Актуальні проблеми фізкультурної освіти 2007

108 Pages·0.574 MB·Ukrainian

̳í³ñòåðñòâî îñâ³òè ³ íàóêè Óêðà¿íè
Õàðê³âñüêèé íàö³îíàëüíèé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò
³ìåí³ Ã. Ñ. Ñêîâîðîäè
Ðåäàêö³ÿ íàóêîâî-ìåòîäè÷íîãî æóðíàëó
«Òåîð³ÿ òà ìåòîäèêà ô³çè÷íîãî âèõîâàííÿ»
Ìàòåð³àëè íàóêîâî¿ êîíôåðåíö³¿
«ÀÊÒÓÀËÜͲ
ÏÐÎÁËÅÌÈ Ô²ÇÊÓËÜÒÓÐÍί ÎѲÒÈ»
II² åëåêòðîííà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ
(22 òðàâíÿ 2007 ðîêó)
Õàðê³â
«ÎÂÑ»
2007
ÁÁÊ 75.1
À38
Ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ:
Õóäîë³é Î.Ì., êàíä. ïåä. íàóê, äîö. — ãîëîâà
ªðìàêîâ Ñ.Ñ., ä-ð ïåä. íàóê, ïðîô.
²âàùåíêî Î.Â., êàíä. ïåä. íàóê, äîö. — ñåêðåòàð
̳ðîøíè÷åíêî Â.²., êàíä. ïåä. íàóê, äîö.
Àæèïïî Î.Þ., êàíä. ïåä. íàóê, äîö.
Àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ô³çêóëüòóðíî¿ îñâ³òè: Ìàòåð³àëè
À38 I²I åëåêòðîííî¿ íàóêîâî¿ êîíôåðåíö³¿ (22 òðàâíÿ 2007 ð.
ì. Õàðê³â) / Õàðê. íàö. ïåä. óí-ò ³ì. Ã.Ñ. Ñêîâîðîäè/ Çà ðåä.
Î.Ì. Õóäîë³ÿ. — Õàðêiâ: «ÎÂÑ», 2007. — 108 ñ.
Ó çá³ðíèêó âì³ùåí³ ìàòåð³àëè äîïîâ³äåé êîíôåðåíö³¿, ùî âèñâ³òëþþòü
àêòóàëüí³ ïðîáëåìè ô³çè÷íîãî âèõîâàííÿ ³ ñïîðòó â Óêðà¿í³.
Çá³ðíèê ðîçðàõîâàíèé íà â÷èòåë³â ³ âèêëàäà÷³â ô³çè÷íîãî âèõîâàííÿ,
òðåíåð³â, ñïîðòñìåí³â, äîêòîðàíò³â, àñï³ðàíò³â.
Íàóêîâå âèäàííÿ
«ÀÊÒÓÀËÜͲ
ÏÐÎÁËÅÌÈ Ô²ÇÊÓËÜÒÓÐÍί ÎѲÒÈ»
²²² åëåêòðîííà íàóêîâà êîíôåðåíö³ÿ
(22 òðàâíÿ 2007 ðîêó)
³äïîâ³äàëüíèé çà âèïóñê Î. Ì. Õóäîë³é
Êîìï’þòåðíà âåðñòêà Ì. Î. Õóäîë³é

ϳäïèñàíî äî äðóêó 11.05.2007. Ôîðìàò 60×90 1/ .Ïàï³ð îôñåòíèé.
16
Ãàðí³òóðà Òàéìñ. Äðóê îôñåòíèé. Óì. äðóê. àðê. 6. Îáë.-âèä. àðê. 7,02.
Âèä. ¹ 06-06. Çàì. ¹ 6-029. Òèðàæ 100 ïðèì. Ö³íà äîãîâ³ðíà.
Âèäàâåöü «ÎÂÑ» ÒÎÂ
Óêðà¿íà, 61003 ì. Õàðê³â, ïë. Êîíñòèòóö³¿, 18, ê. 11.
e-mail: [email protected]; http://www.ovc.kharkov.ua, òåë. 756-73-38.
Ñâ³äîöòâî Äåðæêîì³íôîðìó Óêðà¿íè
Ñåð³ÿ ÄÊ ¹ 331 â³ä 08.02.2001 ð.
