Table Of Content

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК Б І Б Л І О Г Р А Ф І Ч Н А К О М І С І Я Щ В И П У С К з Г А Л И Н А В О В К ( ' * І Б Л І О Г Р А Ф І Я П Р А Ц Ь \ (1847—1918) У К и ї в ! — 1 9 2 9 УКРАЇНСЬКА БІБЛІОГРАФІЯ В И П У С К з B I B L I O G R A P H I S C H E K O M M I S S I O N DER UKRAINISCHEN AKADEMIE DER WISSENSCHAFTEN DIE BIBLIOGRAPHIE DER UKRAINE 1 і D R I T T E S H E F T H A L Y N A V O V K DIE BIBLIOGRAPHIE DER WERKE von Th. V O V K (1847—1918) Ky j i v —1929 В С Е У К РА ЇН С ЬК А АКАДЕМІЯ НАУК Б І Б Л І О Г Р А Ф І Ч Н А К О М І С І Я , УКРАЇНСЬКА БІБЛІОГРАФІЯ V В И П У С К З Г А Л И Н А В О В К Б І Б Л І О Г Р А Ф І Я П Р А Ц Ь Х В Е Д О Р А ВОВКА (1847—1918) ^ У К и і в і — 1929 Бібліографічній опис цього внданнч вмі шено в Літопису .Українського Друку*, .Карт ковому репертуарі* та инишх покажчиках Української Книжкової Палати. Дозволяється випустити в світ. В. об. Неодмінного Секретаря Академії Наук, акад. О. Корчак-Чепурківськии і 4 » З друкарні Української Академії Наук. Зам. № 873. 1200 прим Київський Окрліт № 232. 1929, Хведір Кіндратович Вовк. Г ПЕРЕДМОВА. « Б іб л іо г р а ф ія п р а ц ь Х в е д о р а К ін д р а т о в и ч а В о в к а, що д р у к у є т ь с я з н аго д и д е с я т и х р о к о в и н з д н я см ер ти , у п о р я д к о в а н а х р о н о л о г іч н о . П о с и с т е м а т и з у в а т и й о го праці, що з 'я в и л и с я н а с л ід к о м п о л іти ч н о ї, г р о м а д с ь к о ї т а н а у к о в о ї д ія л ь н о с т и в с к л а д н и х т а р ізн о м а н іт н и х у м о в а х ж и т т я , б у л о -б д у ж е в а ж к о . Х р о н о л о гіч н о в п о р я д к о в а н і, вони д а д у т ь , р а з о м з б іо гр а ф іє ю , я с к р а в и й м алю н ок й о го ж и т т я та р о б о т и , а на тл і т іє ї д о б и , к о л и в о н и п и с а л и с я , б у д у т ь з р о з у м іл іш і. Д о к л а д н о г о ж и т т є п и с у Хв. К. ми н е м аєм о. П о д аю ч и р а зо м з б іб л іо г р а ф іє ю с п и с о к п р а ц ь про н ь о г о , т а л іт е р а т у р и , щ о м істи ть м а т е р ія л и д о й о го б іо г р а ф ії, я х о ч у з а з н а ч и т и , що н а й б іл ь ш е д а - них д о й о го б іо г р а ф ії д а л и в с в о їх с п о г а д а х ак ад . М. С. Г р у ш е в - сь к и й 1 т а П. Я. С т е б н и ц ь к и й ,2 щ о о с о б и с т о з н а л и м о го б а т ь к а . Щ об д о п о м о гт и з о р іє н т у в а т и с я в б іб л іо г р а ф ії, в в а ж а ю з а д о ц іл ь н е п о д ати т у т у к о р о т к и х р и с а х о с н о в н і е т а п и й о го ж и т т я . П о х о д и т ь Хв. К. В о в к з п о л т а в с ь к и х к о з а к ів . Б а т ь к а й о го м алою д и т и н о ю в и в е з л а б у л а й о го р о д и н а д о К р и м у , к у д и під т о й час в и с е л я л и у к р а їн ц ів . К о л и -ж з а б р а л и й о го д о в ій с ь к а , він у т ік і д о в ший час б у р л а к у в а в на Х е р с о н с ь к и х с т е п а х . У з в я з к у з вій н ою д е з е р т и р а м о г о л о ш е н о ам нестію . П о в е р н у в с я й В о в к д о в ій с ь к а і н е з а б а р о м д о с л у ж и в с я о ф іц е р а (з ц ь о г о п р и в о д у в д о к у м е н т а х з а п и сан и й б у в в ж е не В о вк , а В о л к о в ). По