенні аналогічних рейтингових досліджень націо- ключові фактори: 1) можливості для реального відбору найкращих різних країнах, є дуже обмеженою. Наразі в світі нараховується по- нального рівня, у тому числі і «Компасу». Не секрет, що український Також університети відіграють найважливішу роль, особливо врахо- викладачів і студентів; 2) значний фінансовий ресурс; 3) ефектив- над 15 000 вищих навчальних закладів, у той час як світові рейтин- роботодавець до якості нашої вищої освіти досі ставиться скептично вуючи те, що конкурентоспроможність економіки в наш час ґрунту- ний університетський менеджмент. Входження до провідних між- ги переважно концентруються на 400 або 500 з них. З цієї причини з огляду на традиційно низький рівень прикладних знань, отриманих ється на знаннях. Наявність університету або університетів у «топ- народних університетських рейтингів повинне бути пріоритетною невдовзі ми можемо побачити відродження національних рейтин- випускниками переважної більшості українських вищих навчальних 500» свідчить про високий рівень розвитку країни. стратегією для керівництва кращих вітчизняних університетів, а гів, які ґрунтуються на ширшому наборі критеріїв, отже, їм менше закладів, а також вражаючу невідповідність їх підготовки сучасним державним органам варто сформувати механізм організаційної і фі- притаманні помилки, оскільки вони порівнюють університети, які потребам бізнесу і держави. Відтак, доки зберігатиметься недовіра Леся Оробець: Сенс участі українських університетів у міжнародних нансової підтримки цього процесу. Визначення елітного сектору ві- працюють в однаковому правовому, економічному та культурному хоча б до деяких вищих шкіл, доти університетські рейтинги не втра- рейтингах напряму залежать від користі входження до світового уні- тчизняної університетської освіти та його відповідна підтримка зда- середовищі. чатимуть актуальності. верситетського простору, що передбачає відповідний обмін інфор- ється мені оптимальною формою досягнення цієї мети. Важливим є

ebook img

Кращі вузи України 2011 PDF

73 Pages·2.033 MB·Ukrainian
by  Кашин А., Сахно Ю., Курбатов С.
#Education #Elementary
Save to my drive
Quick download
Download
Upgrade Premium
Most books are stored in the elastic cloud where traffic is expensive. For this reason, we have a limit on daily download.

Preview Кращі вузи України 2011

2 3 ЗМIСТ Цей звіт містить результати проекту «Рейтинг ВНЗ «Компас–2011», який було ініційовано і профінансовано компанією «Систем Кепітал Стислий огляд дослідження та його основних результатів ...........................................................................................................................................................................................5 Менеджмент» за сприяння Благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах ................................................................................................................................................................................................................8 Рейтинг ВНЗ «Компас–2011» підготовлено в межах реалізації програми «Сучасна освіта», яка є невід’ємною частиною корпоративної со- ціальної відповідальності компанії «Систем Кепітал Менеджмент». Розділ 1. Міжнародні та вітчизняні університетські рейтинги: останні результати та новації...........................................................................................................22 1.1 Міжнародні університетські рейтинги та подібні проекти ..............................................................................................................................22 Цьогорічний «Рейтинг ВНЗ «Компас» виходить учетверте. За час свого існування він здобув схвальну оцінку міжнародних і вітчизняних екс- 1.2 Огляд основних українських університетських рейтингів у 2010–2011 роках ..............................................................................................45 пертів. За ці роки «Компас» став одним із найбільш авторитетних українських проектів з ранжування вищих навчальних закладів, на який звертають увагу головні цільові аудиторії цього проекту: абітурієнти та роботодавці. Окрім того, рейтинг цитують представники академічної Розділ 2. Методологія дослідження рейтингу ВНЗ України «Компас–2011» ....................................................................................................................................................58 спільноти, університетського та урядового менеджменту. 2.1. Відбір ВНЗ для участі у рейтингу ....................................................................................................................................................................58 2.2. Методологія збору даних ................................................................................................................................................................................59 На міжнародному рівні «Компас» вперше було презентовано у 2009 році під час четвертої конференції міжнародної експертної групи з 2.3. Методологія формування рейтингу ВНЗ ........................................................................................................................................................61 рейтингів (IREG, International Ranking Expert Group), що відбулася в Астані (Казахстан) у червні 2009 року. Також досвід «Компасу» презенту- вався в рамках Першої Євразійської конференції з рейтингів у Москві (Росія) у листопаді 2009 року та міжнародного форуму Європейського Розділ 3. Загальний рейтинг вищих навчальних закладів України «Компас-2011» ...................................................................................................................................65 фонду освіти (ETF) «Кооперація між бізнесом та освітою» у грудні 2009 року в Брюсселі (Бельгія). 3.1. П’ятірка найкращих ВНЗ України ....................................................................................................................................................................65 Окрім цього, команда проекту «Рейтинг ВНЗ «Компас» регулярно бере участь у міжнародних заходах, які стосуються рейтингування універ- Розділ 4. Рейтинг вищих навчальних закладів України за напрямками підготовки ..................................................................................................................................76 ситетів, на кшталт міжнародної конференції університетів світового класу або конференцій міжнародної експертної групи з рейтингів (IREG). 4.1. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців бізнес-економічних спеціальностей ................................................................................................76 4.2. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців юридичних спеціальностей ..............................................................................................................78 Партнери і подяки: 4.3. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців інженерно-технічних спеціальностей ..............................................................................................79 Керівництво проекту висловлює вдячність всім учасникам дослідження, особливо адміністрації тих вищих навчальних закладів, які сприяли 4.4. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців з інформаційних технологій ............................................................................................................80 дослідженню і погодилися надати інформацію про випускників ВНЗ, представникам компаній-роботодавців, які взяли участь в опитуванні. 