НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. ГРУШЕВСЬКОГО ^ груШЕпсьто нан Серія ІСТОРІЯ, КРАЄЗНАВСТВО, АРХЕОЛОГІЯ Дмитро ЯВОРНИЦЬКИЙ ТВОРИ у 20 томах Головна редакційна колегія: Павло Сохань - головний редактор, Анатолій Бойко - заступник головного редактора, Світлана Абросимова - відповідальний секретар, Віктор Брехуненко, Іван Бутич, Ярослав Даіикевич, Микола Ковальський, Олександр Маврін, Володимир Мільчев, Юрій Мицик, Всеволод Наулко Запоріжжя 5П 7>МД£Л1-У 2006 Дмитро ЯВОРНИЦЬКИЙ Том 8 Київ — Запоріжжя 2006 ББК63.3 (4 УКР) Я 22 Серія “Історія, краєзнавство, археологія” започаткована у 2004 році. Затверджено Вченою радою Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Груиіевського НАН України До тому, який виходить у рамках серії “Історія, краєзнавство, археологія”, увійшла археографічна публікація Дмитра Яворницького “До історії Степової України”. Для науковців, краєзнавців, студентів гуманітарних факультетів, усіх тих, хто цікавиться історичним минулим України, зокрема запорізького краю. Редакційна колегія тому: Павло Сохань - головний редактор, Анатолій Бойко - заступник головного редактора, Володимир Мільчев - відповідальний секретар, Світлана Абросимова, Віктор Брехуненко, Олександр Маврін, Юрій Мицик ©Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського ISBN 966-7482-30-8 НАН України, 2006 ISBN 966-7482-62-6 (Т. 8) О Видавництво “Тандем-У”, 2006 Дмитро Іванович ЯВОРНИЦЬКИЙ 1855 1940 - Від редакційної колегії У восьмому томі двадцятитомного зібрання творів Дмитра Яворницького здійснено перевидання археографічної публікації Д. Яворницького “До історії Степової України” (Дніпропетровськ, 1929). Свого часу її появі сприяли кілька визначальних факторів, а саме - плідна організаційна та науково-дослідницька робота Д. Яворницького на посадах: керівника Катеринославської (Дніпропетровської) науково-дослідної кафедри (1922-1930); завідуючого Катеринославським губернським архівним управлінням (губархом) (1922-1924); директора Катеринославського (з 1926 р. - Дніпропетровського) історико-археологічного музею, а також його тісна співпраця з Історичною секцією ВУАН, очолюваною академіком М. Грушевським. Впродовж 1920-х років Д. Яворницький розробляв наукову тему: “Колонізація колишніх північних окраїн Вольностей запорозького козацтва”. Як завідувач Катеринославського губарху, вчений доклав велетенських зусиль щодо розшуку і порятунку місцевих архівів: часто на власні кошти звозив залишені на знищення тисячі документів з усієї губернії до історико- археологічного музею. Оскільки Д. Яворницький був визнаним фахівцем з історії запорозького козацтва, невипадково, що коли у ВУАН (серпень 1924 р.) постало питання про організацію Комісії по дослідженню Запорожжя і Степової України, саме до нього звернувся голова Історичної секції ВУАН академік М. Грушевський з проханням допомогти й взяти участь в роботі Комісії1. Впродовж наступних майже п’яти років Д. Яворницький займався відбором, впорядкуванням та підготовкою до друку представницької збірки першоджерел. Головним чином до збірки увійшли документи з церковних архівів запорізького краю, з архіву Катеринославської казенної палати й з приватних архівів. Переважна їх більшість була ним виявлена ще до Першої світової війни, зокрема під час його комплексних наукових експедицій у 1902-1905 рр. 1 Дніпропетровський історичний музей (ДІМ). - Відділ рукописів (ВР). - Ф. 10. - Арх-32202. 