ЗУНР, 1918-1923: Ілюстрована історія

267 Pages·62.277 MB·Ukrainian

by  Когутяк М. (ред.)

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Р
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ о
з
д
ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМЕНІ ІВАНА КУРАСА НАН УКРАЇНИ
і
л
І
ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ ІВАНА КРИП’ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ .
І
С
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Т
О
Р
ІНСТИТУТ ІСТОРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
И
Ч
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
Н
І
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ П
Е
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ І ПОЛІТОЛОГІЇ Р
1
.Е

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ І АРХЕОЛОГІЇ КАРПАТ ЕД
тУ
н
оМ
НАУКОВИЙ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
с
ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА оО
ц
ТА ІНСТИТУТУ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМЕНІ ІВАНА КУРАСА НАН УКРАЇНИ іаВ
лИ
ь
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА н З
иА
й
Х
р
оІ
зД
в
иН
тоО
к
~
з
аУ
хК
ід
Р
н
оА
у
кЇ
рН
а
С
ї
н
З А Х І Д Н О~ У К Р А Ї Н С Ь К А сЬ
ь
К
к
иО
х
зеЇ Н
Н А Р О Д Н А Р Е С П У Б Л І К А м
А
е
лР
ь
О
у
1918~1923 сД
клН
аО
д
і АЇ Р
в
сЕ
тС
р
оП
ІЛЮСТРОВАНА ІСТОРІЯ -
УУ
г
оБ
рЛ
щ
І
иК
нИ
и
«МАНУСКРИПТ – ЛЬВІВ»
ЛЬВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
2008 1
И Р
К о
І з
Л д
Б і
л
У І
П . І
С
С
Т
Е
О
Р
Р
Ї
О . И
Н WESTERN ЗАХІДНО Ч
Д Н
О І
П
Р
Е
А
UKRAINIAN УКРАЇНСЬКА Р
Н 1
ОЇ ини . ЕЕД
Кщ тУ
н
Ьр оМ
Сго NATIONAL НАРОДНА соО
Но-У ціаВ
АЇр лИ
т ь
Рс н З
КАв ийА
Уді REPUBLIC РЕСПУБЛІКА рХ
О~ла озвІД
ІДНль у ск 1918 . 1923 1918 . 1923 иток зНО~
Хе аУ
ЗАзем хіднКР
И х оА
Вьки укрЇН
Ос аС
н їн
Маї сЬ
ДУукр ькиКО
о х
Едн зеЇ Н
Рхі мА
Еа е
з лР
П ь
І ок уО
Нит сД
Чв клН
з
Ио аО
р д
Рй і АЇ Р
Ои в
СТльн стрЕС
а оП
л І. Ісоці -УгоУБ
діно рЛ
озЕт щиІК
Р. нИ
1 и
“MANUSKRYPT-LVIV” «МАНУСКРИПТ – ЛЬВІВ»
LVIV – IVANO-FRANKIVSK ЛЬВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
2 2008 2008 3
УДК 94 (477.8) п1918- Рекомендувала до друку вчена рада Прикарпатського націо- ЗМІСТ
1923 рр. (084.1) нального університету імені Василя Стефаника
ББК 63.3 (4укр 3) Я6
Ювілейне ілюстроване видання, присвячене 90-й річниці утворення
И Р
Західно-Української Народної Республіки, стало результатом творчої
К о
співпраці великого колективу вчених вищих навчальних закладів і на-
І з
Л К 88 укових установ Івано-Франківська, Львова, Києва, Чернівців, Тернополя, д
Б ВСТУП ................................................................................................................................................................................................................6 і
ЗУНР, 1918–1923: Ужгорода. Книга є спробою сучасного осмислення важливих, складних л
ПУ ІЛльювсівт р–о Іввааннао -історія. і суперечливих сторінок історії українського національного державот- РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ І. І
ворення ХХ століття, певного узагальнення здобутків української іс- С
С Франківськ: Ману- 1. Етносоціальний розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини........................................................................24
Е скрипт – Львів, 2008. – торіографії у вивченні цієї тематики за роки незалежності України. Т
Р 524 с.; іл. Автори прагнули охопити всі основні аспекти минулого ЗУНР – від 2. Українське національне відродження 1848-1914 років О
передумов, революційного зриву, внутрішньополітичного курсу, міжна- Галичина...........................................................................................................................................................................................................38 Р
Ї
О родного становища держави та визвольної боротьби за її відновлення Буковина..........................................................................................................................................................................................................56 И
Н до національних, економічних, соціальних і культурних процесів, а та- Закарпаття......................................................................................................................................................................................................72 Ч
Д кож повсякденного життя й побуту місцевого населення в 1918–1923 3. Український визвольний рух у роки Першої світової війни (1914-1918)...........................................................................................82 Н
О роках, розкрити досліджувані проблеми через призму фотодокументів І П
Р та іншого оригінального, автентичного ілюстративного матеріалу. РОЗДІЛ ІІ. ВЕЛИКИЙ ЗРИВ Е
А
Для студентів, викладачів, науковців, учителів, учнів, а також тих, 1. Листопадовий чин.......................................................................................................................................................................................120 Р
Н 1
ОЇ ини хто цікавиться історією рідного краю 23.. РБеовроолтюьбцаій ункі рпаодїніїц ніав БЗуаккоаврипнаі т1т9я1 з8а р соокбу.о..р..н..у.. .У..к..р..а..ї.н..с..ь..к..у.. д..е..р..ж...а..в..у.. в.. .1..9..1..8..-..1..9..1..9.. .р..о..к.а...х.... Г..у..ц..у..л..ь..с..ь..к..а.. р...е..с..п..у..б..л..і.к.а......................................................115462 . ЕЕД
Кщ Автор ідеї, головний редактор 4. Український соборницький рух на Лемківщині в 1918-1919 роках...................................................................................................164 тУ
Ьр і керівник авторського колективу ноМ
Сго Микола Кугутяк РОЗДІЛ ІІІ. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА соО
Но-У Технічний керівник проекту 1. Органи влади, управління та самоврядування.......................................................................................................................................172 ціаВ
АЇр Петро Мелень 2. Законодавча і нормотворча діяльність..................................................................................................................................................182 лИ
т ь
КРАвс Координатор проекту 34.. РФеінфаонрсмовуав апнонляіт еиккоан тоам грікоиш...о..в..и..й.. .о..б..і.г. ...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................210922 ний ЗА
Уді Іван Монолатій 5. Партійно-політичне життя.......................................................................................................................................................................214 рХ
НО~у скла РВеікдтоаркц Аійннуаш ркаедвиач:ус, Микола Вегеш, Максим Гон, Володимир Грабовецький, 67.. ПЗлоулкітаи ЗкУаН щРо ід УоН нРа .ц..іо...н..а..л..ь..н..и..х.. м..е..н..ш...и...н........................................................................................................................................................................................................................................................................................................223288 озвитоІДНО
Дь Дмитро Данилюк, Олександр Добржанський, Олег Жерноклеєв, Олександр 8. Столиці ЗУНР - Львів, Тернопіль, Станиславів....................................................................................................................................256 к ~
ХІел Карпенко, Орест Красівський, Микола Кугутяк, Микола Литвин, Василь Мар- 9. Збройні сили................................................................................................................................................................................................276 заУ