4.5. Рейтинг ВНЗ за підготовкою фахівців з архітектурно-будівельних спеціальностей ...................................................................................81 Ми також хочемо висловити подяку усім організаціям та установам, які брали участь у реалізації проекту, зокрема, інформаційно-аналітич- ному центру «БЕСТ» та Національній академії педагогічних наук України за надану методологічну допомогу. Розділ 5. Регіональні рейтинги вищих навчальних закладів України ...................................................................................................................................................................82 5.1. Західний регіон ................................................................................................................................................................................................82 Автори 5.2. Центральний регіон ..........................................................................................................................................................................................84 Андрій Кашин, координатор проектів, Київський міжнародний інститут соціології; 5.3. Південний регіон ..............................................................................................................................................................................................85 Юлія Сахно, аналітик, Київський міжнародний інститут соціології; 5.4. Східний регіон ..................................................................................................................................................................................................86 Сергій Курбатов, к.ф.н., Національна академія педагогічних наук України; Література ............................................................................................................................................................................................................................................................................................................143 Координатори проекту: Від компанії «Систем Кепітал Менеджмент» – Наталя Гнилицька, менеджер з проектів. Від Київського міжнародного інституту соціології – Андрій Кашин, координатор проектів. 4 5 Стислий огляд дослідження та його основних результатів Цей звіт містить результати проекту «Рейтинг ВНЗ України «Ком- керівники відділів кадрів та HR-відділів (менеджери з персоналу), а пас–2011», який було ініційовано і профінансовано компанією «Сис- також керівники компаній. У перебігу польового етапу дослідження тем Кепітал Менеджмент» за сприяння Фонду Ріната Ахметова «Роз- було опитано представників 964 компаній. виток України». Проект спрямовано на розв’язання такої актуальної проблеми для української системи вищої освіти, як брак інформації Опитування експертів: В опитуванні експертів брали участь пред- стосовно об’єктивної оцінки її ефективності з позиції безпосередніх ставники провідних компаній, які до своєї діяльності постійно за- споживачів (абітурієнтів, батьків, студентів і випускників), громад- лучають фахівців певних напрямків спеціалізації, без яких діяльність ськості і потенційних інвесторів-роботодавців. цих компаній неможлива (наприклад, будівельна компанія не може функціонувати без фахівців з будівництва, архітекторів). У рамках проекту підготовлено рейтинг ВНЗ, що відображає упо- Опитування проводилося методом онлайн-опитування і, частково, добання й задоволеність освітою з боку випускників і роботодав- методом опитування за допомогою електронної пошти та особисто- ців. Його учасниками є ВНЗ III–IV рівня акредитації, незалежно від го інтерв’ю за місцем роботи респондента. Для проведення онлайн- своєї організаційно-правової форми, що здійснюють підготовку опитування використовувався сайт SurveyMonkey.com. У компані- бакалаврів, спеціалістів і магістрів з п’яти напрямків спеціалізації: ях потенційними респондентами були керівники відділів кадрів та бізнес-економічні спеціальності, правознавство, інженерно-технічні HR-відділів (менеджери з персоналу), а також керівники компаній. спеціальності, інформаційні технології (IT), архітектурно-будівельні Всього у перебігу польового етапу дослідження було опитано пред- спеціальності. ставників 344 компаній. Методологічна довідка (опис дослідження) Опитування випускників ВНЗ 2005–2010 рр.: Опитування проводи- лося методом особистого та телефонного інтерв’ю. Для проведен- Польовий етап дослідження «Рейтинг ВНЗ України «Компас» про- ня особистого опитування використовувалась мережа інтерв’юерів водився у січні – березні 2011 року із застосуванням методів особис- КМІС. У результаті реалізації цього компонента дослідження було того і телефонного інтерв’ю, опитування за допомогою електронної опитано 1182 випускників із 233 ВНЗ. пошти та онлайн-опитування. Головні результати дослідження Така дослідницька методологія була обрана з огляду на те, щоб до- сягнути якомога більше випускників різних ВНЗ та важкодосяжних 1) Загальний рейтинг вищих навчальних закладів України респондентів (роботодавців, експертів). У загальному рейтингу було оцінено 234 вищих навчальних закладів України. Відповідно до мети дослідження його методологія передбачала до- За результатами цьогорічного рейтингу ВНЗ, до п’ятірки найсильні- слідження таких цільових аудиторій: ших увійшло 7 вищих навчальних закладів. 5 із них розташовані в • Представників компаній-роботодавців. Києві, по одному — в Донецьку і Львові. • Експертів. Перше місце у рейтингу зберіг Національний технічний університет • Випускників ВНЗ, що беруть участь у рейтингу. України «Київський політехнічний інститут» (87 балів). На другому місці другий рік поспіль — Київський національний уні- Всеукраїнське опитування представників компаній-роботодавців: верситет імені Т.Шевченка (81 бал). Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю за місцем Третє місце рейтингу — за Київським національним економічним роботи респондента. У компаніях потенційними респондентами були університетом імені Вадима Гетьмана (53 бали). 6 7 Стислий огляд дослідження та його основних результатів Стислий огляд дослідження та його основних результатів • інженерно-технічних спеціальностей (110 ВНЗ); Географічне розташування вищого навчального закладу може віді- Найкращим ВНЗ Південного регіону може вважатися Національний • інформаційних технологій (103 ВНЗ); гравати вагому роль як для абітурієнтів при виборі місця навчання, гірничий університет України (Дніпропетровськ; 1 місце в регіональ- • архітектурно-будівельних спеціальностей (36 ВНЗ). так і для роботодавців при побудові системи співпраці з ВНЗ. З огля- ному рейтингу і 6 — в загальнонаціональному). Друге місце серед ду на це, було складено окремі рейтинги вищих навчальних закладів вищих навчальних закладів Південного регіону ділять Дніпропетров- Лідери рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців бізнес-економічних для різних регіонів. ський національний університет і Одеський національний політех- спеціальностей нічний університет. Третє — Державний вищий навчальний заклад За результатами проведених опитувань, перше місце за підготовкою Загалом у рейтингу було представлено: «Український державний хіміко-технологічний університет», Одесь- фахівців бізнес-економічних спеціальностей отримав Київський на- • 43 ВНЗ Західного