³ääðóêîâàíî ç ãîòîâèõ ä³àïîçèòèâ³â â äðóêàðí³ «Øòðèõ»
Õàðê³â, âóë. Îòàêàðà ßðîøà, 18.
© Õàðê³âñüêèé íàö³îíàëüíèé ïåäàãîã³÷íèé
óí³âåðñèòåò ³ì. Ã.Ñ. Ñêîâîðîäè, 2007
© Âèäàâíèöòâî «ÎÂÑ» ÒÎÂ, îðèã³íàë-
ìàêåò, 2007
ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ
ЛИЖНИЦЬ-ГОНЩИЦЬ ІЗ РІЗНИМИ
ВЕДУЧИМИ СТИЛЯМИ ПЕРЕСУВАННЯ
О.Ю. Ажиппо, Т.І. Дорофєєва,
Харківський національний педагогічний університет імені
Г.С. Сковороди,
Харківське обласне вище училище
фізичної культури і спорту,
Необхідність індивідуалізації тренувального процесу є за-
гальновизнаною. Педагогічний принцип індивідуалізації вимагає побудо-
ви та проведення тренування з урахуванням особливостей, можливостей
і рівня підготовленості кожного окремого спортсмена. Зокрема, фахівцями
висувається вимога забезпечення кожного, хто займається, необхідною ін-
формацією про рівень його рухових здібностей з рекомендаціями щодо ви-
бору оптимальних варіантів фізичного вдосконалення і рухової активності
з метою досягнення індивідуально-можливого високого результату [1, 2, 3,
4, 5 і інші].
В ідеалі розробка індивідуальних критеріїв тренувальних програм на
етапах базової підготовки повинна здійснюватися з урахуванням рівня фі-
зичної підготовленості, що забезпечує однаково високу результативність
змагальної діяльності лижників у гонках різними стилями: як класичним,
так і вільним.
Результати дослідження дозволили установити, що не всі юні лижниці-
гонщиці виступають у гонках різними стилями з однаковою мірою резуль-
тативності. Спостерігається значна варіативність у кваліфікації спортсме-
нок щодо розрядних нормативів для класичного та вільного стилю, яка в
окремих випадках сягає двох розрядів (наприклад, I-й розряд у гонці віль-
ним стилем і III-й розряд у гонці класичним стилем).
Так, у молодшій віковій групі, тренувальний процес яких передбачає
переважне використання класичних стилів пересування, спостерігається
така ситуація 35,0 % молодших дівчат демонструють рівне володіння сти-
лями пересування. Частка спортсменок, у яких один із стилів пересування є
ведучим, значно більше: 55,0 % лижниць показують більш високі результати
в гонці класичним стилем і, відповідно, 10,0 % — у гонці вільним стилем.
У старших дівчат рівне володіння стилями демонструють 54,6%, у юніо-
рок цей показник знижується до 38,5 %. Однак, при аналізі цих даних треба
брати до уваги, що в старших вікових групах одночасно зростає число осіб,
що відстають від віково-кваліфікаційних нормативів.
При розподілі спортсменок по кваліфікаційних групах просліджуєть-
ся прямо протилежна закономірність — поступово зменшується кількість
спортсменок, які однаково успішно виступають у гонках різними стилями.
Матеріали конференції
Так, серед лижниць-гонщиць третього та другого розрядів частина «уні-
версалів» є дуже великою — 58,8 %. Спортсменки, у яких ведучим стилем
пересування є класичний стиль, є другими по чисельності — 41,8 %.
Зовсім інша картина спостерігається на більш високому кваліфікаційно-
му рівні — у першорозрядників і кандидатів у майстри спорту. Тут частина
лижниць-гонщиць, які виступають у гонках різними стилями з однаковою
мірою успішності, знижується вдвічі і складає 29,6 %. Частина спортсме-
нок, які краще виступають класичним стилем, трохи зростає в порівнянні з
попередньою кваліфікаційною групою і складає 48,2 %. Не виявлено спорт-
сменок, ведучим стилем яких був би класичний стиль. Проте різко зростає
чисельність лижниць, у яких виконання розрядного нормативу в гонці віль-
ним стилем випереджає виконання відповідного нормативу в гонці класич-
ним стилем — 22,2 %.