ЗАзем чПуакн, чПуек,т рОол Мекеслаенндьр, РІгеоєрн От,л Пійентирко, БФоегддоарнч Оакс,т Сафтеіпйачунк Х, Мориокбо,л Ма иПраолні йЧчеурк,е Мпаанйи н РОЗДІЛ ІV. МІЖНАРОДНИЙ КОНТЕКСТ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ: хіднКР
И х ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ТА ВІЙСЬКОВІ АСПЕКТИ оА
Вьки РСеедрагікйц Аійднаам коовлиечг,і яП:етро Арсенич, Оксана Баран, Лілія Бурачок, Василь 1. Зовнішня політика......................................................................................................................................................................................292 укрЇН
Ос 2. Українсько-польська війна 1918-1919 років...........................................................................................................................................320 аС
н Бурдуланюк, Микола Вегеш, Володимир Великочий, Микола Вітенко, Богдан їн
Маї Гаврилів, Тамара Галицька-Дідух, Максим Гон, Володимир Грабовецький, сЬ
ДУоукр ІДгоорб рГжуарнаскь, кДимйи, тЮрор іДй аДноивлгюанк,, СОелреггі йЄ Дгреершевій’я, нОклое, гІ вЖане рДняочкилшеєивн,, ООллееккссааннддрр Р1.О РЗумДуІЛнс Vь.к аН оАкЦупІОацНіяА БЛуЬкоНвОин-ВиИ й ПЗВокОуЛттЬяН...А.. .Б...О...Р..О...Т...Ь..Б...А.. .У...К..Р...А..Ї.Н...Ц...І.В.. .(..1..9..1..9..-.1...9..2..3..).........................................................................348 ькихКО
Едн Карпенко, Лариса Кобута, Степан Кобута, Володимир Комар, Андрій Королько, 2. Політика Польщі в Галичині.....................................................................................................................................................................360 зеЇ Н
Рхі Петро Костючок, Орест Красівський, Володимир Кройтор, Микола Кугутяк, 3. Боротьба за відновлення української держави....................................................................................................................................374 мА
Еа Микола Лазарович, Микола Литвин, Ігор Любчик, Олександр Марущенко, е
з лР
П Василь Марчук, Іван Миронюк, Катерина Мицан, Андрій Міщук, Іван ь
І ок Монолатій, Михайло Москалюк, Олег Павлишин, Михайло Паньків, Май РОЗДІЛ VІ. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ уО
Нит Панчук, Ігор Пилипів, Ігор Райківський, Олександр Реєнт, Михайло Сигидин, 1. Освітня політика.........................................................................................................................................................................................398 сД
Чзв Ігор Соляр, Петро Федорчак, Степан Хороб, Ігор Цепенда, Мирон Черепанин, 2. Державно-церковні відносини..................................................................................................................................................................410 клН
Иро Лілія Шологон, Тадей Яценюк 3. Наука.............................................................................................................................................................................................................422 адО
Рй 4. Література....................................................................................................................................................................................................426 і АЇ Р
Ои Рецензенти: в
СТльн Леонід Зашкільняк – доктор історичних наук, професор 56.. ТВеиадтарв.н..и..ц...т.в..а.....................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................444402 стрЕС
л І. Ісоціа (СІнтсетпиатну тМ уаккраарїчнуокз н–а двоскттвоар і місетноір Іивчанниах К нраиупк’,я пкервоифчеас НорАН України), 78.. МЖуизвиочпниес ж. Сиктутял.ь..п..т.у..р..а...................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................444584 о-УгоПУБ
діно (Львівський національний університет імені Івана Франка), 9. Українська преса.........................................................................................................................................................................................458 рЛ
Роз. Ет О(Інлсеткистаунтд ірc тРоурбіїл Уькорва –їн дио НктАоНр Уісктроарїинчин),их наук, професор 1101.. ЩЗУоНдРен ун пиайм п’яотбкуатх.. і.с..т..о..р..і.ї. і. к.у..л...ь..т.у..р..и..................................................................................................................................................................................................................................................................................................................448700 щинІКИ
1 и
Федір Турченко – доктор історичних наук, професор ПІСЛЯМОВА..................................................................................................................................................................................................504
(Запорізький національний університет)
Резюме..............................................................................................................................................................................................................506
Джерела до історії ЗУНР..............................................................................................................................................................................510
© «МАНУСКРИПТ – ЛЬВІВ» Бібліографія ЗУНР.........................................................................................................................................................................................515
4 ISBN 978-966-2067-01-9 © Автори текстів Іменний покажчик................................................................................................................................................................................................ 5
ВСТУП
К
ожна держава, як і кожна людина,
має свій день народження, свою біографію
і свій життєвий літопис. За українським
історичним календарем цього року
відзначаємо 90-ліття від часу створення
Західно-Української Народної Республіки
(ЗУНР), української держави, що виникла
на західноукраїнських землях у буремні часи
закінчення Першої світової війни. Війни,
жертвами якої стали не тільки мільйони лю-
дей, але й великі європейські імперії. Війни,
наслідки якої спричинили зміну політичної
карти Європи, появу на політичній арені но- дарем на своїй землі, сам собі сувереном”. Про історію Західно-Української джерелознавчу цінність, оскільки, крім ма-
вих державних утворень. Підтверджуючи рішучість на реалізацію Народної Республіки є чимало літератури, теріалу мемуарного характеру, у них вико-
Військово-політичний крах Російської українським народом своїх національно- різнопланової за широтою проблематики, ристано широке коло різноманітних дже-
імперії активізував національно-політичне державницьких прагнень, 13 листопада формою і жанром: від газетної публіцистики рел, багато з яких, на жаль, безповоротно
життя багатьох пригноблених народів, а УНРада прийняла Тимчасовий Основний і фрагментів в окремих виданнях до втрачені. Притаманний цим працям деякий
також і 30-мільйонного українського, який Закон, у якому визначалися назва держа- монографій та колективних праць. Водночас суб’єктивізм зумовлений особливостями
під синьо-жовтими знаменами проголосив ви – Західно-Українська Народна Республі- слід зазначити, що в історичній літературі їхнього написання: вони мають наполови-
утворення Української Народної Республіки ка, її територія, верховенство народного су- трапляються не лише неоднозначні, а й ну мемуарний, наполовину дослідницький