с л у ж б і у в ій с ь к у с л у ж и в він з а е к о н о м а по п а н с ь к и х м а є т к а х . Хв. К. н а р о д и в с я на П о л т а в щ и н і в се л і К р я ч к ів ц і П и р я т и н с ь к о г о п о в іт у 5/Ш 1847 р. В ц ь о м у се л і п р о ж и в він п е р ш и х сім р о к ів с в о г о ж и т т я . Гім назію з а к ін ч и в у Н і ж ен і. Р о к у 1865-го в с т у п и в д о Н о в о р о с ій с ь к о г о у н і в е р с и т е т у , а л е п р о с л у х а в ш и о д и н к у р с , п е р е в ів с я д о К и їв с ь к о г о у - т у н а п р и р о д н и ч и й в ід д іл ф із.-м а т . ф а к у л ь т е т у . З а к ін ч и в ш и о с в іт у , с л у ж и в д в а р о к и в К и їв с ь к ій к о н т р о л ь н ій п а л а т і д л я з а р о б іт к у , ін т е р е с и - ж й о г о с к е р о в а н і б у л и на с п р а в и п о л іти ч н і. П о л іт и ч н і п о г л я д и д а л и н ап рям і н а у к о в и м й о го сту д іям . К и їв с ь к и й п е р іо д й о г о ж и т т я х а р а к т е р и з у є т ь с я у ч а с т ю в С тар ій Г ром аді т а н а у к о в и м и п рац ям и в г а л у з і е т н о - ф 1 Г р у ш е в с ь к и й , М .— Памяти Ф едора Вовка.— Україна. К. 1918, кн. 1— 2, стор. 5 — 10. 8 С т е б н и ц ь к и й , П. — Біографія Вовка. — Антропологія за 1928 р., стор. 8 — 11. 5 графії підо впливом та керівництвом учителів його ‘ Драгоманова та Антоновича, а так само участю в заснуванню та роботах Юго-Зап. Отдѣла Русск. Географическаго О-ва. Року 1876-го виїхав він з родиною за кордон. Працював у Ж еневі як співредактор „Громади“ та одержував, так само як Драгоманов, пенсію від Київської Старої Громади протягом двох років. 1 Окрім того р. 1878-го „мандрував понад російсько-румунською границею, пильнуючи революційного транспорту та підтримуючи з Ж еневою тісний звязок“ 2. Наприкінці 1878-го року повернувся він знову до Київа, тільки-ж незабаром (1879-го р.) мусів тікати від переслідувань російської жандармерії. Удаючи урядовця, доїхав він до містечка над Прутом. Тримався в дорозі так поважно й суворо, що на залізниці близько кордону не наважилися перевірити його документи. Перейти кордон допомогли робітники, що будували міст через Прут. Переодягненого взяли до своєї артіли, а старший, що провадив пересправи з кор донною вартою, удавав п’яного і не дав належних пояснінь що-до кількости людей в артілі. Човном перевезли вони його на той бік та дали грошей на дальшу подорож. З листів Драгоманова до Хв. К. Вовка бачимо, що осів він у Га лаці (1879—80). За браком коштів не міг, як хотів, налагодити ви давничу діяльність (заробляв один час на хліб тим, що фарбував тини та розмальовував брички), але брав участь в організації транс порту через кордон. Р. 1880—82 — перебував у різних місцях Доб- руджі, а далі до 1886-го року — в Женеві. Року 1886-го подорожу вав по Італії, а тоді в 1887-му році переїхав до Парижу. І допіру після революції 1905 р., в січні 1906-го, переїхав з Парижа до Росії. Живучи в Парижі ввесь час приватними лекціями, студіював він ана томічну антропологію, порівняльну етнографію та передісторичну археологію, і, оборонивши дисертацію, здобув ступінь доктора природничих наук. У роках 1901— 1905 викладав у Паризькій Ро сійській Вищій Школі антропологію, передісторичну археологію та етнографію. Улітку 1903 року, на запрохання Львівського Наукового Товариства, приїздив до Львова. „Організував з участю молодих на туралістів і лікарів антропометричні поміри у Львові й екскурсії на провінцію. Брав участь в наукових курсах, уряджених літом того року для приїзжої молодї з Росії. В осени розпочав публічні виклади, які мали чималий успіх“. 