регіону; кий державний економічний університет і Національна металургійна ціональний університет ім. Тараса Шевченка (90 балів).. • 82 ВНЗ Центрального регіону; академія України. • 62 ВНЗ Південного регіону; Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців юридичних спеціаль- • 47 ВНЗ Східного регіону. СХІДНИЙ РЕГІОН: Донецька, Луганська, Харківська області. ностей За підготовкою фахівців юридичних спеціальностей, найсильніші ЗАХІДНИЙ РЕГІОН: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Серед ВНЗ Східного регіону перше місце має Донецький національ- позиції в Україні, як і раніше, має Національна юридична академія Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька ний технічний університет (Донецьк), який на загальнонаціонально- ім. Ярослава Мудрого (90 балів), яка однаково високо оцінюється і області. му рівні має 5-те місце. випускниками, і роботодавцями. Друге місце серед ВНЗ Східного регіону має Національний технічний Основним освітнім центром Західного регіону є Львів: саме там роз- університет «Харківський політехнічний інститут», третє — Націо- Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців інженерно-технічних ташовані два найсильніші ВНЗ регіону — Національний університет нальна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. спеціальностей «Львівська політехніка» (перше місце у регіональному рейтингу і Перше місце за підготовкою фахівців інженерно-технічних спеціаль- п’яте — в загальнонаціональному) і Львівський національний уні- ностей третій рік поспіль впевнено тримає Національний технічний верситет імені Івана Франка (друге місце у регіональному рейтингу і університет України «Київський політехнічний інститут» (86 балів). шосте — в загальнонаціональному). На четвертому місці, із незначним відривом від третьої сходинки, — Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців з інформаційних тех- ЦЕНТРАЛЬНИЙ РЕГІОН: м. Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (46 балів) нологій Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська об- і Київський національний університет будівництва і архітектури (45 За підготовкою фахівців з інформаційних технологій першу пози- ласті. балів). цію рейтингу впевнено тримає Національний технічний університет П’яту сходинку рейтингу розділили Національний університет України «Київський політехнічний інститут» (100 балів), який за цим В Центральному регіоні наявні найкращі можливості для отримання «Львівська політехніка» (41 бал) і Донецький національний техніч- напрямком найвище оцінюється як роботодавцями, так і випускни- хорошої освіти, хоча вони зосереджуються майже виключно в Києві. ний університет (40 балів). ками. У центральному регіоні (переважно у Києві) зосереджена найбільша кількість вищих навчальних закладів (82 у рейтингу); у Києві розта- 2) Рейтинг вищих навчальних закладів України за напрямками під- Лідер рейтингу ВНЗ за підготовкою фахівців з архітектурно-буді- шовано 5 із 7 найкращих на загальнонаціональному рівні ВНЗ. готовки вельних спеціальностей Перелік найсильніших ВНЗ регіону практично дублює рейтинг най- Для визначення найсильніших ВНЗ із підготовки фахівців окремих За підготовкою фахівців архітектурно-будівельних спеціальностей кращих ВНЗ в масштабах країни: перше місце має НТУУ «КПІ», друге спеціальностей було складено окремі рейтинги ВНЗ за напрямками перше місце за оцінками усіх груп респондентів має Київський на- — КНУ ім. Т.Шевченка, далі ідуть КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, НаУ- підготовки: ціональний університет будівництва і архітектури (100 балів). КМА і Київський національний університет будівництва і архітектури. • бізнес-економічних спеціальностей (198 ВНЗ); ПІВДЕННИЙ РЕГІОН: АР Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Мико- • юридичних спеціальностей (90 ВНЗ); 3) Регіональні рейтинги вищих навчальних закладів України лаївська, Одеська, Херсонська області. 8 9 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Основні моделі університету ХХІ сторіччя на ефективні позиції в соціально-політичній структурі — стає конче Роль знання набуває на етапі постіндустріального розвитку суспіль- В ХХІ столітті система університетської освіти зазнає радикальних актуальним завданням для всіх країн, які претендують на лідерство ства фундаментального функціонального значення. Цей момент та фундаментальних змін. Ці зміни обумовлені змінами економіч- у сучасному світі»- коментує професора Флоріду російський дослід- вдало формулює російський професор Геннадій Ашин: «Знання — ної, соціальної, політичної, культурної та інших систем суспільства. ник Андрій Окара [3, 41] це інтелектуальний капітал, який відрізняється від природних, тру- Те, що настає принципово нова епоха, соціальні мислителі поміти- дових, грошових ресурсів тим, що передаючи (або продаючи) його, ли ще в 60-х–70-х роках минулого сторіччя. Зокрема, Деніел Белл Наприкінці ХХ сторіччя процес пошуку назви сучасного стану циві- сам творець не втрачає цю інформацію; він розвиває та нарощує цей ідентифікує перехід передових країн світу до постіндустріального лізації приходить до того, що значна кількість дослідників погоджу- інтелектуальний капітал» [7, 9]. І далі: «В традиційному суспільстві суспільства, основу якого складає економіка послуг і виробництво ється, що центральною галуззю виробництва, навколо якої конститу- домінувала «еліта крові», в індустріальному — еліта багатства, в по- нових технологій, Алвін Тоффлер пише про «футурошок» і початок юються соціальні, політичні та культурні конструкти сучасності, стає стіндустріальному суспільстві ці еліти витісняє еліта знання» [7, 18]. «третьої хвилі», Ліотар проголошує початок епохи постмодерну та виробництво, поширення та практичне застосування знання. Звідси відповідний крах метанарацій, які визначали соціально-політичне та терміни, якими прийнято називати сучасне суспільство у західному Саме на цьому етапі знання перетворюються на принципово неза- культурне життя попередньої доби, Жан Бодріяр проголошує поча- академічному дискурсі: суспільство знань або суспільство навчання. вершені технології формування майбутнього, фактично замикаючи ток ери симуляції та перехід до домінування вторинного, штучного Сам термін «суспільство знань» («knowledge society») вперше ви- на собі як економічну, так і соціальну систему постіндустріального існування. користовує в 1966 році Роберт Лейн [4]. Пізніше до цього терміну суспільства. «Найважливішою новою якістю в суспільстві навчання звертаються такі знакові постаті соціальної думки, як Амітай Етціоні, стала здатність вчитися тому, як вчитися («to learn how to learn»)», Деніел Белл в 1967 році таким чином характеризує нове, постінду- Пітер Друкер і сам Даніель Белл. Вже в 90-х роках концепт «суспіль- — наголошують Джусі Валімаа та Девід Хоффман [5, 269]. На дум- стріальне суспільство: «Це суспільство, в економіці якого відбулася ство знань» розробляють Ніко Штер та Мануель Кастельс [5, 267]. ку Філіпа Альтбаха, процеси, пов’язані з глобалізацією, в сучасному зміна пріоритету від виробництва товарів до надання послуг, про- світі трансформували не лише економіку та культуру, а й систему традиційному університету місце трансляції існуючого знання, а як ведення досліджень, організації системи освіти та підвищення якості освіти: «Виникнення глобальної системи знань, в якій комунікація місце виробництва нового знання. Класифікація Карнеги в редакції життя; в якому клас технічних спеціалістів