(УНР). Державотворчий порив наддніпрян- веренітету, державні атрибути. Усі ці події принципово відмінні, інколи діаметрально характер, відображають прагнення авторів
ських українців став для чотирьох мільйонів склали зміст та основу поняття Листопадо- протилежні трактування історії ЗУНР. Це обґрунтувати власне бачення історичних
українців Східної Галичини, Північної Буко- вої національно-демократичної революції, можна пояснити не лише різними світо- подій, свою роль у них. Передусім це пра-
вини і Закарпаття політичним орієнтиром у у результаті якої постала ЗУНР. глядними та методологічними підходами, ці провідного державного і політичного ді-
справі розв’язання питання національного Період існування ЗУНР – це період по- політичними симпатіями її дослідників, яча ЗУНР К. Левицького “Великий зрив”
самовизначення, прикладом для реалізації стійної боротьби. Боротьби з розрухою та але й панівними для багатьох істориків ра- та “Історія визвольних змагань галицьких
програмних цілей політичних партій. Неза- соціально-економічним занепадом краю. дянської доби ідеологічними постулатами. українців з часу світової війни 1914–1918”. У
лежно від власних політичних чи ідеологіч- Боротьби за реалізацію державницької Навіть сьогодні є різні оцінки та розуміння них не тільки висвітлено основні події під-
них симпатій дедалі чіткіше у виступах укра- ідеї всупереч демагогії, соціальному попу- феномену ЗУНР у загальному контексті готовки, проведення та результатів рево-
їнських політиків утверджувався постулат лізму. Боротьби проти зовнішньої агресії національно-визвольних змагань україн- люційного захоплення влади українцями в
української держави як реальної мети укра- з боку Польщі, Румунії, Чехословаччи- ського народу в 1917–1920 роках. листопаді 1918 року, але й роль та місце Укра-
їнського національно-визвольного руху на ни. Боротьби за рівноправність власного Процес вивчення історії Західно- їнської національно-демократичної партії у
теренах Австро-Угорської монархії. І коли представництва на міжнародній арені, за Української Народної Республіки, яким здійсненні національно-демократичної ре-
осінь 1918 року стала завершальним хро- право бути господарем на своїй землі. На- займалися українські дослідники, відображає волюції та розбудові ЗУНР. Автор подає
нологічним акордом Габсбурзької імперії, скільки ця боротьба могла бути успішною, основні тенденції розвитку української істо- характеристику позицій провідних членів
19 жовтня 1918 року новоутворений пред- наскільки дії керівництва республіки праг- ричної науки і в радянський час, і в умовах партії щодо визначення стратегії політичної
ставницький орган українців – Українська матичними і раціональними, наскільки становлення новітньої національної дер- діяльності в умовах краху Австро-Угорської
Національна Рада (УНРада) проголосив міжнародна політична кон’юнктура спри- жавності, а також зарубіжної україністики. імперії, методів здобуття української дер-
на українських етнічних землях створення ятливою – все це зараз можна осмислити за Хронологічно розвиток досліджень з істо- жави, ролі націонал-демократів у форму-
Української держави. допомогою умовного способу. Однак Істо- рії ЗУНР простежується від часів існування ванні органів державної влади та управ-
п Внаслідок національного повстання рія, як процес, умовного способу не визнає. цього державного утворення до наших днів. ління, реалізації соборницької ідеї. Серед В
у 1 листопада 1918 року влада у Східній Га- Вона розвивається за своєю внутрішньою Першими історичними розвідками, у яких інших робіт варто виокремити праці і га- с
т личині та Буковині перейшла до рук укра- логікою і прийдешнім поколінням залиша- була зроблена спроба за “гарячими сліда- лицьких діячів, і наддніпрянців. Це: “Гали- т
с їнців. Відновлення на західноукраїнських ється знати, глибоко вивчати та розуміти ми” розкрити механізм утворення, держав- чина в рр. 1918–1920” М. Лозинського, “На у
В землях української державності стало іс- результати цього розвитку, тобто все те, ного будівництва та функціонування ЗУНР, народній службі” І. Макуха, “Листопадові п
торичною віхою, про що недвозначно було що називаємо власною історією, історією є праці безпосередніх її діячів та учасників. дні 1918 р.” О. Кузьми, “Листопадова ре-
заявлено у відозві УНРади до всіх укра- свого народу, держави, історією України. Опубліковані у 1920–1930-х роках в УРСР, волюція. З моїх споминів” Д. Паліїва, “Від
їнців: “По п’ятьсот сімдесять і осьми лі- Цьому і присвячена ця книжка, пізнанню Польщі, інших державах у формі окремих легенд до правди” Л. Цегельського, “Дер-
тах неволі, упокорення і наруги, став Ти, окремого яскравого явища загальноукра- статей, ювілейних заміток у періодичній жавний лад на Західній Области Україн-
6 Український народе, знов сам собі госпо- їнського літопису. пресі, брошур, спогадів, вони мають значну ської народної республіки” М. Чубатого, 7
“За українську справу. Спомини” А. Кравса, політичних сил, ступінь їхньої впливовості. щі, Росії і Заходу: 1772–1918”. У них упер- Достатньо академічною виглядає
“Україна у боротьбі за державність” О. Удо- Достатньо критично оцінюючи професійні ше в українській історіографії розкрито вміщена у другому томі “Енциклопедії
виченка, “Чорні рядки” А. Чайковського, та мобілізаційні якості провідників західно- особливості партійно-політичної системи українознавства” стаття про ЗУНР, у якій,
“Відродження нації” В. Винниченка, “Істо- української держави, В. Кучабський все ж ЗУНР, роль і місце різних політичних сил у на відміну від тогочасних радянських видань
рія України 1917–1923 рр.” Д. Дорошенка, відзначав консолідацію зусиль всього гро- суспільному житті молодої держави. енциклопедичного і довідкового характеру,
“Українська Революція: Замітки і матеріали мадянства, зрілість та жертовність пред- Низка публікацій присвячена конкрет- було подано виважений історичний матері-
до історії української революції” П. Хрис- ставників різних соціальних груп. На його ним подіям чи епізодам державного існуван- ал і водночас уникнуто ідеологічних оцінок
тюка та інших. Як політичні та військові ді- переконання, основною причиною поразки ня ЗУНР, провідним учасникам. Це книги подій, відображено коротку бібліографію.
ячі, вони були причетні до становлення та ЗУНР був зовнішній чинник, небажання то- про листопадові події М. Гуцуляка “Перший Інформативно змістовними є подані в інших
існування ЗУНР і УНР, мали вплив на по- гочасних політичних лідерів Європи визна- листопад 1918 р. на західних землях Украї- томах цієї енциклопедії статті та матеріали
літику обох держав. Аналіз та оцінки дра- ти та врахувати державницький потенціал ни”, С. Волинця “Предвісники і творці Лис- про державні органи та діяльність УНРа-
матичного періоду існування ЗУНР та УНР, західних українців. топадового Зриву”, праця М. Заклинського ди, Державного Секретаріату ЗУНР, їхні
що здійснили ці автори, відображені через Із приєднанням західноукраїнських зе- про керівника листопадового збройного по- законодавчі акти, відносини ЗУНР і УНР,
призму функціонування державних систем мель у 1939–1940 роках до СРСР та встанов- встання “Дмитро Вітовський”. адміністративно-територіальний устрій, на-
двох українських республік, взаємодії та ленням у Західній Україні радянської влади Про яскраві сторінки боротьби за ведено біографії окремих керівників та по-
організації обопільних політичних, військо- майже всі активні учасники боротьби за національно-державне визначення закар- літичних діячів держави.