Виникнення такого явища можна пояснити декількома причинами: різ-
ними вимогами до підготовки трас і змащення лиж, особливостями техніки
і тощо. Однак, ще однією і, можливо, головною причиною, є специфічні
вимоги, які різні стилі пред’являють до рівня розвитку окремих показників
фізичної підготовленості лижниць-гонщиць.
Зіставлення нормативних вимог до фізичної підготовленості лижни-
ць-гонщиць різної кваліфікації щодо гонок класичним і вільним стилями
переконливо показує, що динаміка показників у процесі багаторічної підго-
товки в цілому односпрямована і розходження по стилях виражені не дуже
яскраво.
На рівні третього розряду більш високого рівня розвитку окремих по-
казників фізичної підготовленості лижниць-гонщиць вимагає вільний стиль
пересування. Це виявляється насамперед у нормативах, що характеризують
різні види витривалості — спеціальну та силову витривалість м’язів рук.
Потрібна також більш велика відносна сила м’язів ніг. Класичний стиль
пред’являє більш високі вимоги лише до показників індексу гарвардського
степ-тесту і загальної (аеробної) витривалості.
На рівні другого та першого розрядів нормативні вимоги стосовно різ-
них стилів пересування мають тенденцію до зближення. Однак, у молодших
дівчат на перше місце по вимогливості до рівня розвитку окремих показни-
ків фізичної підготовленості виходить класичний стиль пересування.
Так, для виконання другого та першого розрядів у гонці класичним сти-
лем лижницям-гонщицям потрібні більш високі величини індексу гарвард-
ського степ-тесту, спеціальної та силової витривалості м’язів ніг (включаючи
згаданий вище показник життєвої ємкості легень). Вільний стиль пред’являє
більш високі вимоги лише до показників відносної сили м’язів ніг.
Чітко просліджується, що основною причиною, яка не дозволяє біль-
шості спортсменок однаково успішно виступати в гонках різними стилями,
є слабкий рівень розвитку окремих показників фізичної підготовленості.
4
«АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ»
У молодших дівчат у підготовчому періоді зафіксовано сім (із десяти) та-
ких показників (слабких ланок), що свідчать про значні прогалини в струк-
турі фізичної підготовленості спортсменок до початку спеціально-підготов-
чого етапу підготовчого періоду. Найбільш істотне відставання виявляється
по чотирьох параметрах: життєвої ємкості легень, відносній силі м’язів ніг
(як для класичного, так і для вільного стилів), спеціальній і силовій витри-
валості м’язів ніг (тільки для класичного стилю). У порівнянні з норматива-
ми для класичного стилю трохи знижені показники швидкісної та загальної
(аеробної) витривалості, а також силової витривалості м’язів рук.
У той же час стосовно нормативів для вільного стилю спостерігається
невеликий «функціональний запас» по двох показниках: спеціальної витри-
валості і відносної силі м’язів рук. Є лише один параметр — відносна сила
м’язів ніг, по якому найбільш істотне відставання виявляється вже не сто-
совно класичного, а навпаки — до вільного стилю пересування.
До початку змагального періоду (після етапу «вкочування») фізична
підготовленість лижниць-гонщиць характеризується найбільшою відповід-
ністю «усередненому ідеалу» щодо вільного стилю пересування. Тут сім із
восьми показників близькі до нормативних величин.
Що стосується класичного стилю, то відставання показників фізичної
підготовленості щодо нормативних вимог до цього моменту ще більш збіль-
шується. Крім того, додаються ще дві слабкі ланки: силова витривалість
м’язів рук і відносна сила м’язів рук.
За період підготовки на снігу фізична підготовленість лижниць-гон-
щиць зазнає істотних змін. Тестування, проведене в перехідному періоді,
дозволяє, по-перше, визначити спрямованість довгострокових пристосу-
вальних змін, що відбулися в організмі спортсменок протягом змагального
періоду, по-друге, дати характеристику фізичної підготовленості лижниць-
гонщиць у фазі тимчасової втрати спортивної форми.
У перехідному періоді характеризується найбільшою відповідністю
нормативним показникам щодо вільного стилю пересування. Трохи пере-
вищують нормативні вимоги показники, які характеризують спеціальну і
силову витривалість м’язів ніг. Значно «підтягуються» до необхідного рівня
відносна сила окремих м’язових груп (особливо щодо класичного стилю). Ці
зміни є наслідком виконання великих обсягів специфічної роботи, що мала
силову спрямованість.