став домінуючою профе- стає прозорою, а результати досліджень та інша інформація легко 1994 року рекомендує ідентифікувати дослідницький університет на сійною групою, а запровадження нововведень все більш залежить поширюються по всьому світу, використання англійської мови як го- підставі таких критеріїв: 1) наявність повного комплекту бакалавр- від досягнень теоретичного знання. Постіндустріальне суспільство ловної світової мови наукового спілкування, експансія інформацій- ських програм; 2) особливий акцент для навчання на рівні докто- передбачає виникнення інтелектуального класу, представники якого них технологій — це ключові фактори, що впливають на світову сис- рантури (PhD); 3) пріоритет наукових досліджень; 4) отримання до- на політичному рівні виступають в якості консультантів, експертів теми освіти» [6, 3]. Тобто, сучасна техніка та технології спрощують помоги від держави у розмірі більше 40 млн. доларів на рік. Всього або технократів» [1, 102]. До речі, популярну в сучасній західній соці- доступ до знання, забезпечують його вільну циркуляцію. Фактично, у 1994 році в США цим критеріям відповідали 59 університетів [18]. альній думці концепцію «творчого класу», запропоновану професо- в цій галузі наразі сформовано глобальну макросистему, наслідки ром університету Торонто Річардом Флоріда в 2002 році, дуже легко функціонування якої відчуваються вже зараз. На думку одного з провідних сучасних експертів в галузі вищої осві- «вивести» з останнього положення Деніеля Белла. Річард Флоріда ти Джаміля Салмі [8], саме дослідницький університет є центром вважає представниками креативного класу всіх, чия робота полягає Професор Альтбах визначає і «ключові фактори змін» («key engines сучасної академічної системи та її найбільш престижним сегментом, у створенні «насичених сенсом нових форм». Сюди він відносить of change»), які університет як соціальна інституція зазнає в ХХІ сто- що знаходить відображення у домінуванні цих закладів у світових науковців, інженерів, університетських професорів, архітекторів, по- річчі. Це масовий характер університетської освіти в більшості країн університетських рейтингах. Дослідницькі університети виробляють етів, тобто «усіх тих, чия економічна функція полягає в створенні світу; вплив на освіту інформаційних і комунікаційних технологій; нове знання, присуджують найбільш високі наукові ступені та за- нових ідей, нових технологій та (або) творчого змісту». Загальна дебати навколо того, чи є університетська освіта приватним або ж лучають до роботи висококваліфікованих викладачів. Саме ці уні- чисельність представників творчого класу на американському рин- суспільним благом; поява глобальної економіки знань [6, 11]. Відпо- верситети залучені до співпраці на глобальному рівні та відповіда- ку праці, на думку Річарда Флоріди складає близько 30% або 38,3 віддю системи вищої освіти на виклики сучасності стала поява і роз- ють найвищім світовим стандартам у даній галузі. Звідси — значні млн осіб [2]. «Успішних будівників нового майбутнього вірніше було виток нових форм університетської діяльності, які більш адекватно фінансові витрати на їх утримання. Так, розмір лише ендаумента б визначити як «амбітний креативний клас» — «homo creativus». відповідають реаліям сьогодення. Серед них особливе місце посі- (endowment) — добровільних пожертвувань на потребу провідних «Створення» таких людей — їх виховання, навчання, просування дає дослідницький університет, який позиціонується не як властиве 10 11 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах впливового гравця на ринку праці в національному та глобальному раціоналізовану епоху, стан спробував в 2009 році Джаміль Салмі. альтернатива для відповідних інвестицій у цю справу — свідоме масштабі. На думку німецьких дослідників Пітера Вейнгарта та Са- Формулюючи робочу дефініцію університету світового класу, Джа- позиціонування певного національного проекту на, використовую- біни Маасен, підприємницький університет може бути визначений міль Салмі приходить до такого визначення: «Переконливі резуль- чи термінологію Емануїла Валерстайна, периферію цивілізаційного завдяки чотирьом організаційним елементам: 1) реальному меха- тати діяльності кращих освітніх інститутів, які полягають у високій розвитку. Тим більше, що (і тут ми повністю погоджуємося з україн- нізму оцінки організаційної діяльності; 2) тенденцією до формулю- якості знань випускників, здатності проводити найсучасніші дослі- ським філософом Сергієм Кримським): «Насправді глобалізація не вання власних організаційних цілей; 3) працюючим процедурам та дження та брати участь у трансфері технологій, по суті, можуть бути відміняє дію національного чинника історії. Йдеться лише про те, що практикам реалізації цих цілей та 4) професійним університетським обумовлені трьома групами факторів: а) високою концентрацією та- в нашу епоху розвиток національних держав залежить від їх здат- менеджментом [10]. Показово, що безпосередньо пов’язаний з під- лантів серед викладачів і студентів; б) значними фінансовими мож- ності до вироблення діянь загальнолюдського значення» [17, 283]. приємництвом маркетинговий аспект університетської діяльності ливостями, які дозволяють створити ефективне освітнє середовище оцінює новий рейтинг Таймс — один з найвпливовіших рейтингів та проводити найсучасніші наукові дослідження та в) оптимальною Джаміль Салмі ідентифікує три основні стратегії побудови універ- світових університетів. Зокрема, серед його індикаторів — розмір управлінською моделлю, що включає в себе бачення стратегічної ситету світового класу, реалізація яких можлива, якщо це завдання прибутку від науково-дослідної діяльності в перерахунку на одного мети, інноваційні підходи та гнучкість, які дають можливість при- стане загальнонаціональним пріоритетом. Перша стратегія — це мо- наукового співробітника [20]. ймати рішення та оперативно здійснювати управлінську діяльність дернізація кількох обраних університетів. З фінансової точки зору без бюрократичних затримок» [11, 7]. даний варіант буде найдешевшим, але на рівні залучення талано- Університет світового класу є свого роду інтегральною моделлю витих викладачів і студентів і формування відповідної корпоратив- елітного вищого навчального та науково-дослідницького закладу Тобто, університет світового класу виникає там, де перетинаються ної культури та моделі управління тут виникають значні проблеми. в глобальному освітньому просторі. Серед найбільш ґрунтовних можливості для максимального залучення талановитих викладачів Друга стратегія — це об’єднання вже існуючих університетів у нові західних університетів — просто вражаючий. У випадку Гарварду він праць, присвячених аналізу цієї моделі, слід зазначити нещодавно і студентів, значний фінансовий ресурс та ефективний університет- навчальні заклади. З фінансової точки зору це — більш затратний в 2010 році склав 27,4 млрд. доларів [19], a Прінстон отримав в тому видану монографію одного з провідних сучасних експертів в галузі ський менеджмент. Конструювання цього «перехрестя» — це важка, варіант, але він надає більше можливостей для залучення талано- ж році 14,4 млрд. доларів [9]. вищої освіти, координатора з питань вищої освіти Світового банку, кропітка, фінансово затратна справа, що потребує мобілізації зна- витих викладачів і студентів, а також створення сучасної корпора- доктора Джаміля Салмі «Виклики створення університетів світового чних інтелектуальних, фінансових та