вих, дипломатичних зусиль, подолання або національне визволення були репресовані, патських українців у 1918–1919 роках йдеть- Тематика ЗУНР була також у полі зору
ж загострення внутрішніх суперечностей і а сама історія західноукраїнського визволь- ся у працях М. Мушинки “Лицарі волі” С. Витвицького, О. Назарука, С. Томашів-
протистоянь між лідерами тощо. Зокрема у ного руху поставлена поза законом, неми- та З. Кудея “Гуцульська Республіка”. Ме- ського, П. Феденка та інших українських
названій праці М. Лозинського досліджено лосердно фальсифікована. муарний характер має робота активного дослідників. У другій половині ХХ століт-
передумови революційних подій на західно- Тому процес емпіричного та історіософ- учасника Гуцульської Республіки в Ясіні тя помітний вклад в дослідницьку роботу
українських землях, окреслено основні вуз- ського осмислення історії ЗУНР взяли на С. Клочурака “До волі”. Схожа за жанром щодо вивчення історії ЗУНР, історіософ-
лові моменти українсько-польського вій- себе представники української діаспори, які та характером праця керівника Вислоць- ське осмислення її уроків внесли В. Верига,
ськового протистояння, у хронологічному в різні роки опублікували чимало наукових кої (Лемківської) республіки П. Шпильки Т. Гунчак, І. Лисяк-Рудницький, І. Нагаєв-
порядку подано процес становлення україн- та науково-популярних праць. Варто ви- “Визвольні змагання Східної Лемківщини в ський, І. Хома. Так представники україн-
ської державності, прийняття керівництвом окремити працю І. Макуха. Автор аналізує 1918 році”. ської наукової діаспори прагнули заповнити
важливих політичних рішень, наголошено діяльність політичних партій доби ЗУНР, їх У 1957 році за сприяння колишнього той вакуум, який виник внаслідок однобіч-
на зусиллях галичан щодо здійснення со- провідників, подає структуру уряду, харак- хорунжого Українського Січового Стріле- них та упереджено-негативних підходів ра-
п борницьких прагнень та об’єднання двох теризує основні внутрішньо- та зовнішньо- цтва Д. Микитюка вийшла книжка спогадів дянської історіографії, що на догоду мето- В
у українських держав. політичні акти Української Національної старшин та стрільців армії ЗУНР “Україн- дологічним та ідеологічним критеріям не с
т Концептуальністю викладу матеріалу, Ради і Державного Секретаріату ЗУНР. ська Галицька Армія. У 40-річчя її участі у помічала або ж свідомо перекручувала іс- т
с оригінальністю висновків та узагальнень І сьогодні мають непересічну історичну визвольних змаганнях”. В ній порушено до- торичну дійсність. у
В п
відзначаються дослідження історії ЗУНР цінність праці М. Стахіва “Західна Україна статньо широкий спектр питань військового Проблему історії ЗУНР в Українській РСР
В. Кучабського. В аналітичних статтях в державнім будівництві та обороні. Нарис будівництва в молодій державі, розгортан- практично не досліджували, а її висвітлення
він подав загальний аналіз партійного, со- історії державного будівництва та збройної ня бойових дій на українсько-польському у контексті загальноісторичних подій в уза-
ціального та національного складу пред- і дипломатичної оборони 1918–1923 рр.”, а фронті, подано чимало цікавих фактів про гальнювальних історичних працях, підруч-
ставників державних органів, розстановки також “Західна Україна та політика Поль- учасників тих подій. никах і навчальних посібниках пропускали
8 9
як неістотне, або фальсифікували, кваліфі- І хоч сам автор тоді насамперед прагнув жений у брошурі В. Маланчука “Історія Із розгортанням процесів демократич-
кували однозначно як контрреволюційний об’єктивно розкрити характер історичної однієї зради”, в узагальнювальних працях ного й національного відродження, здобут-
заколот. Утворення ЗУНР у тогочасній епохи, не переслідуючи якихось політичних “Нариси історії Комуністичної партії Укра- тям Україною незалежності в історіографії
радянській історіографії пояснювали не чи ідеологічних цілей, після виходу статті у їни” та “Історії Української РСР”. Типова ЗУНР почався новий етап. Характерни-
інакше як реакційне явище, як захоплен- світ він на довгий час став об’єктом прискі- для тих часів оцінка ЗУНР у “Радянській ми для початку 1990-х років були публіка-
ня влади у Східній Галичині українською пливої уваги і компартійних органів, і “пра- енциклопедії історії України” була дале- ції окремих документів, серії нарисів про
буржуазією, яка скористалася розвалом вильних” істориків. Адже за своєю суттю під- кою від наукового аналізу та навіть від визначних діячів, багато публіцистичних
Австро-Угорської імперії, щоб встановити ходи О. Карпенка не вкладалися в радянську публіцистичної зваженості. У ній ішлося, матеріалів історії ЗУНР. Зокрема у пресі
своє панування. Такий підхід був зумовле- інтерпретацію цього історичного періоду. що Західно-Українська Народна Республі- опубліковано чимало розвідок про прези-
ний загальним станом розвитку радянської Розв’язана в наукових установах, на шпаль- ка – маріонеткова держава, створена укра- дента УНРади Є. Петрушевича, першого
історичної науки, панівними у ній догмами і тах періодичних чи наукових видань кампа- їнськими буржуазними націоналістами в керівника уряду К. Левицького, державно-
стереотипами, що не сприяло об’єктивному нія голобельщини не мала нічого спільного листопаді 1918 року на території Східної Га- го секретаря військових справ Д. Вітовсько-
вивченню та висвітленню подій. з поняттям наукової критики і була відвер- личини під час розпаду Австро-Угорської го, про старшин УСС та УГА Г. Коссака,
У другій половині 1950-х років, в умовах тим ідеологічно-політичним тиском на авто- імперії. Лідера ЗУНР Є. Петрушевича ха- О. Микитку, І. Куровця, П. Франка та інших.
початку так званої суспільно-політичної “від- ра. Сам О. Карпенко, несподівано для своїх рактеризували як запеклого буржуазного Більшість статей, за окремими винятками,
лиги”, львівський дослідник Олександр Кар- опонентів, не спішив каятися чи “посипати націоналіста, який проводив політику свого мала публіцистичний характер, спиралася
пенко висловив власне трактування досліджу- голову попелом”. За оцінкою відомого за- уряду в інтересах капіталістів і поміщиків, на обмежене коло історичних джерел і пе-
ваних подій, яке йшло у розріз з існуючими океанського українського історика Я. Пе- борючись проти революційного руху. реважно дублювала уже відомі факти. Та
методологічними оцінками. На республікан- ленського: “... Карпенко став першим на За рамки наведених подібних оцінок до- це спричинило посилену увагу до ЗУНР як
ській науковій конференції у м. Львові 1956 р. Україні істориком після Грушевського, який слідники, як правило, не виходили. При об’єкта вивчення.