Таким чином, були виявлені принципові розходження у фізичному
стані лижниць-гонщиць, обумовлені специфічними вимогами змагальної
діяльності в гонках класичним і вільним стилями. Порівняння нормованих
величин фізичної підготовленості лижниць-гонщиць стосовно класичного
й вільного стилів дає можливість установити сильні та слабкі місця в підго-
товленості спортсменки, правильно визначити її амплуа, знайти недоліки в
плануванні засобів і методів тренування, скорегувати спрямованість трену-
вальних навантажень.
5
Матеріали конференції
˳òåðàòóðà
1. Булкин В.А. Педагогическая диагностика как фактор управления дви-
гательной деятельностью спортсменов: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук:
13.00.04. — Л., 1987. — 45 с.
2. Мартынов В.С. Управление тренировочным процессом в видах лыж-
ного спорта на основе комплексного контроля //Современный олим-
пийский спорт: Тезисы докл. междунар. конгресса. — К.: КГИФК,
1993. — С. 160—162.
3. Мартынов В.С., Степаненкова О.И. Сравнительная оценка различных
по объему и интенсивности тренировочных нагрузок у лыжников-гон-
щиков 14—17 лет //Лыжный спорт. — 1980. — Вып. 2. — С. 30—34.
4. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и системы подготовки
спортсменов. — К.: Олимпийская литература, 1999. — 318 с.
5. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском
спорте. — К.: Олимпийская литература, 1997. — 583 с.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ГРВ-
БИОЭЛЕКТРОГРАФИИ В ДИАГНОСТИКЕ
ФИЗИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВЛЕННОСТИ СТУДЕНТА
М.И. Андрющенко, Л.А. Дорошенко, Николаевский
государственный гуманитарный университет
им. Петра Могилы
Введение. Разработка стратегии использования информа-
ционных технологий в сфере образования — одна из ключевых проблем
стратегического планирования, как на национальном, так и на глобальном
уровне.
Для свободной ориентации в информационных потоках современный
специалист любого профиля должен уметь получать, обрабатывать и ис-
пользовать информацию с помощью компьютеров, телекоммуникаций и
других средств информационных технологий.
Апробация технологии ГРВ-биоэлектрографии в спорте была прове-
дена в 1999 — 2002 гг. на базе Северо-Западной Олимпийской Академии
России (президент — академик В.У. Агеевец) в совместных исследованиях
СПбНИИФК и Академии физической культуры им. П.Ф. Лесгафта. В ис-
следованиях приняли участие чемпионы Олимпийских игр и высококвали-
фицированные спортсмены училищ олимпийского резерва № 1, 2 и Центра
олимпийской подготовки Санкт-Петербурга (средний возраст — 18,3±3,5
6
«АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ»
года), среди них 15 мастеров спорта международного класса, 26 мастеров
спорта и 42 кандидата в мастера спорта. Всего в комплексных лонгитюдных
исследованиях было проведено более 348 человеко-обследований.
В данной статье рассматривается опыт применения ГРВ-технологий в
учебно-методической работе кафедры физического воспитания Николаев-
ского государственного гуманитарного университета им. Петра Могилы,
совместно с независимой научно-исследовательской лабораторией ГРВ-
биоэлектрографии и квантовой биофизики «Апейрон». В основу работы
положены научные разработки в области ГРВ-технологий и технологии ск-
рининговой биоэлектрографической диагностики психофизиологического
потенциала человека и успешно применяемой для подготовки высококва-
лифицированных спортсменов.
С 2005 года на территории Николаевской области начала работать На-
учно-исследовательская клиническая лаборатория ГРВ-биоэлектрографии
«Апейрон», которая проводит независимые исследования в области изуче-
ния человеческой ауры (целостного мультицветового энергополя).
Базой для исследований в области физкультурного образования стала
группа усовершенствования спортивного мастерства по волейболу Никола-
евского государственного гуманитарного университета им. Петра Могилы.
Руководители исследования:
Андрющенко М.И. — старший преподаватель Николаевского государс-
твенного гуманитарного университета им. Петра Могилы;
Дорошенко Л.А. — независимый наблюдатель.
Научный руководитель:
Радайкина Е.В. — сотрудник НИЛ ГРВ-биоэлектрографии и квантовой
биофизики «Апейрон».