управлінських ресурсів. Але тивної культури та управлінської моделі. «Я не настільки багатий, Філіп Альтбах вважає, що, оскільки дослідницькі університети го- класу» («The Challenge of Establishing World-Class Universities», 2009) щоб купувати дешеві речі», — проголошує відомий афоризм. Третя, тують еліту для своїх суспільств, їх потрібно сприймати окремо від [8], переклад російською мовою [11]. Теоретичним аспектам аналізу найдорожча стратегія побудови університету світового класу — це інших закладів системи масової університетської освіти. Лише ці феномену університету світового класу присвячені роботи професо- створення нових університетів. Тут, у містичній точці «ab origine», університети мають право називатися університетами світового кла- ра Колумбійського університету Генрі Левіна з колегами [12]. Інтер- виникає можливість зібрати команду найкращих викладачів, дослід- су і мати відповідний рівень автономії, академічних свобод і сталої ес викликають роздуми з приводу принципів побудови університету ників і студентів з усього світу, запровадити найсучаснішу управлін- фінансової підтримки з боку держави [6, 15]. До речі, ці заклади світового класу з боку представників університетського менеджмен- ську модель та адекватну управлінську культуру. В цілому, були б нагадують нам інститути системи академії наук і відповідних акаде- ту, зокрема віце-канцлера Стеффордширського університету Кріс- гроші, а їх завжди не вистачає. Але чи варто заощаджувати на роз- мій, які Україна «успадкувала» від колишнього СРСР. Тож коли по- тін Кінг [13] та президента Університету Південного Уельсу Джона виткові освіти і науки? рушується питання про об’єднання академічних установ з освітніми, Ніланда [14]. Специфіка створення університету світового класу в у нас виникає цілком логічне запитання: «Чи варто руйнувати те, що Японії є предметом публікацій професора Університету Тохоку Акі- Інноваційна спрямованість університетської діяльності в сучасних формально відповідає сучасним світовим стандартам в академічній йоши Йонезава [15]. умовах галузі?» Драматичні цивілізаційні зміни визначають конфігурацію сучаснос- «Всі хочуть мати університет світового класу. Але проблема полягає ті починаючи з 60-х років ХХ сторіччя. Помічений ще в 1970 році Своєрідним доповненням моделі дослідницького університету є під- в тому, що «ніхто не може сказати, що являє з себе цей університет Алвіном Тофлером «футурошок», швидкий «наступ» майбутнього, приємницький університет (enterprising university), зосередженої на та як його побудувати», — стверджував Філіп Альтбах у 2004 році у створив своєрідне поле, в якому формується проект сучасності та ефективному менеджменті університету з метою його успішного статті «Ціни та переваги університету світового класу» [16]. Ради- шляхи його подальшого розвитку. Особливе місце, яке в цьому полі позиціонування в якості центральної інституції економіки знань та кально виправити подібний, безперечно неприпустимий у сучасну посідає освіта взагалі, і університетська освіта зокрема, не викликає 12 13 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах жодних сумнівів, але формує певні парадокси, головний з яких має час, нарешті, знайдено і код як основа знання стає фундаментом редньому розділі: це дослідницький університет, підприємницький в основі протиріччя між: нової культурної (або посткультурної) реальності, в якій розгорта- університет та університет світового класу. Усі ці моделі розгляда- а) інституційною спрямованістю освіти на формування майбутнього, ється існування людини глобальної інформаційної доби? Людини, ють інтернаціоналізацію як необхідний та важливий напрям діяль- адже саме освіта значною мірою формує свідомість, систему цін- головною місією якої стає виробництво нового знання. ності університету в сучасних умовах. ностей та основи світорозуміння майбутніх поколінь; та б) обумовленою традицією орієнтацією на ретрансляцію вже існую- Формування глобального освітнього простору та виклики інтерна- Увагу рівню інтернаціоналізації приділяють і провідні міжнародні чого знання з відповідним консервативним, а часом, навіть, ультра- ціоналізації університетські рейтинги. Так, у започаткованому в 2010 року рей- консервативним забарвленням. Активне формування глобального освітнього простору стало по- тингу «Таймс» інтернаціоналізація, поряд з оцінкою науково-дослід- всякденною реальністю ХХІ століття. Слідом за великим бізнесом і ницької діяльності, оцінкою інституціональних характеристик уні- Але в умовах суспільства знань остання тенденція виступає запо- транснаціональними компаніями, які його репрезентують, в процес верситету і його економічної та інноваційної активності, є одним із рукою цивілізаційного відставання та різкого зниження конкуренто- глобалізації активно включилася університетська освіта. Той факт, п’яти критеріїв. Індикатори, за якими оцінюється цей критерій, — це спроможності того чи іншого освітнього проекту в сучасному гло- що властива епосі модерну модель університету (класичним при- співвідношення вітчизняних та іноземних студентів і співвідношення бальному полі. Коли змінюється світ, відповідним чином змінюється кладом якої є модель, запропонована Вільгельмом фон Гумболь- вітчизняних та іноземних викладачів. Загальна вага критерію інтер- й університетська освіта, точніше, саме вона повинна виступати дтом ще в ХІХ столітті, що розглядає університет крізь призму двох націоналізації складає 5% загальної ваги даного рейтингу [20]. каталізатором цих змін. Адже університет традиційно є місцем збе- головних функцій: навчання та дослідження) повинна бути ради- рігання існуючого та продукування нового знання. Саме інноваційні, кально реформована аби адекватно відповідати вимогам сучасності, Присутній цей критерій і в одному з провідних вітчизняних універ- «незавершені» знання визначають специфіку сучасного етапу істо- не викликає сумнівів. ситетських рейтингів «ТОП 200 Україна», який оцінює рівень інтер- ричного розвитку, та, відповідно, визначають місію університету. озні трансформації, зокрема, формується радикальне відчуження націоналізації через кількість іноземних студентів, а також членство знання від природи природного — в цьому зв’язку варто згадати Протягом останнього десятиліття в англомовній літературі дискусія університетів у міжнародних асоціаціях університетів, у Великій хар- Однією з фундаментальних характеристик сучасної цивілізації є її ін- вчення французького філософа та соціолога Жана Бодріяра про точилася навколо кількох концептуальних моделей університету в тії університетів, в Євразійський асоціації університетів, в мережі уні- новаційний характер. «Аналізуючи інновації, ми відкриваємо один із симулякри, зокрема, симулякри другого та третього рівня («вироб- контексті сучасного суспільства знань, про які ми говорили у попе- верситетів Чорноморського регіону, в Міжнародній асоціації універ- основних механізмів вражаючих темпів науково-технічного прогре- ництво» та «симуляція» відповідно) [29]. ситетів [21]. Зведення інтернаціоналізації до формального членства су в другій половині ХХ та на початку ХХІ ст. і відповідної зміни життя в міжнародних організаціях, на нашу думку, має проблематичний ха- людини як на рівні повсякденних поведінкових практик, так і на рівні «Не можна не помітити: сьогодні спостерігається нічим не прикри- рактер. Зокрема, ми критикували це положення ще в 2007 році [22]. фундаментальних світоглядних парадигм. Дещо спрощено