він запропонував оцінити листопадові події в даному випадку не став “піддавати себе цьому за ідеологічними штампами за- Серед перших спроб подати нове, відмін-
1918 р., в результаті яких й утворилася ЗУНР, самокритиці”, або ж “виправляти свої влас- мовчували законотворчу діяльність уряду не від радянських штампів бачення історії
як національно-демократичну революцію, ні помилки”, а пішов так далеко, що кинув ЗУНР, трагедію українсько-польської війни ЗУНР були статті львівських дослідників
складову загальнодемократичної революції виклик партії повтором своїх тверджень, по- 1918–1919 рр., вилучали або таврували іме- С. Макарчука “Республіка, що обрала по-
в Австро-Угорській державі, внаслідок якої даних ним у статті. Це викликало величезне на політичних й військових діячів. Звичною разку”, С. Лилика “ЗУНР: біла пляма історії
розвалилася ця імперія. Продовження такого обурення серед істориків, покірних партії”. практикою було обмеження в доступі до ар- України”, праця М. Литвина і К. Науменка
підходу науковець подав у великій статті “До Зрозуміло, що показова для всіх кампанія хівних джерел, що зберігались у спецфон- “Історія галицького стрілецтва”.
питання про характер революційного руху в проти О. Карпенка була одним із факторів дах. Їх не використовували, практично не Згодом, завдяки доступу до документів
п Східній Галичині в 1918 р.” (вийшла 1957 р. остаточного унеможливлення дослідження вивчали дослідники. Національного архівного фонду України, В
у у науковому збірнику “З історії західноукра- історії ЗУНР за радянських часів. Спроби Тематика ЗУНР була вилучена із на- можливості користуватися матеріалами с
т їнських земель” Вип. 1.), у якій показав істо- зачепити це питання в контексті інших нау- вчальних програм історичних спеціальнос- архівів зарубіжних країн (Російської Феде- т
с ричні передумови, характер, рушійні сили й кових проблем, що робили окремі дослідни- тей у вищих навчальних закладах України. рації, Австрії, Італії, Німеччини, Польщі) у
В п
хід революційного процесу на західноукраїн- ки радянського періоду: М. Кравець, С. Ма- За висловом С. Макарчука, можна було за- створювалася необхідна джерельна база
ських територіях, стверджував, що в листопа- карчук, Ю. Сливка, наштовхувалися на стіну кінчити історичний факультет Львівського для відтворення наукової історії ЗУНР. Як
ді 1918 року загальнонаціональне повстання цензури та партійно-ідеологічні висновки. університету і не знати про Листопад 1918 наслідок, з’явились перші наукові публіка-
у Східній Галичині переросло в національно- Офіційний погляд радянської історич- року. Ця тема в радянський період була під- ції. Характерним для них стало прагнення
демократичну, народну революцію. ної науки на історію ЗУНР був відобра- дана негласній ідеологічній анафемі. знайти нові підходи до висвітлення історії
10 11
ЗУНР, які ґрунтуються на переосмисленні уваги приділено військовому будівництву та кочого, Т. Галицької-Дідух, Я. Дашкевича, ність. У працях О. Красівського проаналізо-
уже відомих і введених у науковий обіг но- перебігу подій українсько-польського воєн- С. Дерев’янка, О. Добржанського, О. Жер- вано польсько-українські відносини в кон-
вих джерел. ного протистояння. ноклеєва, О. Калакури, М. Кравчука, тексті військово-політичного протистояння.
До 75-річного ювілею ЗУНР з великою Останній аспект з історії ЗУНР усесто- О. Красівського, М. Кугутяка, В. Кульчиць- Нового методологічного й концептуального
теоретичною статтею “Листопадова 1918 р. ронньо вивченний та висвітленний у ґрун- кого, В. Литвина, Ю. Макара, С. Макарчука, звучання набуло історіографічне осмислен-
національно-демократична революція на за- товному монографічному дослідженні О. Павлишина, М. Панчука, І. Райківського, ня проблеми ЗУНР у працях С. Макарчука,
хідноукраїнських землях”, виступив професор М. Литвина “Українсько-польська війна О. Реєнта, О. Рубльова, Ю. Сливки, Б. Тищи- Ю. Сливки, А. Панчука. Участь представ-
Прикарпатського університету ім. В. Стефа- 1918–1919 рр.”, де на основі залучення ве- ка та інших. ників УСДП у творенні ЗУНР висвітлено в
ника О. Карпенко. Того ж 1993 року вийшла личезного масиву джерельного матеріалу М. Кугутяк у працях “Галичина: сторінки присвяченій політичній біографістиці моно-
і узагальнювальна праця Б. Тищика й О. Ві- з архівів України, Польщі, Австрії, Росії та історії” та “Українська націонал-демократія графії О. Жерноклеєва та І. Райківського.
вчаренка “Західно-Українська Народна Рес- інших країн докладно проаналізовано вій- (1918–1929)” приділив значну увагу переду- Тематика ЗУНР знайшла своє відобра-
публіка: 1918–1923 рр.”, автори якої впер- ськове будівництво ЗУНР, причини, харак- мовам виникнення та функціонування ЗУНР, ження в працях дослідників академічних
ше зробили спробу по-новому висвітлити тер, перебіг війни, основні військові події, її партійно-політичній системі, ролі та місцю наукових установ – Інституту історії НАН
державно-правові аспекти виникнення і ді- наслідки цього збройного конфлікту, що політичних партій, особливо Української України, Інституту політичних і етнонаці-
яльності ЗУНР. призвели до поразки ЗУНР. М. Литвин про- націонал-демократичної партії, в процесах ональних досліджень імені І. Кураса НАН
Дев’яності роки ХХ століття були періодом довжує працювати над проблематикою во- державотворення. Він переконливо довів, України, Інституту українознавства іме-
значної дослідницької уваги до проблемати- єнної історії ЗУНР, що знайшло своє відо- що УНДП як центристська політична сила ні І. Крип’якевича. Зокрема, О. Реєнт і
ки ЗУНР, унаслідок якої появилося чимало браження у новій праці автора, присвяченій посіла провідне місце в державних структу- О. Рубльов висвітлили розвиток державот-
праць наукового та науково-популярного українським військовоначальникам та гене- рах ЗУНР, націонал-демократи уособлю- ворчих процесів на західноукраїнських зем-
характеру. Із узагальнювальних праць слід ралітетові періоду національно-визвольних вали державну владу, політичний курс якої лях у період Української революції в десято-
виокремити книжку професора Львівсько- змагань 1917–1920 років. був спрямований на розбудову державнос- му томі історичної серії “Україна крізь віки”.
го національного університету ім. І. Фран- Суттєву роботу щодо систематизації та ті, утвердження демократії, збереження Проблема історії ЗУНР відображена і в чо-
ка С. Макарчука “Українська Республіка характеристики джерельної бази до вивчен- стабільності та послідовності в суспільно- тиритомнику В. Литвина, присвяченому іс-
галичан”. У ній висвітлено історію укра- ня історії ЗУНР здійснив прикарпатський політичному житті, забезпечення громад- торії української державності у ХХ столітті.