Метод исследования. Метод газоразрядной визуализации (ГРВ-био-
электрографии) позволяет регистрировать и количественно оценивать све-
чение, возникающее вблизи поверхности объекта при помещении его в
электромагнитное поле высокого напряжения. При этом исследуется сти-
мулированная электромагнитным полем и газовым разрядом эмиссия фо-
тонов, электронов, а также других частиц биологического объекта. Биоло-
гическая эмиссия усиливается в газовом разряде, переводится в цифровой
код за счет системы видеопреобразования, поступает в компьютер и после
цифровой обработки визуализируется в виде газоразрядного изображения
(ГРВ-граммы), которое представляет собой пространственно распределен-
ную группу участков свечения различной яркости.
Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что студенты,
которые дополнительно занимаются в секции волейбола имеют ряд харак-
терных особенностей паттернов БЭО-грамм.
Заключение. Проведенные исследования свидетельствуют, что исполь-
зование в системе спортивной функциональной диагностики ГРВ-биоэлек-
7
Матеріали конференції
трографии, позволяющей оценить состояние квантово-полевого уровня
биоэнергетики организма и биополевых механизмов психической саморе-
гуляции, предоставляет принципиально новые возможности тестирования
психофизического потенциала студентов.
Ñïèñîê ëèòåðàòóðû
1. Ашметков Ф.С., Баукина Л.Н., Всеволожский Л.А. Новый метод газо-
разрядной диагностики // Мед. информ. системы. — Таганрог, 1992.
Вып. 4 (XI).
2. Богданов В.М., Пономарев В.С., Соловов А.В. // Теория и практика физи-
ческой культуры. — 2001 — № 8. — С. 55—59.
3. Коротков К.Г. Основы биоэлектрографии. — СПб: СПбГИТМО (ТУ),
2001. — 360 с.
4. Коротков К.Г. От эффекта Кирлиан к биоэлектрографии. — СПб., 1998.
— 241 с.
5. Шестаков М.П., Анненков К.В., Антохина Е.Т., Зубкова А.В. Современ-
ные компьютерные технологии в развитии спортивной науки // Теория
и практика физической культуры. — 2005. — №3. — С. 22—28.
ВПЛИВ ОЗДОРОВЧОЇ АЕРОБІКИ І РАЦІОНАЛЬНОГО
ХАРЧУВАННЯ НА ФІЗИЧНИЙ СТАН ДІВЧАТ-СТУДЕНТОК
В.В. Баранович, Харківський національний
педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
В теперішній час існує певний психічний тиск через засоби
масової інформаціїї, який спонукає слідувати стереотипам дуже худих жі-
нок і м’язистих чоловіків. В 50—60 роки були розроблені ліки, які знижували
апетит. Від фепранона, дезолимона, марипронта, регенона ендокринологи
відмовились через побічні явища — сонливість чи перезбудженість, підви-
щення тиску, задуху. Лікарі вважають, що проблема зниження надмірної
ваги і утримання її на бажаному рівні при тривалому характері патологіч-
них змін вирішується винятково корекцією звичайної системи харчування,
а також регулярними заняттями фізичними вправами певної спрямованості
зі спеціально розробленими параметрами фізичного навантаження [6].
На сьогоднішній день найпоширенішим видом рухової активності серед
дівчат та жінок є заняття аеробікою. Під час занять оздоровчою аеробікою
організм функціонує в оптимальному режимі. Важливо також, що, викону-
ючи аеробні вправи, можна постійно контролювати свій стан. Психологи
8
«АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ»
стверджують, що музика, яка супроводжує заняття, відіграє провідну роль у
стимуляції емоційного забарвлення тренувань та нівелює монотонність від
однотипних багаторазових рухів.
Метою нашої роботи стало покращення ефективності тренування дів-
чат-студенток шляхом розробки специфічних тренувальних комплексів за-
лежно від рівня фізичної підготовленості і функціонального стану, а також
експериментальна перевірка ефективності використання біологічно актив-
них харчових добавок.
Як гіпотеза, передбачалося, що використана нами методика проведен-
ня тренувальних занять та рекомендований раціон харчування з щоден-
ним включенням біологічно активних харчових добавок допоможе знизити
побічні реакції організму на фізичні навантаження, і, як наслідок, дозволить
збільшити рухову активність, що буде більш ефективно сприяти нормаліза-
ції ваги та підтримці досягнутого результату.