та уза- те тяжіння до віртуального та пов’язаним з ним технологіям. І, якщо гальнено можна сказати, що інновація в сучасному світі є тотальною віртуальне дійсно означає зникнення реальності, то воно, мабуть, і Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що інтернаціоналіза- відкритістю новому — в технічному, технологічному, психологічно- є поки погано усвідомленим, але сміливим специфічним вибором ція виступає сутнісною характеристикою сучасного університету, а її му, соціальному та інших значеннях, а екзистенціальний імператив самого людства: людство вирішило клонувати власну тілесність та рівень відображує ефективність функціонування конкретного освіт- інноваційної людини — орієнтація на майбутнє як фундаментальну власне майно в іншому, відмінному від попереднього всесвіті, воно, нього закладу та є необхідною умовою його конкурентоспромож- світоглядну цінність» [28, 275]. по суті, відважилося зникнути як людський рід, щоб закарбувати ності в глобальному освітньому просторі. себе у роді штучному, значно більш життєздатному та ефективно- Процес інтернаціоналізації, його основні форми та можливі наслідки Якщо припустити, що формування другої, соціальної природи лю- му», — пише Жан Бодріяр в книзі «Паролі» [30, 31-32]. І далі: «Поле є предметом бурхливих дискусій у західній академічній літературі. дини з відповідним типом знань завершується на індустріальному віртуального — це ні що інше, як область цифрації, кодування, об- Дискурс інтернаціоналізації, починаючи з 80-х років ХХ століття, етапі розвитку суспільства, структурними одиницями якого висту- ласть, де різноманітні предмети вимірюються однією і тією ж мірою, поступово формується на основі досліджень в галузі «міжнародної пають національні держави, то зараз відбувається активне творення в якості якої постає подвійність, комбінація нуля та одиниці» [30, 52]. освіти» («international education»), яким в порівняльній педагогіці третьої, віртуальної та технологічно орієнтованої природи людини традиційно позначали «академічні дисципліни, предметом яких є принципово націленої на майбутнє вже в масштабах глобальної пла- Але ж, як помітив ще давньогрецький філософ Клеобул, міра є най- порівняльні дослідження різноманітних освітніх систем, існуючих у нетарної ойкумени. Внаслідок цього процесу відбуваються гранді- важливішим за все — можливо, цю сакраментальну «міру» в наш світі» [23, 185]. 14 15 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Як зазначає Хуго Хорта: «Протягом останніх десятиліть двадцятого структурним елементам. Академічні ієрархії, які склалися і десяти- студент знаходиться в іншій країні аніж інституція, що надає освітні століття тема інтернаціоналізації постійно набувала ваги та все біль- літтями визначали університетське життя країни, стикаються з но- послуги» [27]. На думку Найджела Хілі: «В університетському кон- ше привертала увагу дослідників та управлінців. Для вищої освіти, вими формами конкуренції, але вже в глобальному освітньому полі. тексті інтернаціоналізація найбільш пов’язана з функцією навчання а точніше, для провідних національних університетів, орієнтованих І часом те, що вважалося якісним освітнім продуктом в національ- та переорієнтацією з виробництва місцевої продукції, що задоволь- на дослідницьку діяльність, швидкі зміни в освітньому середовищі ному контексті, виявляється неконкурентоспроможним в контексті няє вимоги локального покупця до виробництва транснаціонального означали необхідність все більш активно співпрацювати та конку- світовому. Але чи не найгірше управлінське рішення в даній ситуації освітнього продукту, який задовольняє вже покупця глобального» рувати на глобальному рівні. Це, окрім інших наслідків, призвело до — ігнорування глобальних освітніх процесів. Своєрідна академічна [26, 334]. Можна додати, що в сучасних умовах поняття «місцевого того, що в умовах глобальних освітніх перегонів їх незаперечне лі- інтроверсія, свідоме «відключення» власної освітньої установи від освітнього продукту» поступово втрачає свій сенс, адже цей продукт дерство в рамках власної освітньої системи значило менше, а часом глобальних освітніх тенденцій і процесів веде до ізоляції, яка ви- все більшою мірою повинен бути адекватним продукту глобальному. значно менше, аніж раніше. Як наслідок, інтернаціоналізація вищої штовхує на периферію цивілізаційного розвитку не лише освітню Крізь призму глобалізації університетського життя розглядають освіти та відповідних інституцій стала вирішальним стратегічним систему, а й суспільство в цілому. процес інтернаціоналізації Венді Чан і Клайв Діммок. На їхню думку, пріоритетом» [24, 387-388]. Згідно з визначенням, запропонованим «університетська інтернаціоналізація є процесом інтеграції міжна- ЮНЕСКО, «інтернаціоналізація є однією із форм, в яких вища освіта До того ж, як зауважує Хуго Хорта, «університети, які раніше за інших родного, міжкультурного та глобального виміру до мети, функцій і відповідає на можливості і проблеми глобалізації. Інтернаціоналіза- заявили про себе в глобальних освітніх перегонах, мають фору у цих конкретних освітніх практик певного університету» [23, 185]. Таким ція охоплює багато питань, серед яких навчальні програми, процес змаганнях. Це відбувається тому, що вони належать до країн з до- чином, інтернаціоналізація як процес означає створення певного ме- викладання та навчання, дослідження, інституційні угоди, мобіль- мінуючою науковою системою, мають більше ресурсів для здобуття ханізму, моделі або ж алгоритму входження освітньої інституції до ність викладачів і студентів, різноманітні форми співробітництва та міжнародного визнання та активних дій в міжнародному просторі. глобального освітнього простору. Вони розглядають три подібні мо- багато інших» [25, 6]. Вони створюють певний бренд, і тому автоматично вважаються та- делі: 1) інтернаціоналістську, універсалістську модель, яку, на думку кими, що можуть називатися «університетами світового класу»» [24, авторів, наслідують британські університети; 2) транслокальну мо- Тобто процес інтернаціоналізації містить певний суттєвий виклик 389]. Він також вважає, що держава зацікавлена в підтримці амбіцій дель, яка значною мірою спирається на націоналістичні цінності та системі національної вищої освіти та університетам як її головним своїх кращих університетів стати частиною глобального освітнього бажання домінувати лише у певному, обмеженому регіоні (автори простору: «У глобальному світі вищої освіти більшість національних досліджують цю модель на прикладі університету Гонконгу) та 3) урядів зацікавлена в тому, щоб мати щонайменше один університет, глобальну модель або ж модель успішної інтернаціоналізації націо- який би вважався міжнародним дослідницьким університетом і був нальних інституцій у світовий простір [23, 201]. Як на мене, україн- би здатним до глобальної конкуренції та співпраці з аналогічними ським університетам варто орієнтуватися на глобальну модель. закладами з інших країн» [24, 397]. користанням авіації та обумовленим поширенням англійської мови На нашу думку, «інтернаціоналізація» є, якоюсь мірою, «порож- як спільної мови бізнесу політики та науки» [26, 334]. Критерії оцінки ефективності функціонування університету в кон- ньою» концепцією, адже реальне наповнення цього процесу відбу- тексті суспільства знань вається «тут і зараз». У сучасному швидкоплинному світі теоретичні Сучасна освіта реально долає національні межі, і в просторі, що Швидкі зміни, які