їнського національно-визвольного руху в дослідник В. Великочий. У його монографії ського миру та злагоди. Правові аспекти дер- Роль та місце представників західноукраїн-
Австро-Угорщині, що привів до створення праці “Джерела до вивчення державного жавотворення, специфіка функціонування ської інтелігенції – безпосередніх учасників
УНРади та проголошення ЗУНР, розгля- будівництва в ЗУНР” значно розширено вищих органів ЗУНР, становлення судової творення ЗУНР, у політичних та культурних
нуто питання державного і військового бу- діапазон джерелознавчого вивчення питань та правоохоронної системи республіки були процесах України проаналізував у новій пра-
п дівництва, хід українсько-польської війни державотворення, по-новому подано трак- предметом розгляду Б. Тищика і В. Куль- ці О. Рубльов. Проблема соборності укра- В
у 1918–1919 рр., причини поразки Української тування багатьох відомих документів, вве- чицького. Чернівецький історик О. Доб- їнських земель, єдності прагнень українців с
т Галицької Армії. Велику увагу звернено на дено в науковий обіг раніше невикористані ржанський на новому документальному неодноразово були в центрі уваги учасників т
с реалізацію ідеї соборності, що втілилася у матеріали. Його ж перу належить і доку- матеріалі розкрив обставини утворення та конференцій та круглих столів в Інституті у
В п
пам’ятному історичному Акті Злуки. ментальний нарис про Д. Вітовського. діяльності українських політичних партій, ак- політичних і етнонаціональних досліджень
Схожа за характером розкриття теми Проблема ЗУНР як складова праць з тивізацію національно-політичного руху, ви- імені І. Кураса НАН України. Драматичні
праця дослідників М. Литвина і К. Науменка історії західноукраїнських земель знайшла зрівання та розгортання революційних про- сторінки 1918–1919 років широко відображе-
“Історія ЗУНР”. У ній теж проаналізовано своє відображення у дослідженнях багатьох цесів на землях Північної Буковини, участь ні в академічному тритомному виданні львів-
основні аспекти історії республіки, багато українських авторів: О. Вівчаренка, В. Вели- буковинців у боротьбі за українську держав- ських науковців “Історія Львова”.
12 13
Олександр Карпенко –
доктор історичних
наук, професор. Понад
50 років присвятив
дослідженню історії
ЗУНР
Важливими етапами вивчення історії ЗУНР університету імені Василя Стефаника, який ділено значну увагу специфіці соціально- і суспільно-політичним процесам (том 3
стали проведені за ініціативи вчених При- очолював доктор історичних наук, профе- економічного й національно-культурного у двох книгах). На черзі вихід четвертого
карпатського університету ім. В. Стефаника, сор О. Карпенко. Його співробітники впро- розвитку. Достатньо скрупульозно просте- тому, присвяченого збройним силам та вій-
Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича довж десятка років ґрунтовно вивчали іс- жено діяльність уряду ЗУНР за кордоном, ськовій діяльності ЗУНР та п’ятого – про
НАН України, Львівського університету торію ЗУНР. Під керівництвом професора його зусилля з відстоювання інтересів укра- зовнішню політику уряду ЗУНР у 1918–1923
ім. І. Франка в Івано-Франківську і Львові О. Карпенка був сформований авторський їнського народу перед лідерами тогочасних роках.
міжнародні наукові конференції, присвячені колектив із вчених-істориків і правників європейських держав. До вшанування 80-літнього ювілею про-
75-й (1993), 80-й (1998) та 85-й (2003) річни- Прикарпатського та Львівського універси- Завдяки подвижництву та наполегливос- фесора О. Карпенка 2001 року вийшов
цям ЗУНР. Вони привернули увагу науково- тетів для написання комплексного моно- ті професора О. Карпенка йому вдалося спеціальний випуск наукового і культурно-
го світу до цієї проблематики, відіграли важ- графічного дослідження з історії ЗУНР. Це опрацювати невідомий досі в науковому просвітницького краєзнавчого часопису
ливу роль в її популяризації. Адже в роботі В. Великочий, О. Вівчаренко, С. Дерев’янко, обігу архівний масив з Колекції документів “Галичина”, що видають у Прикарпатсько-
конференцій взяли участь десятки відомих та О. Жерноклеєв, О. Карпенко, М. Кугутяк, і матеріалів ЗУНР, що зберігається в Римі му національному університеті імені Василя
молодих науковців не тільки із вузів та науко- В. Кульчицький, Б. Савчук, Б. Тищик. у фондах Архіву Українського католиць- Стефаника. Там чимало сторінок присвяче-
вих установ західноукраїнського регіону, але Колективна монографія “Західно- кого університету імені святого Папи Кли- но ювіляру – дослідникові ЗУНР та широ-
й всієї України, дослідники з Польщі, Чехії, Українська Народна Республіка 1918–1923: ментія. Значна частина цих матеріалів була кому колу питань із цієї проблеми.
Канади та інших країн. Опубліковані матері- Історія” була опублікована 2001 року і сьо- використана при підготовці названої вище У 2006 році побачив світ ювілейний
али цих конференцій висвітлюють проблеми годні є найвагомішим науковим досліджен- колективної монографії, а також в опублі- збірник професора О. Карпенка “З історії
Листопадової національно-демократичної ням ЗУНР. У ній широко відображено істо- кованих у періодичних наукових виданнях Західно-Української Народної Республіки”,
революції й утворення ЗУНР; становлення ричні передумови виникнення республіки, окремих статтях з актуальних проблем істо- до якого увійшли статті, розділи з книг і мо-
й розвиток української державності на захід- її становлення, події, що відбувалися на її рії ЗУНР. нографій, доповіді на наукових конференці-
ноукраїнських землях; соціально-економічні, території, основні напрями державного бу- На підставі опрацьованих документів ях, присвячені історії ЗУНР, вивченню якої
суспільно-політичні й національно-культурні дівництва, зовнішньополітичної діяльнос- римського архіву та архівних фондів інших шановний автор віддав понад 50 років свого
процеси в ЗУНР; її діяльність на міжнарод- ті, соборницькі прагнення української по- країн О. Карпенко, спільно з директором дослідницького життя.