В результаті проведеного нами дослідження виявлено, що вихідний фі-
зичний розвиток дівчат має первинне значення при розробці індивідуально
орієнтованих підходів до проведення тренування на заняттях аеробікою.
Поєднання раціонального комплексу фізичних вправ на фоні позитивних
емоційних чинників з біологічно обґрунтованим харчовим раціоном доз-
воляє швидко досягти бажаних результатів, а саме зменшити надлишкову
вагу, підвищити фізичну активність та працездатність, покращити емоцій-
но-психічний фон досліджуваних. Розроблені нами методичні комплекси
тренування та харчування рекомендується використовувати в практиці
роботи оздоровчих центрів, фітнес-клубів, реабілітаційних закладів.
Ñïèñîê ë³òåðàòóðè
1. Волков Н.І. та ін. Біохімія м’язової діяльності. — К: М.: ФіС,
1987. — 80 с.
2. Девіс А. Відчувай собі добре (лікування правильним харчуванням).
Пер. з англ. — М: «Фанр», 1998.
3. Мельник Д.Ю. Фізична активність у фітнесі для зміцнення здоров’я жінок
(за наслідками анкетування) // Педагогіка, психологія та медико-бiологiчнi
проблеми фізичного виховання i спорту. — 1999. — № 7. — С. 33—39.
4. Мулагільдіна А.Я., Біленька І.Г., Дейнеко Е.Н. Музичний супровід на
заняттях фізичного виховання/ Методичні рекомендації. — Харків: Ха-
ГиФК, 1999. — 36 с.
5. Хоули Эдвард Т., Френк П. Дон. Оздоровчий фітнес. — К: Олімпійська
література, 2000. — 450 с.
6. Ейріг К. Здоров’я по американськи. — К.: Здоров’я, 1997.
9
Матеріали конференції
МЕТОДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ВУЗАХ УКРАЇНИ
Т.М. Блещунова, О.І. Чорний, Харківський національний
педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
На фоні інтенсифікації навчального процесу у ВНЗ України
спостерігається тенденція зниження обсягу рухової активності студентів,
що негативно позначається на їхньому фізичному розвитку, фізичній під-
готовленості і функціональному стані. У зв’язку з цим особливу соціальну
значимість набувають питання збереження і зміцнення здоров’я студентсь-
кої молоді. За останні 5-6 років більше, ніж у 3 рази збільшилося кількість
студентів, які мають відхилення в стані здоров’я.
Підвищення ефективності фізичного виховання студентів вимагає ви-
рішення ряду наукових проблем, пов’язаних з удосконаленням засобів та
методів поліпшення їхнього стану здоров’я і фізичної працездатності.
На підставі теоретичного аналізу нами рекомендується введення у про-
граму фізичного виховання в ВУЗах наступних положень:
1. Концепція програми повинна будуватися на оздоровчій спрямо-
ваності фізичного виховання студентів. Метою програми з фізичного ви-
ховання у ВУЗі повинні бути не підготовка до складання державних тестів,
а підвищення рівня фізичного здоров’я студентів із використанням раціо-
нальної фізичної активності.
Основними завданнями програми фізичного виховання повинно бути:
• придбання знань із валеології та складових здорового способу
життя;
• навчання методики використання засобів фізичного виховання для
підвищення своїх функціональних спроможностей;
• навчання методики складання програм самостійних занять, щоб
мати можливість підтримувати свою фізичну активність у зрілому віці
• навчання методики самоконтролю за змінами, які відбуваються в
організмі, для визначення ефективності своїх занять.
2. Оцінка повинна враховувати комплекс знань у сфері фізичної куль-
тури й уміння їх використовувати для зміцнення свого здоров’я. Уміння і
бажання ними скористатися виражатиметься процесом прогресивних змін
в організмі, критеріями яких можуть бути зміни об’єктивних показників
функціонального стану, фізичної підготовленості і здоров’я у цілому.
3. Ведення студентами щоденника або листка фізичного здоров’я із
записами динаміки показників фізичного розвитку і фізичної підготовле-
ності, режиму рухової активності. Визначати свою добову і тижневу рухову
активність можна у годинах, хвилинах і зіставляти її рівень із нормами.
Відхилення від норми у бік зменшення розраховувати у відсотках як дефі-
10