7 Разом із цим, збірка містить й документи, які надійшли значно пізніше. Зокрема, документ № 260, що надійшов від Г. Мартенса з Кічкасу (Ейнлаге), потрапив до Д. Яворницького не раніше 1927 р., коли велися археологічні розкопки на Дніпробуді. Документи №№ 262-263 надійшли у серпні 1928 р. від Стефана Леонтійовича Дроздова ( 1867-1933) - колекціонера з Білої Церкви2. В травні 1929 р. Д. Яворницьким було отримано дозвіл на видання збірки документів “До історії Степової України”. Хоча на титулі книги під роком видання значиться “1929”, фактично вона вийшла із друку лише наприкінці травня - на початку червня 1930 р. Відразу ж по виходу в світ збірка почала користуватися значним попитом у істориків, головне, з огляду на цінність вміщеного матеріалу. Як зазначав сам Д. Яворницький, більшість опублікованих документів становили копії, в той час як оригінали загинули у вирі воєнно-революційного лихоліття. Лише одиниці з опублікованих в збірнику “До історії Степової України” документів й до цього часу зберігаються в Дніпропетровському історичному музеї. Такими є: атестат П. Руденка 1771 р. (№ 18)3; документи про спорудження в Херсоні пам’ятника князеві Г. Потьомкіну (№ 262-263)4. Відтак, археографічна публікація Д. Яворницького вже майже вісімдесят років, як набула рис першоджерела. А оскільки сама вона вже давно є бібліографічною рідкістю, перевидання її дарує змогу новим поколінням дослідників власноруч доторкнутися до минувшини степового краю. * * afe Перевидання археографічної публікації Д. Яворницького “До історії Степової України” здійснено з урахуванням досвіду підготовки до друку вже виданих раніше томів Творів Д. Яворницького у 20-ти томах. Пропуски в порядковій нумерації документів, виявлені в публікації Д. Яворницького, було компенсовано шляхом присвоєння таким документам цифрових номерів попередніх, із доданням їм обом відповідних літер кириличної абетки. Заголовки документів перекладено українською. Правопис великих літер у антропонімах, топонімах, політонімах й титулах, а також й пунктуацію, наближено до сучасних норм. Мову підрядкових приміток Д. Яворницького збережено у максимально недоторканому вигляді. Малозрозумілі місця в текстах документів прокоментовано та позначено знаком *. Коментарі подано окремим розділом наприкінці книги. 2 Стародуб О. С.Л.Дроздов - фундатор Білоцерківського краєзнавчого музею // Проблеми збереження та відродження пам’яток історії та культури. - Біла Церква, 1994.-С. 23-25. 1 ДІМ.- ВР. - Ф. 23. - Арх-634/12. 2 ДІМ. - ВР. - Ф. 23. - Арх-384, 403. Ці документи надішли до Д. Яворницького з Білої Церкви від С. Дроздова, а до останнього потрапили з білоцерківського архіву графині О. Браницької (1754-1838) - небоги князя Г. Потьомкіна. 8 П'^О'ю п чгсу О Г '^п-' О П О Г> ^ О Г О О О С <^п~' П С Ч7ТУ П О 'от-' О Г Ч7ХУ О Ґ* члт' О Р 'кХ^г> Г* '^гЧ^Г) Р_У^О Г*І7Ч/І Оч:п^О §Ьс)с^<зЗгосйгосзЗгос^§©^го<з?госзЗгос5?гос^го<з?^(^госйгос^гостегос5?р5с^ 5га ОВД (£с5в) ОІ2£) сіс5£) оЗо£) 2С&£) (£25£) ес!5е) Є.с5£) (2І2£) £52£> 03з£> СіРЗ£) (252£) (252£) Сі? 5ф ос СІ/осчО СолЗ СллО СТхсчО СдлО СТіслО СллЗ Стисло СллЗ Слли СМЗ Слли СТЬхлО Слли Слли СдлЗ СІлілО $ш% £ % 9зсЄ ЖгР5 Ж95 Ш йізсй зІЗСЙ Ж8Б _ . ... .38Ж И До істори И £6% ^ * ЯзЖ Ц Степової України Ц Ззсіс з§& ш ш $щ ш ж8Є 98ж жж $32 3895 ш ш жзг Ш §886 СУ^/р лиип Г»УГС/0 ОУГС/П риХУП ПУТС/П лиид рииґ) риид РУТТ^ІЧ руто о поио лоил Г»УТС/р ПУУЦІ^ р\Т0>0 оУХСу'р 5(5 (Ус 5е) (зсре) СзезТ) С5с5«5 (7е555 С?с5е) (зс?© Сзср© С5с5Т) С5срв) (зсрТ) СзйЗе) Сзсре) Сзс5е) (зсре!) СзфІЗ (Ус 5р лс 5© §55© (2|5§ §35© е|5§ §35© (й8> §95© §|5© (У|§ (Ш© §|5§ 0Й§ е35§ §55© о&р <аЗ О/осчО «лг\« «лі\^ «Тіл« «пл« «Тісч« «лп « ^лгч^ «Тісч« «пп« «Тісч« «лг\^ «Тісл« ^7іс\«<^7аг^«7іс^^лг\0