ній арені; відображення цих процесів в істо- літичної еліти та народних мас. Викладені Державного архіву Івано-Франківської об- На відзначення 15-ої річниці Незалеж-
ріографії, джерелах, публіцистиці, художній положення ґрунтуються на величезному ласті К. Мицан, за підтримки та сприянням ності України колектив прикарпатських
літературі та мистецтві. за обсягом джерельному матеріалі, значна Івано-Франківської обласної державної ад- науковців підготував масштабне історико-
Історія ЗУНР знайшла своє висвітлен- частина якого вперше була введена до на- міністрації підготували і подали до друку культурологічне видання “Прикарпаття:
ня і на сторінках навчальних та навчально- укового обігу. Репрезентативність цього унікальний для української історіографічної спадщина віків”, де окремий розділ присвя-
п довідкових видань. Зокрема, варто виокре- джерельного комплексу дала змогу забез- та археографічної практики збірник доку- чений висвітленню подій з історії Західно- В
у мити навчальний посібник “Історія України” печити об’єктивне та неупереджене на- ментів і матеріалів “Західно-Українська На- Української Народної Республіки на Івано- с
т (керівник Ю. Зайцев) та “Довідник з історії укове висвітлення історії ЗУНР. Автори родна Республіка: 1918–1923 рр. Документи Франківщині. Окрім текстового матеріалу в т
с України”, в яких чимало місця та матеріалу монографії вперше комплексно досліди- і матеріали” у 5-ти томах, 8 книгах. Сьогодні книжці вміщено фотодокументи та ілюстра- у
В п
присвячено подіям на західноукраїнських ли основні етапи створення та функціо- уже побачили світ томи, присвячені переду- тивний матеріал про ті буремні події.
землях у 1918–1923 роках. нування західноукраїнської державності у мовам та подіям Листопадової національно- Слід зазначити, що наукова проблемати-
Визнаним центром дослідження історії 1918–1919 роках, ґрунтовно проаналізували демократичної революції (том 1), держав- ка ЗУНР є предметом зацікавлення не тіль-
ЗУНР був Відділ регіональних проблем політико-правову та партійно-політичну ному будівництву і законодавчій діяльності ки науковців-істориків. За часи української
Інституту політичних і етнонаціональних до- системи ЗУНР, процес створення збройних уряду ЗУНР (том 2), соціально-економічним незалежності було захищено два десятки
14 сліджень НАН України і Прикарпатського сил та їхньої боротьби за державність, при- 15
дисертаційних досліджень за спеціальнос- та етнонаціональних взаємин представників Німеччини, де зберігаються документи та карпатського національного університету
тями з історії, політичних, юридичних, фі- різних національностей на тлі становлення і матеріали, пов’язані з існуванням ЗУНР, імені Василя Стефаника, а також співро-
лологічних наук, у яких відображено різні функціонування українського державного функціонуванням її збройних сил, зовніш- бітники Науково-дослідного інституту істо-
аспекти проблематики існування та функ- організму. Ще чекає свого дослідження і фе- ньополітичною діяльністю уряду та його за- рії, етнології і археології Карпат (м. Івано-
ціонування Західно-Української Народної номен високого громадянського обов’язку рубіжних представництв. Франківськ). До участі над цим проектом
Республіки. західних українців перед власною держа- Означені напрями майбутніх досліджень да- долучилися науковці з Івано-Франківська,
Попри величезний науково-дослідницький вою та українською революцією загалом. леко не вичерпні. Тож проблема поглибленого Львова, Києва, Рівного, Ужгорода, Чернів-
масив, робота не припиняється. Перед до- Потребують історіософського осмислення вивчення різних аспектів становлення та ців, які представляють провідні академічні
слідниками постають нові завдання, зумов- й особливості протікання державотворчих функціонування ЗУНР залишається в центрі наукові установи країни та вищі навчальні
лені не стільки потребою пошуку нових, не- процесів у різних регіонах України. У по- уваги багатьох українських науковців. заклади західноукраїнського регіону: Інсти-
відомих документів та матеріалів, скільки лоні традиційних схем викладу, започатко- Це видання – “Західно-Українська На- тут історії України НАН України, Інститут
необхідністю узагальнити історію ЗУНР в ваних суб’єктивізмом оцінок безпосередніх родна Республіка 1918–1923: ілюстрована політичних і етнонаціональних досліджень
контексті загальноєвропейського історич- учасників та свідків тих подій, залишаються історія” – підготовлене до 90-річчя утворен- імені І. Кураса НАН України, Інститут
ного розвитку. Адже події на західноукраїн- питання взаємин галицької та наддніпрян- ня ЗУНР та адресоване українській молоді, українознавства імені І. Крип’якевича
ських землях були не локальним історичним ської політичних і державних еліт. В розрізі студентству, науковцям, вчителям, широко- НАН України, Прикарпатський національ-
явищем, а складовою єдиного революційно- цього питання потрібно дати виважену істо- му загалу, усім, для кого українська історія є ний університет імені Василя Стефаника,
го процесу, що охопив Європу внаслідок за- ричну оцінку Акту злуки та самому факту джерелом не тільки знань, але й наснаги до Львівський національний університет імені
кінчення Першої світової війни і привів до з’єднання двох держав, чітку відповідь на суспільної праці. За масштабами охоплення Івана Франка, Чернівецький національний
нового державного переустрою на конти- далекі від належного політико-правового проблеми воно не має аналогів в україн- університет імені Юрія Федьковича, Ужго-
ненті. Тож доля західноукраїнської держави обґрунтування заяви окремих дослідників ській історіографії. Зміст книжки підпоряд- родський національний університет.
та її народу, відчайдушна боротьба керівни- щодо денонсації цього документа і самого кований єдиній меті – на основі наукового Авторський колектив органічно поєд-
цтва ЗУНР на міжнародній арені, прагнення державного союзу. підходу, використовуючи нові джерела і нав досвід відомих авторитетних учених,
не тільки формалізувати право українців на Історія ЗУНР багата на цікаві й різноха- фотодокументи, надбання сучасної укра- які впродовж багатьох років досліджували
самовизначення, але й практично його зреа- рактерні персонажі, що, безумовно, є пред- їнської історіографії, відтворити складну і означені проблеми, та творчу енергію мо-
лізувати через систему прийняття відповід- метом вивчення історичної персоналістики. величну сторінку з літопису українського лодих науковців, які докладають значних
них рішень на рівні тогочасних вершителів Не менш важливим та актуальним завданням державотворення; за допомогою описових зусиль для розширення рамок пізнання
долі народів – країн-учасниць Паризької залишається відображення щоденної істо- та ілюстративних засобів показати різно- української історії. Це доктори історичних
мирної конференції, Ради послів Ліги На- рії тогочасного українського суспільства, манітні сторони державного та суспільного наук, професори О. Карпенко, М. Кугу-
п цій, – ці питання ще потребують прискіпли- з’ясування соціальних та соціопсихологічних життя наших дідів і прадідів. тяк, М. Панчук, О. Реєнт, В. Грабовецький, В
у вого наукового вивчення. Потребує уваги чинників, які зумовили своєрідний менталь- Основу авторського колективу склали спів- О. Добржанський, Д. Данилюк, О. Жер- с
т розгляд проблеми розгортання національно- ний злам суспільної свідомості, підвищення робітники Наукового центру дослідження ноклеєв, М. Вегеш, М. Литвин, В. Марчук, т
с у
визвольного руху у 1919–1923 роках на оку- громадянської активності та відповідальності українського національно-визвольного руху О. Красівський, П. Федорчак, доктор полі-
В п
пованих Польщею українських землях. у переломний для нації момент. Прикарпатського національного універси- тичних наук, професор М. Гон; доктор філо-
Не менш важливими для наукового аналі- У рамках проведення ґрунтовних джере- тету імені Василя Стефаника та Інституту логічних наук, професор С. Хороб, доктор
зу залишаються питання внутрішнього жит- лознавчих пошуків потребують ретельного політичних і етнонаціональних досліджень мистецтвознавства, професор М. Черепа-
тя та розвитку західноукраїнської держави. вивчення закордонні архівні фонди Росій- імені І. Кураса НАН України, викладачі- нин, кандидати історичних наук, доценти
Це, наприклад, проблема етнополітичних ської Федерації, Великобританії, Франції, науковці Інституту історії і політології При- С. Адамович, Л. Бурачок, В. Бурдуланюк,
16 17
Співробітники Відділу
регіональних проблем
Іституту політичних
і етнонаціональних
досліджень НАН
України та
Прикарпатського
університету імені
Василя Стефаника.