відбуваються у сучасному світі не можуть не тор- конструкції надто відстають від процесів, які відбуваються, що ста- виникає поза цими межами, відбуваються активні процеси пошуку катися університету та системи оцінки його ефективності. Звичайно, вить глобальне питання радикальної зміни самих фундаментальних нових форм, змістів, методів, парадигм навчання та дослідження. класичні підходи до розуміння місії університету, запропоновані в основ когнітивного поля людства. Мабуть, тому дефініції «інтернаці- Термін «транснаціональна освіта» був легітимований ще в 2000 році XIX сторіччі Вільгельмом фон Гумбольдтом та Генрі Ньюменом [31], оналізації» в англомовній літературі часто «прив’язані» до цих про- в Кодексі прийнятних практик поширення транснаціональної освіти не завжди можуть допомогти зорієнтуватися сучасних реаліях уні- цесів. Типовим в цьому зв’язку є визначення інтернаціоналізації, яке («Code of good practice in the provision of transnational education»), верситетським управлінцям та аналітикам. І одне з ключових питань формулює Найджел Хілі: «Інтернаціоналізація часто представляєть- прийнятому Радою Європи та ЮНЕСКО. Згідно з цим документом, тут: як університету стати успішним та ефективним саме в умовах ся феноменом ХХ – початку ХХІ століття, пов’язаним з інноваціями транснаціональна освіта являє собою «всі типи програм та освіт- сучасного інформаційного суспільства, основу якого складає про- в галузі інформаційних та комунікаційних технологій, масовим ви- ніх послуг вищої освіти (включаючи дистанційне навчання), в яких цес виробництва і поширення знання? 16 17 Вступ. Університетська освіта в сучасних умовах Коментарі членів експертної ради рейтингу «Компас» з приводу університетських рейтингів та університетської освіти в сучасних умовах Найбільш простий підхід до цієї проблеми — проаналізувати провід- тів і випускників як основних споживачів освітніх послуг. Далеко не ні міжнародні університетські рейтинги та індикатори, з яких вони останню роль у формуванні позитивного іміджу університету віді- складаються. Якщо узагальнити відповідні підходи, то ми побачимо, грає професійна рекламна та інформаційна стратегія, з відповідним що сучасний елітний університет світового класу повинен мати по- позиціонуванням навчального закладу у ЗМІ. тужну команду співробітників, які здійснюють реальні наукові дослі- дження. Саме на оцінці науково-дослідницького потенціалу універ- Третім критерієм оцінки ефективності університетської діяльності ситету базується Шанхайський рейтинг; помітну роль цей індикатор є віртуальна активність навчального закладу, його зрима присут- відіграє в рейтингах «Таймс» і QS. Науково-дослідницький потенціал ність у мережі Інтернет. На оцінці цього аспекту університетської розраховується виходячи з кількості публікацій у провідних акаде- діяльності базується міжнародний рейтинг Вебометрикс, половину мічних журналах, частоті цитування надрукованих статей, кількості «ваги» якого складає кількість зовнішніх посилань на сайт навчаль- співробітників, які отримали найпрестижніші міжнародні нагороди ного закладу. Можна прогнозувати, що у зв’язку зі стрімким розви- у своїй галузі, кількості наукових публікацій у перерахунку на од- тком різноманітних форм дистанційного навчання та поширенням ного співробітника та інших показників. Його можна також назвати сучасних комунікаційних технологій цей індикатор матими тенден- інноваційним потенціалом університету, що відображує конкретний цію до постійного підвищення своєї ваги. внесок даної інституції у процес виробництва нового знання. І, нарешті, в якості четвертого критерію постає ступінь залучення Другим критерієм оцінки ефективності ми би назвали імідж уні- університету до глобального освітнього простору, або рівень інтер- верситету серед основних цільових аудиторій. Цей індикатор вра- націоналізації. Цей критерій включається до більшості провідних Ми поставили декілька питань стосовно міжнародних університет- ними університетами. Взагалі, змагальність — один із фундамен- ховують рейтинги «Таймс» і QS. Він включає оцінку університету міжнародних університетських рейтингів. До того ж він досить легко ських рейтингів та інших аспектів університетської освіти в сучасних тальних принципів функціонування соціальної реальності. Людині колегами та експертами в галузі освіти і роботодавцями. Мабуть, вимірюється, адже головним показником тут стає співвідношення умовах членам експертної ради рейтингу «Компас» та отримали від завжди цікаво знати, хто краще за інших виконує певні функції, та також варто залучати до оцінки ефективності університету студен- іноземних і вітчизняних викладачів і студентів. них нижченаведені коментарі. На наші запитання відповідали: виокремити кращих з кращих, побудувавши відповідну ієрархічну - Василь Кремень (Президент Національної Академії педагогічних схему. Тобто, розробка рейтингів та інтерес до них має глибоке со- наук України); ціально-психологічне підґрунтя. - Вальдемар Сівінскі (засновник і президент польського освітнього фонду «Перспективи», віце-президент Міжнародної експертної гру- Стосовно міжнародних університетських рейтингів слід зазначити, пи з ранжирування й кваліфікацій); що це відносно новий феномен, виникнення якого пов’язане з ак- - Леся Оробець (народний депутат України, голова підкомітету з пи- тивним формуванням світового освітнього простору. Цей процес тань базової освіти Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради розпочався наприкінці минулого сторіччя в контексті глобалізації. України). Сучасна людина значно менше обмежена національними рамками, аніж її попередники, вона мислить та сприймає дійсність у світово- 1. Чому міжнародні університетські рейтинги стали настільки попу- му масштабі. Звідси — бажання знати, які з університетів займають лярними в останні роки? Чи стануть вони ще більш популярними, найвищі шаблі в світовій освітній ієрархії та можуть називатися уні- або це захоплення рейтингами зійде нанівець? Що може прийти на верситетами світового класу. зміну їм? Зараз можна говорити про все більший і більший інтерес до роз- Василь Кремень: Ідея порівнювати університети не така вже і нова. робки університетських рейтингів. Свідчення цього — зростання їх Вона сягає, щонайменше, кінця ХІХ сторіччя, коли на рівні повсяк- кількості та значний інтерес ЗМІ до рейтингів. Презентація результа- денної свідомості з’явилась диференціація між елітними та звичай- тів одного з найавторитетніших міжнародних університетських рей- 18 19 Коментарі членів експертної ради рейтингу «Компас» з Коментарі членів експертної ради рейтингу «Компас» з приводу університетських рейтингів та університетської приводу університетських рейтингів та університетської освіти в сучасних умовах освіти в сучасних умовах тингів, Шанхайського, у якій мені доводилося брати участь, збирає 2. Як Ви вважаєте, важливо чи ні вищим навчальним закладам кра- мацією, технологіями, а також іншими ресурсами. Адже навчальні провідних експертів та представників інтелектуальної еліти з усього їни бути представленими в міжнародних університетських рейтин- заклади, здатні заробляти «на життя» не лише студентськими, дер- світу. Серед найновіших професійних проектів у цій галузі слід від- гах? Які позитивні результати появи університетів в рейтингу для жавним чи благодійними коштами, але й інноваційним продуктом, значити розроблений німецькими та нідерландськими науковцями країни в цілому, системи вищої освіти