3 На друге літо (1904 р.) одержав він дору чення та кошти від Петербурзького Музею Олександра НІ на зби- 4 1 П р и м ѣ ч а н і я къ Своду указаній... Былое. Петерб. 1907, кн. VI. Стр. 159. 2 Г р у ш е в с ь к и й , М. З починів українського руху. Мих. Драго с о ц і а л і с т и ч н о г о манов і Женевський соціялістичний гурток. Wien, 1922. Стор. 75. * Г р у ш е в с ь к и й , М. Памяти Федора Вовка. — Україна. К. 1918. Кн. 1 —2. Стор, 8. 6 ■ рання етнографічних матеріялів у Галичині. Цю саму роботу про вадив далі літніми вакаціями 1905 та 1906 р. У Петербурзі Хв. К. був запроханий до Музею Олександра III; тут опрацьовував він ті матеріали, що попризбірував був на Західній Україні. Року 1907-го його призначено на консерватора етнографічного відділу цього Музею. Водночас читав лекції у Вищій Школі Лесгафта, а року 1907-го вступив приват-доцентом на катедрі Географії та Етнографії до Петербурзького У-ту, читаючи курс анатомічної антро пології, порівняльної етнографії та передісторичної археології. Протягом вакацій 1908-го та дальших років разом з своїми уч нями розкопував палеолітичну стоянку в Мізині на Чернігівщині та екскурсував по Україні, роблячи антропометричні поміри української людности та збираючи етнографічні матеріали. Року 1917-го рада Петербурзького У-ту вшанувала Хв. К-ча сту пенем доктора Географії та Етнографії honoris causa. Ha-весні 1918-го року, запроханий до Київського У-ту, виїхав він (11-го червня) на Україну. Здоров’я його останніми роками дуже підупало. Важкі життьові умови підчас громадянської війни забрали багато сил у Хв. К-ча. А втім подорож на Україну не мала-б для нього такого фатального кінця, як-би не довелося проїздити тією зоною, що окупувало її німецьке військо. Доїхав він дуже добре й вигідно у вагоні першої класи до Орші, де кінчалася під той час територія радянської влади. Коли-ж далі довелося їхати пароплавом по Дніпру та четвертою класою в переповненому вагоні, — так во зили тоді німці приватних пасажирів, — він застудився й заслаб на „еспанку“. Довелося зупинитися в м. Жлобині (✓ на Білорусі); тут він, пролежавши два тижні під доглядом залізничного лікаря, помер 29-го червня (за н. ст.) 1918-го року. Похований Хв. К. Вовк на сіль ському кладовищі за Жлобином. В основу бібліографії Хведора Кіндратовича Вовка покладено список наукових праць, що сам він його склав, з приводу запро- хання його до Київського Університету. Список цей (чернетка, оче видячки) переховується в науковому архіві покійного Хв. К., в Ка бінеті Антропології його імени В.У.А.