2000 р. Зліва направо:
Б. Савчук,
О. Жерноклеєв,
Г. Пославська,
В. Великочий,
О. Карпенко,
С. Кобута, М. Кугутяк
В. Великочий, Б. Гаврилів, Т. Галицька- ся національний політичний рух, основу графічної бази, розкрито безпосередні умо- сті розбудови державних інституцій подано
Дідух, С. Дерев’янко, О. Єгрешій, С. Кобу- якого становили новоутворені політичні ви, що передували революційним подіям, характеристику їхнього перебування в опо-
та, В. Комар, А. Королько, П. Костючок, партії, культурно-просвітницькі організа- процес створення Української Національної рних державних центрах-столицях ЗУНР –
М. Лазарович, І. Любчик, О. Марущенко, ції, клір Греко-католицької церкви. Через Ради (Української конституанти), діяльності містах Львові, Тернополі, Станиславові.
І. Монолатій, О. Павлишин, М. Паньків, горнило активної суспільно-політичної та Центрального Військового комітету. Висвіт- В розділі проаналізовано партійно-політичну
І. Пилипів, І. Райківський, І. Соляр, І. Це- національно-культурної діяльності про- лено роль, місце та значення цих структур в систему ЗУНР, діяльність провідних україн-
пенда, Л. Шологон, Т. Яценюк; кандидати йшли десятки відомих західноукраїнських організації національного повстання, просте- ських політичних партій, їхнє відношення і
історичних наук О. Баран, М. Вітенко, І. Гу- діячів, тисячі активістів політичних та гро- жено розгортання революції в повітах, про- ступінь залучення до державотворчих про-
рак, Ю. Довган, В. Кройтор, А. Міщук; кан- мадських організацій. Їхніми зусиллями та аналізовано політичні декларації та перші цесів, визначення політичного курсу ЗУНР.
дидати політичних наук, доценти М. Мос- стараннями було сформовано широке роз- нормативно-правові документи українських Окрема увага приділена військовій політиці,
калюк і Л. Кобута; доценти П. Арсенич, маїття думок та концепцій національного владних інституцій. У розділі подано перші створенню та забезпеченню функціонування
М. Сигидин, асистент Р. Кобильник; магістр розвитку, у яких, попри різну світоглядну кроки діяльності Української Національної збройних сил – Української Галицької Армії,
історії Г. Пославська, аспіранти Т. Ходак, та ідеологічно-політичну орієнтацію, чер- Ради як вищого державного органу влади: ролі й місцю військових у становленні молодої
Р. Кульчицький. воною ниткою проходила ідея здобуття створення уряду – Державного Секретаріа- республіки. В полі зору авторів розділу і наці-
Структурно книга побудована за української державності. Вона набула ви- ту, визначення курсу щодо відносин з Над- ональна політика та ставлення українського
проблемно-хронологічним принципом, що разного відображення у партійних про- дніпрянською Україною, прийняття 13 лис- керівництва до питань міжнаціональних вза-
дає змогу відобразити послідовність най- грамах провідних українських політичних топада 1918 року Тимчасового Основного ємин, особливо стосунків між українцями і
важливіших явищ і процесів, які зумовили партій. У часи Першої світової війни за- закону, яким окреслювалися найважливіші поляками, українцями і євреями.
постання та діяльність ЗУНР. хідні українці створили власні політичні державні ознаки – назва, територія, держав- Четвертий розділ присвячено зовнішньо-
У першому розділі розкрито історичні репрезентації – Головну Українську Раду, ний устрій та атрибути. політичному курсу уряду ЗУНР, а також
передумови визрівання революційної си- Загальну українську раду, прообраз май- У третьому розділі, присвяченому вну- складним взаєминам між новопосталими
туації на західноукраїнських землях, що бутніх національних збройних сил – Легіон трішньополітичному життю республіки, українською та польською державами в
неспростовно засвідчують віковічні праг- Українських Січових Стрільців. Зусилля розкрито процеси державотворення, ста- рамках збройного конфлікту 1918–1919 ро-
нення українського народу до національ- їхніх представників та учасників спрямову- новлення системи вищих і місцевих органів ків. Найважливішим завданням зовнішньої
ної волі та державного життя. Від рево- валися на реалізацію державницької ідеї, влади, органів самоврядування, забезпечен- політики ЗУНР була боротьба за утвер-
люційної епохи середини ХІХ століття, особливо після піднесення національно- ня ними громадського порядку та господар- дження державності, захисту українських
означеної в європейській історії “весною державницького руху на Наддніпрянщині ського життя, законодавчої та нормативно- земель від зазіхань та інтервенції з боку су-
народів”, беруть початок чітко окреслені та утворення там Української Народної правової діяльності. Звернена увага на сідніх держав, прагнення дипломатично від-
п документами Головної Руської Ради до- Республіки. реалізацію аграрної, фінансової та грошової стояти суверенність, домогтися визнання з В
у магання політичної свободи та національ- Другий розділ присвячений Листопадо- політики керівництва республіки, на розви- боку світових держав. Дипломатичні зусил- с
т ної єдності. Всупереч імперській політиці вій національно-демократичній революції ток соціально-економічного життя в умовах ля спрямовувались і на припинення збройно- т
с правлячого режиму Австро-Угорської ім- на західноукраїнських землях, що зумовила важкої розрухи та польсько-українського го польсько-українського протистояння, яке у
В п
перії щодо підвладних їм українських тери- утворення Західно-Української Народної збройного конфлікту. Простежено також розгорнулося на українських землях з пер-
торій, тут впродовж другої половини ХІХ – Республіки. Зберігаючи історіографічну взаємини урядів ЗУНР та УНР, переду- ших днів листопада 1918 року. Попри геро-
початку ХХ століття розгорталися складні характеристику цього процесу під назвою мови та процес прийняття Акту злуки й їзм та самопожертву українських вояків, ар-
суспільно-політичні процеси, які сприяли “Великий зрив”, у розділі, враховуючи нові об’єднання двох українських держав в єдиний мії ЗУНР так і не вдалося утримати фронт
українському націотворенню. Формував- досягнення сучасної джерельної та історіо- національно-державний організм. У контек- проти численно та технічно сильнішої поль-
18 19