і для самого університету? виходять на принципово інший рівень освітньої і наукової перспек- багатовимірний глобальний рейтинг університетів U-Multirank, ре- тиви. зультати якого будуть представлені у травні 2011 року, та рейтинг Василь Кремень: Так, це принциповий момент для системи вітчизня- репутації світових університетів від журналу Times Higher Education, ної університетської освіти, який зафіксований в Програмі економіч- При цьому не меншу роль відіграє концентрація навчального закла- який був оприлюднений у березні цього року. них реформ на 2010-2014 роки. Поява кращих вітчизняних універ- ду на конкретних критеріях того чи іншого рейтингового відбору. Ав- Думаю, в майбутньому рейтинги будуть спиратися на більш науково ситетів у провідних міжнародних рейтингах буде сприяти зростанню торитетний рейтинг не лише називає кращих, але й мотивує решту обґрунтовані системи оцінки якості освіти та науково-дослідницької авторитету України в сучасному світі, значно збільшить можливості до руху в потрібному напрямку. Якщо Шанхайський рейтинг визна- діяльності університетів, що дозволить побудувати більш об’єктивну співпраці цих університетів з партнерами за кордоном та їх доступ чає першість 500 університетів, оцінюючи переважно їх науково-до- картину світової освітньої ойкумени. до найсучасніших інноваційних технологій, зробить вітчизняну уні- слідницький потенціал і відповідні здобутки у цій сфері, то рейтинг верситетську освіту більш привабливою для зарубіжних студентів. Times цікавиться ще й думкою колег по академічному середовищу, а Вальдемар Сівінскі: Популярність міжнародних рейтингів універси- Відомо, що освіта та науково-дослідна діяльність посідає централь- також роботодавців. Найбільш близьким до Times українським рей- тетів безпосередньо пов’язана з процесом глобалізації. Цей процес не місце в економічних системах найрозвинутіших країн світу. Міс- тингом є «Компас», який уже кілька років поспіль вимірює практич- пришвидшився, особливо в галузі вищої освіти на початку цього сто- це серед кращих університетів світу в провідних університетських ну цінність освіти, отриманої у кращих навчальних закладах України, ліття. Нові засоби зв’язку (Інтернет, мобільні телефони) та можли- рейтингах — це своєрідний квиток в елітний клуб, учасники якого її відповідність вимогам реального сектору економіки, а також їх вості подорожувати (завдяки доступному повітряному транспорту) створюють парадигму розвитку сучасної цивілізації. здатність гарантувати кращим випускникам найбільш надійні пер- дозволили викладачам, дослідникам і студентам шукати по всьому спективи працевлаштування. світі можливості, наукових партнерів або пропозиції щодо прове- Вальдемар Сівінскі: Наявність університетів країни серед 400 або дення досліджень. Для того щоб зробити правильний, раціональний Наразі тривають спроби розробити більш повний спосіб подання ін- 500 найкращих у світі, надає багато престижу університету та країні 3. Які дії університетів, керівників системи освіти, громадськості, вибір, вони почали шукати інформацію про університети, незалеж- формації про вищі навчальні заклади однакового типу, побудувати в цілому. Це підкреслює високу якість університету й одночасно по- бізнесу можуть стимулювати зміни в українських університетах і но від їхнього розташування. Міжнародні університетські рейтинги свого роду міст, що пов’язує національні і міжнародні рейтинги. легшує університету отримання грантів, формування консорціумів, їх появу у міжнародних університетських рейтингах? Який підхід до здатні надати таку інформацію, звичайно, з певними обмеженнями. підписання угод з провідними університетами світу. Це, у свою чер- створення університетів конкурентоспроможних на світовому рівні Час появи перших світових рейтингів не є випадковим. Вони стали Леся Оробець: Цьогорічної популярності університетським рейтин- гу, дозволяє університетам наймати найкращих викладачів і дослід- (університетів світового класу) найбільш прийнятний для України? можливими лише з виникненням всесвітніх електронних баз даних гам, як відомо, надав Президент України, окресливши чітку задачу ників і приймати тільки найкращих студентів. Це схоже на отримання про наукові публікації. виходу хоча б одного нашого вищого навчального закладу у «топ- престижної акредитації. Не дивно, що університети, які знаходяться Василь Кремень: Хочу нагадати думку одного з провідних сучасних На відміну від багатьох інших новацій, після декількох років між- 500» провідних міжнародних рейтингів. у «топ-500», повідомляють про цей факт на своїх сайтах, і говорять експертів в галузі вищої освіти Джаміля Салмі про те, що універ- народні рейтинги поступово втратили свою привабливість. Це Мотивація даного заклику має такі самі корені, що й обґрунтування про це завжди, коли можливо. ситет світового класу виникає там, де органічно поєднуються три пов’язано з тим, що кількість критеріїв, спільних для університетів у потреби в проведенні аналогічних рейтингових досліджень націо- ключові фактори: 1) можливості для реального відбору найкращих різних країнах, є дуже обмеженою. Наразі в світі нараховується по- нального рівня, у тому числі і «Компасу». Не секрет, що український Також університети відіграють найважливішу роль, особливо врахо- викладачів і студентів; 2) значний фінансовий ресурс; 3) ефектив- над 15 000 вищих навчальних закладів, у той час як світові рейтин- роботодавець до якості нашої вищої освіти досі ставиться скептично вуючи те, що конкурентоспроможність економіки в наш час ґрунту- ний університетський менеджмент. Входження до провідних між- ги переважно концентруються на 400 або 500 з них. З цієї причини з огляду на традиційно низький рівень прикладних знань, отриманих ється на знаннях. Наявність університету або університетів у «топ- народних університетських рейтингів повинне бути пріоритетною невдовзі ми можемо побачити відродження національних рейтин- випускниками переважної більшості українських вищих навчальних 500» свідчить про високий рівень розвитку країни. стратегією для керівництва кращих вітчизняних університетів, а гів, які ґрунтуються на ширшому наборі критеріїв, отже, їм менше закладів, а також вражаючу невідповідність їх підготовки сучасним державним органам варто сформувати механізм організаційної і фі- притаманні помилки, оскільки вони порівнюють університети, які потребам бізнесу і держави. Відтак, доки зберігатиметься недовіра Леся Оробець: Сенс участі українських університетів у міжнародних нансової підтримки цього процесу. Визначення елітного сектору ві- працюють в однаковому правовому, економічному та культурному хоча б до деяких вищих шкіл, доти університетські рейтинги не втра- рейтингах напряму залежать від користі входження до світового уні- тчизняної університетської освіти та його відповідна підтримка зда- середовищі. чатимуть актуальності. верситетського простору, що передбачає відповідний обмін інфор- ється мені оптимальною формою досягнення цієї мети. Важливим є

See more

The list of books you might like

Upgrade Premium
Most books are stored in the elastic cloud where traffic is expensive. For this reason, we have a limit on daily download.
DMCA & Copyright: Dear all, most of the website is community built, users are uploading hundred of books everyday, which makes really hard for us to identify copyrighted material, please contact us if you want any material removed.
Copyright @ PDFdrive.to, 2022 | We love our users