Н. Року 1918-го цього списка був опублікував учень Хв. К. — Д. О. Золотарьов без змін, прощ о свідчить порівняння з автографом, у виданні Російської Академії Наук* під назвою: „Списокъ оригинальныхъ работъ, статей, библіо графическихъ замѣтокъ и рецензій, напечатанныхъ въ разное время Ф. К. Волковымъ, расположенныхъ по отдѣламъ въ хронологи ческомъ порядкѣ“. Бібліографії, що подали їх після своїх статтів (призначених для Збірника пам’яти Вовка 1918-го року) Алешо, О. Г., І Русскій Историческій Журналъ. [Петроградъ]. 1918, кн. 5. Стр. 358—365. 7 Посол, А. 3. Tn Ч икаленко, Л. Є., так само не мають змін проти „С п и ска“. „Власні праці Вовка з поля етн ограф ії та ф о л ь к л ь о р у “ доповнені двома статтями: „С ловян е“ (К алендар Б лагод. Т-ва на 1917 рік) та „О научныхъ тр у д ах ъ С ум цова“.— Звідом лення И. P. Геогр. О-ва за 1915 р. Бібліограф ію свою закінчує Хв. К. словами: „Въ настоящ ій п ер е чень не вош елъ ряд ъ мелкихъ замѣтокъ и б и б л іо гр аф и ч ески х ъ о т зы вовъ , помѣщенныхъ въ Revue des Traditions populaires, L’A nthropo logie, Am Urquell и пр., a такж е статей, помѣщенныхъ въ новомъ изданіи D ictionnaire d’Histoire et de Géographie Bouillet (édit. H achette), Grande E n cy clo p éd ie, Ottûv Slovnik Ceskoslovenskÿ и д р у г и х ъ и зд ан іях ъ “. О тж е, цією приміткою показав він ш лях до д ал ьш и х розш уків для поповнення бібліографії. А втім, у процесі праці ^виявилося, що прогалини в його спискові куди більш і й не обм еж ую ться „дріб ними замітками та статтями по сл о вн и ках “. Ч им ало н аукови х праць, хоч може й другорядн и х на його погляд, зали ш и лося незанотовано. О бминув він цілком праці публіцистичні та історично-літературні. Як приклад одзн ачу те, що не подав він ж адн ої з праць періоду Ж е н е в с ь к о го — співробітництва з М. Д рагомановим. Б еручи ся до цієї праці, я поставила собі завдання не тільки д о повнити, але й de visu описати те, що подав Хв. К. у своїй бібліо графії. Ті численні помилки, що трапляю ться в ній, пояснюються, очевидно, тим, що складалася вона чималою мірою з пам’яти за б р а ком часу, м абуть, бо вв есь м атеріял мав він у своїй бібліотеці. Так, наприклад, дата п ерш ої д р у к о ван о ї праці п о к а з а н а — 1870, тимчасом як навсправж ки має бути 1868-й рік; „Экономическія замѣтки о Бол г а р іи “ замість 1885 р о к у , знаходимо в Русской Мысли за 1884 рік і т. и. Ч асто трапляю ться відсилані до иншого журнала. Б ракує т а к само в б агатьо х випадках матеріяльного опису. Незазначеними зал и ш и л и ся в „сп и скові“ підписи (дуж е різноманітні — до 23-х), а праці, підписані псевдонімами, помилково (Русскій Ист. Ж у р н ал ъ ) названі анонімними. О тж е виявилося, що описати треба все наново. О б о в’язок мій б у в зробити це не тільки тому, що відчувалася потреба в повній б іб л іо гр аф ії праць мого батька, але й тому, що тепер у Київ! ви ключно сприятливі для цього умови: є мало не всі потрібні для цієї роботи матеріяли. Тільки в Київі можна було виконати цю роботу, використавш и архів та бібліотеку небіжчика. Б агато допомогли збірки В сен ародн ы й Бібліотеки України та Бібліотеки Б. Грінченка. В бібліотеці Вовка, що перебуває тепер у розпорядженні Кабі нетів А нтропології та Етнології його імени В.У.А.Н., маємо ми низку спеціальних закордонних видань, переваж но ф ранцузьких, д е він б р ав у ч асть та які теп ер не то на Україні, ба й у Росії важ ко здо- 8